Психологічна характеристика процесу спілкування. Визначення сутності міжособистісного спілкування. Визначення відмінностей у комунікаціях людини та тварини. Шляхи підвищення культури міжособистісного спілкування студентів як майбутніх фахівців.
Аннотация к работе
Ознайомити студентів із теорією спілкування; розглянути особливості міжособистісного спілкування; розвиток спілкування в онтогенезі; сприяти підвищенню культури міжособистісного спілкування студентів як майбутніх фахівців. Ознайомлення з таким психологічним феноменом, як спілкування, розпочнемо зі стародавньої притчі. Посеред шляху лежав пес, повз нього проходило безліч людей, і кожен з них, проходячи поводив себе по-різному.Психологія спілкування - це розділ загальної психології предметом якого є психологічна специфіка процесів спілкування, які розглядаються під кутом зору взаємовідносин особистості та суспільства. Семантично «спілкування» і «комунікація» майже збігаються, бо означають «спільність», «зєднання», «повідомлення». Мовленнєва діяльність і взагалі спілкування як діяльність, зокрема, є таким самим видом діяльності, як продуктивна та пізнавальна діяльність, вона має в психологічному відношенні таку саму принципову організацію. Відомо, що спілкування (комунікація) - це обмін повідомленнями, інформацією, яка подається у вигляді усних чи письмових текстів мовою, якою володіють співрозмовники. Дорожні знаки, сигнали світлофора, сигналізація прапорами тощо - усе це засоби передачі інформації, Більшість вітчизняних дослідників розмежовують поняття «спілкування» і «комунікація», підкреслюючи, що, на відміну від комунікації, у спілкуванні відображена вся складність реального світу людських відносин з його цінностями і субєктивними смислами.Отож легко помітити, що за кожним з виділених понять виявляється відносно самостійне проблемне поле, що відбиває різноманітність мети і задач, які постають перед людьми в процесі міжособистісного спілкування.
План
План
Вывод
Отож легко помітити, що за кожним з виділених понять виявляється відносно самостійне проблемне поле, що відбиває різноманітність мети і задач, які постають перед людьми в процесі міжособистісного спілкування. Для упорядкування цієї різноманітності корисними виявляються різні способи класифікацій спілкування.
Список литературы
1. Активізація когнітивних процесів у спілкуванні: методичний посібник/ [В. П. Казміренко, З. Ф. Сіверс, В. М. Духневич та ін.]; за ред.. В. П. Казміренка. К.: Міленіум, 2011. 268 с.
2. Етнопсихологічні особливості міжособистісного спілкування та їх урахування в процесі взаємодії дітей і дорослих [Текст] / За ред. Л.Е. Орбан. Ів.-Франківськ, 1996. 79 с.
3. Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолга і соціального педагога в умовах вищої школи: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. ІІІ Ч. Тернопіль: Вид-во ТДПІ, 2003. 264 с.
4. Психолого-педагогічні особливості професійної діяльності і спілкування [Текст]: навч.-метод. посібник. Ів.-Франківськ, 1996. 46 с.
5. Філоненко М. М. Психологія спілкування. Підручник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 224 с.
6. Щербан, Т. Д. Теорії навчального спілкування: структура, психічний розвиток, педагогічні задачі [Текст]. Ч. III / Т. Д. Щербан. Мукачево: Карпатська вежа, 2003. 63 с.
Запитання
Що Ви вкладаєте в поняття спілкування?
Назвіть основні етапи оволодіння процесу комунікації в онтогенезі дитини.
Чим на Вашу думку, відрізняється мова людини від «мови тварини»?
Що ми розуміємо під міжособистісним спілкуванням?
Назвіть критерії міжособистісної взаємодії між людьми.