Спосіб життя як стійкий спосіб життєдіяльності людини, що виявляється в нормах спілкування, поведінки, складу мислення. Особистісний компонент його формування в залежності від спадкових особливостей людини. Методики, підходи до визначення способу життя.
Аннотация к работе
Під способом життя більшістю розуміється стійкий, що склався в певних суспільно-екологічних умовах спосіб життєдіяльності людини, що виявляється в нормах спілкування, поведінки, складі мислення. Філософи трактують спосіб життя через категорію, що охоплює сукупність типових видів життєдіяльності індивіда, соціальної групи і суспільства в цілому, які розглядаються в єдності з умовами життя. У такому визначенні особливо слід виділити культурологічний аспект, який підкреслює, що спосіб життя не тотожний умов життя, які лише опосередковують і обумовлюють спосіб життя матеріальними і нематеріальними факторами. Найважливіше значення в забезпеченні способу життя набуває особистісний компонент, який передбачає встановлення способу життя в залежності від спадкових типологічних особливостей людини, спадково обумовлених або набутих захворювань або порушень стану його регуляторно-адаптивних систем або імунітету, рівня валеологічного виховання життєвих цільових установок, наявних доступних соціально-економічних умов. Градації способу життя: перетворювальна діяльність, спрямована на зміну природи, суспільства і самої людини; способи задоволення матеріальних і духовних потреб; форми участі людей у суспільно-політичній діяльності; пізнавальна діяльність на рівні теоретичного, емпіричного та ціннісно-орієнтованого знання; комунікативна діяльність, включаючи спілкування між людьми в суспільстві і його підсистемах; медико-педагогічна діяльність, спрямована на фізичний і духовний розвиток людини.Соціологи розширюють поняття індивідуального способу життя за рахунок ціннісно-смислового компонента діяльності, життєвого досвіду особистості, поведінкових стереотипів. Спосіб життя охоплює типові для даного суспільства, класу, соціального прошарку умови і форми життєдіяльності людей. На способі життя позначаються не тільки економічні відносини, але і суспільно-політичний лад, культура і світогляд людей.
Вывод
життєдіяльність поведінка особистісний
Соціологи розширюють поняття індивідуального способу життя за рахунок ціннісно-смислового компонента діяльності, життєвого досвіду особистості, поведінкових стереотипів. Спосіб життя охоплює типові для даного суспільства, класу, соціального прошарку умови і форми життєдіяльності людей. Вони випливають насамперед з їхнього способу досягнення блага. Проте його потрібно розглядати не лише з того боку, що він є відтворенням фізичного існування індивідів.
На способі життя позначаються не тільки економічні відносини, але і суспільно-політичний лад, культура і світогляд людей. У свою чергу, спосіб життя людей впливає на їхній напрям думок. Спосіб життя містить у собі, поряд з кількісними, якісні характеристики умов і форм життєдіяльності людей. В основі способу життя лежить сукупність видів життєдіяльності в різних сферах суспільного життя соціальних груп і особи, зумовлених соціально-економічними умовами її діяльності.