Поняття та історичний розвиток, зміст, предмет, форма та суб’єктний склад договору факторингу. Захист прав боржника у разі їх порушення клієнтом і фактором, від колекторських організацій. Аналіз типового стану проблеми та недоліків в даній сфері.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ І. Теоретико-правова характеристика договору факторингу в цивільному праві 1.1 Поняття та історичний розвиток договору факторингу 1.2 Предмет, форма та суб’єктний склад договору факторингу 1.3 Зміст договору факторингу Розділ ІІ. Правове становище боржника у разі порушення його прав за договором факторингу 2.1 Захист прав боржника у разі їх порушення клієнтом 2.2 Захист прав боржника у разі їх порушення фактором 2.3 Способи захисту прав боржника від «колекторських» організацій Розділ ІІІ. Удосконалення законодавства щодо захисту прав боржника за договором факторингу 2.1 Недосконалість вітчизняного законодавства 2.2 Досвід зарубіжних країн захисту прав боржника за договором факторингу 2.3 Шляхи удосконалення законодавства щодо захисту прав боржника за договором факторингу Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Цивільне право - одна з фундаментальних галузей правової системи України. Насамперед, про це свідчить те, що ціла глава Цивільного кодексу України присвячена даному питанню. Наприклад, при захисті прав від «колекторських» організацій. Так, у цьому випадку основною літературою є Цивільний Кодекс України та науково-практичний коментар до нього. Перш ніж розпочати дослідження, має бути поставлена мета. Мета даного дослідження полягає у тому, аби з’ясувати як саме боржник може захистити свої права у разі їх порушення за договором факторингу. Так, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) [1, ст. 1077]. У нашій країні факторингові операції почали застосовуватися у 90-ті роки ХХ ст. на основі запозиченого досвіду фінансової діяльності. Подібними до цього договірного зобовязання є правовідносини, які складаються з приводу відступлення права вимоги, а також відносини, основані на кредитному договорі. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є субєктом підприємницької діяльності. На особливу увагу заслуговує правова позиція Міністерства юстиції України щодо діяльності колекторських організацій, яка розміщена на офіційному сайті.