Характеристика основних методів фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку. Дослідження та аналіз можливостей організму дитини дошкільного віку. Ознайомлення з особливостями проведення тренувань із загартовування з дітьми дошкільного віку.
Аннотация к работе
У деяких дітей, особливо взимку та під час несприятливої погоди, часто повторюються ангіни, бронхіти, нежить та інші простудні захворювання, особливо тоді, коли батьки надто кутають свою дитину, вмивають її тільки теплою водою, мало бувають з нею на свіжому повітрі. Батьки повинні знати принципи загартування: поступовості в проведенні загартовуючих процедур (поступове зниження температури повітря чи води, збільшення часу на повітряні та сонячні ванни та ін.); систематичності застосування загартування у всі періоди року (припинення загартовуючих процедур на 5-6 днів приводить до зникнення ефекту адаптації до холоду); урахування індивідуальних особливостей дитини та її ставлення до процедур (стан здоровя, загальний фізичний розвиток і особливості нервової системи дитини). Зворотний звязок - це інформація про те, що відбулося або відбувається в даний момент у функціональній системі, як здійснюються дії, які їх результати. За допомогою зовнішнього зворотного звязку людина дізнається про результат вчиненої дії, а за допомогою внутрішньої перш за все про те, як здійснювався рух. Цей сигнал приводить або до продовження дії (якщо програма не виконана, але дія здійснюється відповідно до неї), або до зупинки (припиненню дії), якщо програма повністю виконана, або до переробки програми (якщо потрібний результат при цій програмі не досягається).У процесі дослідження загартування дітей дошкільного віку встановив, що воно є основним засобом підвищення опірності організму дитини до коливань температури зовнішнього середовища, отже, до респіраторних захворювань. Ефективність процедур загартовування великою мірою залежить від правильності їх виконання, коли має значення будь-яка здавалося б дрібниця. Обовязкове вимога для дорослих, які допомагають дітей у час загартовування: руки повинні прагнути бути суто вимиті, нігті коротко обстрижені, шкіра на долонях мяка і тепла. З цього погляду слід підходитимемо особистої гігієну, режиму дня, набору одягу для дітей, до приміщення, де вони живуть. Важливо, що проводячи загартовування, слід памятати про індивідуальний підхід і стан здоровя дітей.Загартовування дітей і підлітків, організм яких ще не розвитий повною мірою, варто проводити з великою обережністю, вкрай поступово збільшуючи інтенсивність холодових процедур і тривалість їхнього впливу. Початковий період загартовування - обтирання - доцільно почати з температури води 30-32°С, поступово знижуючи її (через кожні три дні) на 1-2°С. При обливанні необхідно дотримувати ся попередньої схеми з тією лише різницею, що нижня межа температури води не повинна бути менше 20°С, а тривалість процедури - більш 2 хвилин. Душові процедури можна рекомендувати підліткам від 12 років при температурі води не менш 20°С при тривалості не більш однієї хвилини. Загартовування треба починати з перших днів життя дитини і проводити його систематично, кожного дня.
Вывод
У процесі дослідження загартування дітей дошкільного віку встановив, що воно є основним засобом підвищення опірності організму дитини до коливань температури зовнішнього середовища, отже, до респіраторних захворювань.
Ефективність процедур загартовування великою мірою залежить від правильності їх виконання, коли має значення будь-яка здавалося б дрібниця. Обовязкове вимога для дорослих, які допомагають дітей у час загартовування: руки повинні прагнути бути суто вимиті, нігті коротко обстрижені, шкіра на долонях мяка і тепла. Дітям старшого віку, хоч і дошкільнят, також широко використовуються різноманітні водні процедури. Вони зручні і те, які дозволяють дозувати температурного режиму точніше, аніж за повітряних і сонячних ваннах. Закаливающее вплив усі гігієнічні водні процедури, якщо їх вміло поєднувати зі спеціальними прийомами. Не принесе належного ефекту загартовування холодною водою, якщо звичайне гігієнічний умивання виконується теплою. При поєднанні гігієнічних заходів із заходами загартовування досягається систематична тренування організму, що скорочується час, спеціально відведене на процедури. До того ж досягається позитивне психологічне вплив, виховуючи в дорослих та дітей усвідомлення потрібності заходів загартовування у режимі дня. Повітря, сонячні промені й воду необхідно широко залучити до повсякденні дошкільника цілий рік. З цього погляду слід підходитимемо особистої гігієну, режиму дня, набору одягу для дітей, до приміщення, де вони живуть. Використання тих чи іншихзагартовуючих заходів у великою мірою залежить від сезону року. Звісно, в зимових умовах й казати про повітряних ваннах надворі чи купанні у річці. Тим більше що цілком доступні тривалі прогулянки за будь-якої погоди, перебування на одному приміщенні із відкритих вікнах, кватирками, часткові обмивания тіла, повітряні ванни у приміщенні тощо. Весна і літо особливо сприятливі задля зміцнення здоровя дітей. Вони мають якомога довше бути надворі вже із перших весняних днів. Не страшно, якщо дітям доведеться пробігти по сирої траві, калюжах і навіть потрапити в час прогулянки під теплий літній дощ - це ще більше підвищить стійкість їх організму. Небезпечно лише залишати дітей у мокрому одязі.
Важливо, що проводячи загартовування, слід памятати про індивідуальний підхід і стан здоровя дітей. Як згадувалося, вихователь групи веде щоденник загартовування, у якому щодня відзначається самопочуття дитину і застосовувані моменти загартовування. Коли дитина з якої небудь причини, зокрема і з хвороби, пропустив відвідання дитсадка, він після повернення спочатку отримує слабші холодові навантаження. І 2-3 дні після хвороби з дитиною не проводиться інтенсивне загартовування.
Список використаної літеретури
1. Анохін П.К. Біологія та нейрофізіологія умовного рефлексу / Анохін П.К. - М.: «Просвещение», 1968. - С. 22
2. Ашмаріна Б.А. Теории и методики физического воспитания / Ашмаріна Б.А. - Москва: «Просвещение», 1990. - С. 180.
3. Вільчковський Е.С. Физическая культура детей дошкольного возраста / Вільчковський Е.С. - Київ: Здоровя, 1979. - С. 3 - 13.
4. Дьяченко М. І. Психологические проблемы готовности к деятельности /
М. І. Дяченко, Л. А. Кандибович. - Мінськ : Фізкультура та спорт, 1976. - С. 20.
5. Комісарик М.О. Роль загартовування в оздоровленні дітей дошкільного віку [Електронний ресурс http://librar.org.ua/sections_load.php?s=culture_science_education&id=6146&start=1
6. Станкін М.І. Спорт и воспитание в детском саду / Станкін М.І. - М.: ФИС, 2003. - С. 169.
7. Холодов Ж.К., Кузнецов В.С. Теория и методика физического воспитания и спорта / Холодов Ж.К., Кузнецов В.С. - Москва: «ACADEMA», 2003. - С. 40 - 50, 155 - 157.
8. Худолій О. М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання / Худолій О. М. - Харків: «ОСВ» ТОВ, 2007. - С. 73 - 75.
9. Хухлаєва Д.В. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку / Хухлаєва Д.В. - К.: Наука, 1999. - С. 240.
10. Ященко Л,Б. Закаливание - путь к здоровью / Ященко Л,Б. - 2005. - С. 59.