Характеристика ТОВ "Імперія права", його організаційна діяльність. Вимоги до осіб, які хочуть займатися адвокатською діяльністю, права, обов’язки та відповідальність, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії та їх повноваження. Типи адвокатської діяльності.
При низкой оригинальности работы "Загальна характеристика діяльності адвокатури в Україні на прикладі адвокатської компанії ТОВ "Імперія права"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Безпосередня діяльність адвокатури в Україні регламентується Законом України «Про адвокатуру» від 9 грудня 1992 року, перша стаття якого дає визначення адвокатури як добровільного професійного громадського обєднання, покликаного згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод й представляти законні інтереси громадян України та інших країн, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, зазначеним та іншими законами України, статутами обєднань адвокатів і здійснюється на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, обєднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські обєднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських обєднань. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Предметом адвокатської таємниці є будь-яка інформація про особу і отримана від неї інформація про третіх осіб, що стала відома адвокату в звязку з виконанням адвокатської діяльності, факт звернення і питання, з яких особа зверталася до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського обєднання, адвокатської фірми, а також суть порад, консультацій, розяснень адвоката, складені ним правові документи, всі матеріали, що складають адвокатське досьє, інформація, яка зберігається на електронних носіях та будь-які документи і відомості, одержані адвокатом при здійсненні адвокатської діяльності.У процесі проходження виробничої практики я вивчила основні принципи організації і діяльності адвокатури в Україні, ознайомилась з законодавством України про адвокатуру та адвокатську діяльність. Практика дозволяє порівняти отримані теоретичні знання з практичною дійсністю, застосувати набуті навички та ознайомитися з новими. Мною був проведений ряд спостережень, відповідно до яких можна зробити висновок, що адвокатура - це професійний недержавний незалежний самоврядний інститут правової системи, уповноважений забезпечувати право на захист від обвинувачення, здійснювати представництво інтересів фізичних та юридичних осіб і надавати їм кваліфіковану правову допомогу. Адвокатура сприяє охороні прав і законних інтересів громадян і організацій, здійсненню правосуддя, додержанню і зміцненню законності, вихованню громадян у дусі точного і неухильного виконання законів, бережного ставлення до народного добра, додержання дисципліни праці, поваги до прав, честі й гідності інших осіб. Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Вывод
адвокатський кваліфікаційний комісія повноваження
У процесі проходження виробничої практики я вивчила основні принципи організації і діяльності адвокатури в Україні, ознайомилась з законодавством України про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Практика дозволяє порівняти отримані теоретичні знання з практичною дійсністю, застосувати набуті навички та ознайомитися з новими.
Під час проходження практики мені доручалося виконання різних завдань. Я побувала в судових засіданнях, ознайомилась з кореспонденцією, брала участь при прийомі громадян, вникала у розяснення, повязані з розглядом їхніх справ. Вивчила форму правових документів, нормативно-правових актів, ознайомилась з правильним оформленням позовних заяв і скарг до суду. Також я навчилась складати заяви, скарги, клопотання та інші документи правового характеру.
Мною був проведений ряд спостережень, відповідно до яких можна зробити висновок, що адвокатура - це професійний недержавний незалежний самоврядний інститут правової системи, уповноважений забезпечувати право на захист від обвинувачення, здійснювати представництво інтересів фізичних та юридичних осіб і надавати їм кваліфіковану правову допомогу.
Основне завдання адвокатури - надання юридичної допомоги громадянам і організаціям. Адвокатура сприяє охороні прав і законних інтересів громадян і організацій, здійсненню правосуддя, додержанню і зміцненню законності, вихованню громадян у дусі точного і неухильного виконання законів, бережного ставлення до народного добра, додержання дисципліни праці, поваги до прав, честі й гідності інших осіб.
Нормативною базою адвокатської діяльності в Україні є Конституція України, Закон України «Про адвокатуру», Адміністративно-процесуальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Цивільно-процесуальний кодекс, Положення про вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Положення про порядок реєстрації адвокатських обєднань та інші.
Найважливішим є Закон України «Про адвокатуру». Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Він не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
В результаті написання курсової роботи я оволодів сучасними методами, формами управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб; формування на базі одержаних у вищому навчальному закладі теоретичних знань з курсів теорії держави і права, кримінального цивільного права професійних умінь і навичок для вирішення конкретних життєвих ситуацій і прийняття самостійних рішень в реальних умовах; виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Список литературы
1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії ВРУ 28.06.96 р. // . - 1996. - №30. - ст. 141.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 2001.
3. Кримінальний кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
4. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. // ВВРУ. - 1991. - №53. - ст. 793.
5. Закон України «Про адвокатуру» від 12.12. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №9. - ст. 62.
6. Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992. // ВВРУ. - 1993. - №8. - ст. 56.
7. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.1993 р. // Голос України. - 1994. - 2 березня. - №40.
8. Правила адвокатської етики. Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 р. // Адвокат. - 1997. - №1. - с. 125-129.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. // Право України. - 1996. - №2. - с. 91-93.
10. Бондаренко В. Забезпечення безпеки субєктів кримінального судочинства // Право України. - 1999. - №1. - с. 34-37.
11. Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: Зб. нормат. Актів; Коментар / Академія адвокатури України. - К.: Юрінком Інтер. - 2003. - 432 с.
12. Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. Навч. посібник. - К.: Атіка, 2003. - 352 с.
13. Зейкан Я.П. Право на захист у кримінальному процесі: Практичний посібник. - К.: Юридична практика, 2004. - 288 с.
14. Івашков І. Реально забезпечити право на захист // Право України. - 1999. - №6. - с. 84-86.
15. Мехєєнко М.М., Шибіка В.В., Норр В.Т. Кримінально - процесуальне право. - 1999 р. - 356 с.
16. Николаева Т.П. Деятельность защитника на судебном следствии / Под ред. Н.А. Акинча. - Саратов, 1987. - 198 с.
17. Омельяненко Г. Захисник як субєкт оскарження вироку, що не набрав законної сили // Право України. - 1999. - №7. - с. 64-67.
18. Святоцький О.Д. Сучасні системи адвокатури. - К.: Право України. - 1993. - 176 с.
19. Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура в Україні. - К.: «Ін Юре», 1997. - 224 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
