Нормативність актів судової влади в умовах конституційної демократії та у контексті застосування принципів права, основні концепції обмеження її можливостей. Порядок визнання нормативності актів в англосаксонській та романо-германській правовій сім’ї.
Аннотация к работе
Критичне ставлення науковців та державних діячів до суддів, які беруть участь у процесі формування права, а також заперечення нормативного впливу їх рішень, призводить до руйнування єдності судової практики, однаковості застосування норм права судами, а також уповільнює становлення в Україні незалежної судової влади. Традиційно за судами не визнається роль у формуванні права навіть у випадку, коли під час здійснення правосуддя шляхом прийняття актів судової влади заповнюються прогалини та вирішуються колізії у законодавстві, надається тлумачення правових норм. Нині у країнах англосаксонської та романо-германської правової сімї стає помітнішою загальна тенденція щодо розуміння важливої ролі суду у формуванні права під час здійснення правосуддя, що досягається у результаті визнання нормативності актів судової влади (судовий прецедент, усталена судова практика, правоположення, правова позиція). Тому найактуальнішим у сучасних умовах розвитку правових систем є вивчення нормативності актів судової влади, історичних причин виникнення та посилення впливу цієї нормативності, а також юридичної природи цих актів з урахуванням важливої ролі суду в процесі формування права, що постійно зростає. розглянути прояви нормативності в системі юридичних актів судової влади, а також специфіку інтерпретаційних актів судової влади у контексті їх нормативності, надати класифікацію актів судової влади;Розділ 1 «Прояви нормативності в системі юридичних актів судової влади» складається з пяти підрозділів, у яких надається аналіз нормативності у контексті системи актів судової влади з урахуванням загальної характеристики правових актів та актів правозастосування, пропонується визначення поняття та видів актів судової влади, досліджується еволюція поглядів у вітчизняному правознавстві на явище нормативності з урахуванням визнання судової практики джерелом права та специфіки інтерпретаційних актів судової влади. Звертається увага, що акти судової влади є актами застосування норм права, але у певних випадках вони набувають ознак нормативності, тобто правові позиції, що містяться у цих актах, є обовязковими для судової влади при вирішенні справ аналогічного характеру та неодноразово повторюються у наступних рішеннях. Термін «правова позиція» характеризує явище нормативності актів судової влади вже в умовах сучасної української правової системи, коли певна частина мотивації суду, де обґрунтовуються причини (не) конституційності законів, висновки, яких дійшов суд при наданні офіційного тлумачення, суддівського розуміння норм права тощо стає обовязковим не тільки для сторін у справі або для субєкта права на конституційне подання та звернення, а й опосередковано для всіх субєктів права. Всебічне визнання нормативності актів судової влади у різних країнах призвело до вживання у науковому обігу терміна «судова правотворчість» та «судове право», що відображає явище нормативності актів судової влади у тих випадках, коли судді у процесі застосування, тлумачення норм права, заповнення прогалин, вирішення колізій формулюють нові правоположення (правові позиції) як частину мотивації акта судової влади, що стають обовязковими для самого суду при вирішенні аналогічних справ. Інтерпретаційному акту судової влади притаманні спеціальні юридичні характеристики, а саме: прийняття та подальша реалізація цього акта відбувається відповідно до принципів верховенства права та законності; цей акт існує паралельно з тими нормами права, що тлумачаться, й втрачає свою силу зі скасуванням цих норм, тобто поділяє їх «юридичну долю»; юридична сила цього акту залежить від юридичної сили норм права, що підлягають тлумаченню, та від місця нормативно-правового акта, що підлягає тлумаченню, у правовій системі.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми визначення закономірностей виникнення та збільшення нормативного впливу актів судової влади, вивчення тенденцій посилення ролі судової влади у процесі формування права, а також нормативності цих актів як актів правозастосування у світовій та українській практиці, що дало автору підстави сформулювати висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності функціонування судової влади України. Отже, суд бере участь у процесі формування права у разі, якщо правова позиція, викладена в акті судової влади, має обовязкове значення не лише для сторін у справі, а й для суддів при вирішенні наступних справ аналогічного характеру. Актам судової влади нормативного характеру належать такі спільні ознаки, а саме: 1) приймаються у процесі здійснення правосуддя, тобто є актами судової влади; 2) нормативне значення має не акт судової влади загалом, а саме та його частина (як правило, мотивувальна), де міститься судовий прецедент (правова позиція, правоположення тощо); 3) вони мають загальнообовязковий характер, тобто їх дія поширюється не тільки на сторони у справі, але стосується й інших субєктів права; 4) їх нормативна сила походить із необхідності забезпечення інтересів правосуддя п