Історико-правові аспекти розвитку форми держави. Аналіз основних ознак монархії та республіки. Сутність унітарної країни, федерації та конфедерації. Зміст пізнавальних підходів щодо розуміння сутності фігури державного правління в межах юридичної науки.
Аннотация к работе
Якщо для одних молодих держав найбільш складним було питання про форму політичного режиму, для інших - про форму державно-територіального устрою, то для України найактуальнішим стало питання про форму державного правління. На необхідність наукового осмислення теорії і практики форм організації державної влади вказує і стан розробки проблеми форми державного правління. Ії історіографічний аналіз свідчить про те, що досліджуване явище як невідємний компонент держави було предметом наукового інтересу з боку великої кількості науковців - дослідників феномену держави. Вибір форми правління сучасної держави як теми курсової роботи зумовлений: по-перше, відсутністю у вітчизняній юридичній науці спеціальних досліджень, присвячених формі державного правління; по-друге, потребами соціальної практики початку ХХІ ст. у нових підходах щодо осмислення феномену держави та її форми; по-третє, практичною значимістю проблеми “оформлення” держави на сучасному етапі та необхідністю її розвязання за допомогою системних теоретико-правових розробок; по-четверте, доцільністю вивчення сучасного світового досвіду організації державної влади та творчого його використання в державному будівництві України. Для досягнення мети дослідження поставлені такі дослідницькі завдання: - розкрити сутність форми держави як соціального явища та категорії теоретико-правової науки;З давніх давен найбільш відомою класифікацією форм держави була та, яку дав Арістотель. Друга ознака була критерієм розподілу форм держави на правильні - правління здійснюється в інтересах усіх і неправильні - правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править. Він на основі цього визначив такі форми держави: республіканська - форма держави, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність; Руссо розумів форму держави як структурну організацію вищих державних органів і на основі цього виділяв такі форми держави: монархію - форму держави, в якій владу здійснює одна особа; Наукою вироблена певна універсальна система, що виражена в понятті форми держави для характеристики способів організації влади будь-якої держави, якщо держава-організація політичної влади, то форма держави розкривається через спосіб організації, існування.Форма державного правління дає можливість усвідомити: як створюються вищі органи держави і який їх устрій; як будуються взаємини між вищими й іншими державними органами; якою мірою організація вищих органів держави дозволяє забезпечувати права і волі людей; як будуються взаємини між верховною державною владою і населенням країни. В міру розпаду феодалізму та з переходом до індустріального ладу, що супроводжувався послабленням влади монархів, появою та зміцненням народного представництва, форми правління стали збагачуватися: найбільшої значимості набуло не те, спадкоємний чи виборний глава держави в країні, а те, як саме зорганізуються відносини між главою держави, парламентом, урядом, як взаємо врівноважаться їхні повноваження, - словом, як влаштований розподіл влади. Монархія - це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється одноосібно і переходить, як правило, у спадщину, де верховна влада в державі цілком або частково здійснюється однією особою, що належить до пануючої династії. Перехід до індустріального ладу нерідко супроводжувався ліквідацією монархії, оскільки монарх сам був найбільшим феодалом, і становленням республіканської форми правління. У парламентській республіці глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний тільки йому.Президент обирається парламентом; уряд формується з представників партій, що одержали більшість у парламенті; уряд підзвітний парламенту; парламент може висловити уряду недовіру, що тягне за собою його відставку.У децентралізованих унітарних державах існує конституційний розподіл повноважень між центральною владою і територіальними одиницями вищого рівня. Розходження ж з централізованими державами полягає в тому, що вони (централізовані) - є державами, у яких немає місцевої автономії взагалі, а функції влади, на місцях, здійснюють тільки призначені „згори” адміністратори. Складна держава - це така держава, яка обєдналась з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищому центральному органу союзної держави. Проявами складної форми держави виступають: федерація та конфедерація. Як правило, до відання загально-федеральних органів влади відноситься зовнішня політика, оборона країни, економічна, соціальна та ідеологічна політика, прийняття загально-федерального законодавства; у компетенцію органів влади, субєктів федерації, входить вирішення питань про формування органів влади на своїй території, прийняття свого законодавства, іноді податкова політика.Сутність політичного режиму визначається тим, що у державі є пріоритетним - права держави чи права особистості; що зі скл
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМИ ДЕРЖАВИ
1.1 Історико-правові аспекти розвитку форми держави
РОЗДІЛ 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ ТА КАТЕГОРІЯ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЇ НАУКИ