Характер змін, що відбулися в торговельних відносинах з середини ХІХ ст. Розширення мережі стаціонарних торгових закладів, зміна форм і методів купівлі-продажу товарів. Роль чорноморсько-азовських портів (Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ).
Аннотация к работе
Через віддаленість від промислових центрів свою специфіку в торгівлі мала Таврійська губернія, де у 1817 р. існувало 11 торгових осередків і відбувалося 37 ярмарків. На початку XIX ст. торгівля в Одесі зовні помітно відрізнялася від традиційної, середньовічної кримської, що пояснювалося заселенням міста численним новоприбулим православним людом, У 1805 р. тут існували 501 крамниця і 36 складів - магазинів для пшениці й інших товарів. На найголовніші центри збуту хліба (основної торговельної продукції) перетворилися такі міста й містечка: в Київській губернії - Умань, Біла Церква, Ржищів, Богуслав, Златопіль, Липці, Сквира; у Волинській - Ковель, Ратне, Острог, Корець, Луцьк, Дубно, Житомир, Устилуг, Берестя; в Подільській - Могилів, Балта; в Чернігівській - Глухів, Борзна, Конотоп; в Катеринославській - Нікополь, Маріуполь; в Херсонській - Одеса, Херсон, Миколаїв, Єлисаветград, Ананьїв і НОВОГЕОРГІЇВСЬК. Так, базари у таких містах як Глухів, Конотоп, Борзна, Ржищів, Житомир, Луцьк, Дубно, Старобільськ, Суми, Ананьєв, Новогеоргіївськ, Новомиргород, Єлисаветград славились торгівлею хлібом; Ромни, Полтава, Прилуки, Ніжин, Сосниця, Недригайлів - тютюном. Про значний щорічний оборот торгівлі в містах переконливо говорить і такий факт: у 1836 р. в Миколаєві було привезено на базари, які збиралися двічі на тиждень, різних продуктів на 130 тис. возів .