Аналіз споживчих властивостей текстильних виробів. Особливість штучних та синтетичних волокон. Вплив вигляду нитки на будову тканини. Дослідження якості та асортименту пряжі. Ткацькі переплетення й обробка матерій. Вимоги до атрибута товарів із текстилю.
Аннотация к работе
Принаймні, шість тисяч років тому, до появи перших хімічних волокон (наприкінці 19-ого століття) людина вже знала і використовувала чотири найважливіших природних волокна: льон, бавовна, шерсть і шовк. Археологічні розкопки доводять, що ще на самих ранніх стадіях розвитку люди вміли ці волокна вирощувати і переробляти у вироби. Першим освоєним, окультурененим людиною волокном був льон. Жителі знайденого археологами на березі Швейцарського озера стародавнього поселення, яке процвітало в кінці камяного віку (неоліт ~ 8 - 3 тис. років до нашої ери), вміли прясти і ткати з льону. Однією із загадок розвитку людської цивілізації залишається питання : яким чином людина навчилася вирощувати бавовну, прясти і ткати з нього тканини в одне і теж час на різних континентах (в Азії і в Південній Америці, в країні стародавніх інків - Перу).До текстильним товарів відносяться вироби, що виробляються з волокон і ниток: тканини, неткані матеріали, штучні хутра, килимові вироби, канати, мотузки та ін.. Залежно від виду, потреби, яку тканини забезпечують,ергономічні властивості доцільно розділити на підкласи: - властивості, що обумовлюють зручність використання вироби; Основу всіх матеріалів і тканин складають волокна. Будова тканини визначається взаємним розташуванням подовжніх (основа) і поперечних (качок) ниток, видом і товщиною основних і утокових ниток, числом ниток по основі і качку, що доводиться на одиницю довжини тканини, видом переплетення ниток в тканині. При зміні товщини ниток основи або качка зміниться і їх вигин в тканині, що призведе до зміни будови тканини, а, отже, і до зміни її фізико-механічних властивостей.У залежності від призначення матеріали швейного виробництва поділяють на основні (тканини, штучне хутро, шкіра, неткані, дубльовані і плівкові матеріали) і допоміжні (утеплюючі, прокладочні, оздоблювальні, нитки і фурнітура). При моделюванні розробляють форму, силует і покрій виробу; конструювання - процес розробки креслень деталей вироби за зразком і виготовлення лекал (викрійок); розкрій тканин і комплектування деталей крою; пошивний - процес, що складається з підготовчих і монтажних операцій, волого-теплової обробки та оздоблювальних операцій.
Вывод
Отже,одяг є складною товарної групою. В товарообороті непродовольчих товарів вона займає близько 30%. Щорічно асортимент швейних виробів оновлюється на 10%.
У залежності від призначення матеріали швейного виробництва поділяють на основні (тканини, штучне хутро, шкіра, неткані, дубльовані і плівкові матеріали) і допоміжні (утеплюючі, прокладочні, оздоблювальні, нитки і фурнітура).
Процес виробництва одягу включає чотири етапи: моделювання - процес розробки нової моделі або первинного зразка, по якому будуть виготовляти вироби. При моделюванні розробляють форму, силует і покрій виробу; конструювання - процес розробки креслень деталей вироби за зразком і виготовлення лекал (викрійок); розкрій тканин і комплектування деталей крою; пошивний - процес, що складається з підготовчих і монтажних операцій, волого-теплової обробки та оздоблювальних операцій.
Одяг класифікують за призначенням, умовам експлуатації, способу вживання, характером опори, матеріалу, сезонності, статтю і віком, розмірним ознаками, складності обробки, видам, фасонам .