Дослідження загальних питань організації адвокатури. Правова природа, мета й поняття адвокатури. Поняття адвокатури як самоврядного інституту правової системи, що об"єднує адвокатів у межах організаційних форм адвокатської діяльності й самоврядування.
Аннотация к работе
1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Перший укпючає можливість використання професійного титулу «адвокат» лише особами, які мають визначені законом етико-ділові якості, отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю й володіють специфічними професійними правами та гарантіями; допустимість здійснення професійної діяльності виключно в межах передбачених законом організаційних форм адвокатської діяльності; відсутність обмежень (зупинення) у реалізації права на заняття адвокатською діяльністю; відповідність характеру взаємовідносин адвоката з клієнтами та найманими працівниками критеріям незалежної професійної діяльності. Аналіз Закону показує, що поряд з поняттям «адвокат» законодавець оперує термінами «адвокат, який має право здійснювати адвокатську діяльність», «особа, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю», «адвокат, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено». Для узгодження з іншими нормами чинного Закону поняття «адвокат» спід визначити як фізичну особу, яка має право на заняття адвокатською діяльністю. Аналізуючи цей перелік, неважко побачити, що окрім надання правової допомоги у кримінальному провадженні, більшість окреслених видів діяльності згідно з законом може здійснюватися не тільки адвокатами, наприклад, юристами, а також особами без юридичної освіти.