Аналіз джерел, які містять інформацію про етнічну приналежність севрюків, які в XIV-XVII ст. виступали окремим "земельним" українським етносом, характерним для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжжі.
Аннотация к работе
З-поміж згаданих у моїй попередній публікації дослідників кінця ХІХ - початку ХХ ст., які так чи інакше займалися севрюками, ніхто не ставив завдання визначити, ким були севрюки в етнічному відношенні. У той час, як українські науковці, над якими весь час тяжіла ймовірність звинувачення у «буржуазному націоналізмі», старанно обминали вказану проблему, російські дослідники, зокрема, у 1960-х роках, без жодних вагань зараховували севрюків до росіян. Пізніше вона поглибила свої пошуки, і її книжка «Севрюки: населення Сіверської землі в XIV-XVI ст.» (2002) на сьогодні є найдетальнішим і найповнішим дослідженням історії вивчення, території проживання, занять, соціально-політичної еволюції тощо спеціально севрюків. В іншому місці він зазначає: «Севрюки не змогли (а може, не встигли?) відбутися як народ, проте влилися до складу інших народів - українців, росіян, білорусів (меншою мірою) і донських козаків». І ми можемо з них судити лише про ставлення до севрюків сусідніх народів, зокрема, білорусів, росіян («русских») і українців, які звалися тоді «руссю» (в однині «русин») (з деякою долею умовності ми будемо називати цей етнос у досліджувані часи «українським», памятаючи все ж, що він тоді мав іншу самоназву і що ця самоназва пізніше була змінена ).
Список литературы
1. Акты исторические, собранные и изданные Археографической комиссией [В 5 т. с доп. и указ.]. - Санкт-Петербург, 1841. - Т 1: 1334-1598. - 612 с.; 1 л. ил.
2. Акты Московского государства, изданные Императорскою Академиею наук: Т І. Разрядный приказ. Московский стол. 1571-1634 / Под ред. Н. А. Попова. - Санкт-Петербург, 1890. - 802 с.
3. Анпилогов Г. Н. Бортные знамена как исторический источник (По Путивльским и Рыльским переписным материалам конца XVI и 20-х годов XVII в. // Советская археология. - 1964. - № 4. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: . sk/d/HXTDLP_O3J93U
4. Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссиею для разбора древних актов. - К., 1867. - Ч. 4. - Т 1. - LV, 460 с.
5. Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссиею для разбора древних актов. - К., 1876. - Ч. 6. - Т 1. Приложение. - 626, 146, 21с.
6. Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссиею для разбора древних актов. - К., 1886. - Ч. 7. - Т 1. - 85, 647, ХІІ с.
7. Багалей Д. И. Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губерний. - Харьков, 1890. - XV, 438 с.
8. Багалей Д. И. Материалы для истории г. Харькова в XVII веке. - Харьков, 1905. - 114 с.
9. Багновская Н. М. Севрюки (население Северской земли в XIV-XVI вв.) // Вестник МГУ. - Сер. 8: История. - 1980. - № 1. - С. 57-69.
10. Багновская Н. М. Севрюки: население Северской земли в XIV-XVI вв.- Москва, 2002. - 47 с.
11. Балушок В. Українська етнічна спільнота: етногенез, історія, етнонімія. - Біла Церква, 2008. - 304 с.
12. Балушок В. «Давньоруська народність»: що насправді ховається за терміном? // Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: зб. наук. пр. - Вип. 20). - Львів, 2011. - С. 72-83.
13. Генсьорський А. Термін «Русь» (та похідні) в Древній Русі і в період формування східнословянських народностей і націй // Дослідження і матеріали з української мови. - К., 1962. - Т V. - С. 16-30.
14. Горский А. О древнерусских «землях» // Ruthenica - К., 2002. - Т І. - С. 57-63.
15. Климчук Ф. Д. К этноязыковой истории Днепровского Левобережья (в связи с проблемой этногенеза горюнов). - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// severyane.ucoz.com/publ/1-1-0-10
16. Колесницкий Н. Ф. Донациональные этнические общности (по материалам средневековой Германии) // Расы и народы. - Москва, 1978. - Вып. 8. - С. 21-46.
17. Коткова Н. С. Названия русских бортных знамен - историко-лингвистический источник // Исследования по лингвистическому источниковедению. - М., 1963. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: lingistoch/1963/08-kotkova.pdf
18. Летописец Переяславля-Суздальского, составлен в начале ХІІІ века (между 1214 и 1219 годов). Изд. К. М. Оболенский. - М., 1851. - 217 с.
19. Малороссийские переписные книги 1666 года. С послесловием Ал. Лазаревского. - К., 1900. - 109 с.
20. Полное собрание русских летописей. - Т 1. Лаврентьевская летопись. Вып. 2: Суздальская летопись по Лаврентьевскому списку. - Изд. 2-е. - Ленинград, 1927. - С. 289-488 стб.
21. Полное собрание русских летописей. - Т VII. Летопись по Воскресенскому списку. - Санкт-Петербург, 1856. - Х, 346 с.
22. Полное собрание русских летописей. - Т Х. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. - Санкт-Петербург, 1885. - 244 с.
23. Полное собрание русских летописей. - Т ХІІІ. Ч. ІІ: Дополнения к Никоновской летописи. Так называемая Царственная книга. - Санкт-Петербург, 1906. - С. І-VIII, 303-532.
24. Ракитин А. С. Севрюки - коренное население Северской земли. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: 25. Русина О. В. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. - К., 1998. - 243 с.
26. Русина О. В. Сіврюки // Енциклопедія історії України: Т 9. Прил-С. / Редкол. В. А. Смолій (голова) та ін. - К., 2012. - С. 572.
27. Русские. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: wiki/Русские https://ru.wikipedia.org/wiki/https://ru.wikipedia.org/wiki/Русские Русские
28. Сборник Императорского Русского Исторического Общества. - Санкт- Петербург, 1895. - Т 95: Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностранными. - 10, ХХ, 766 стб.
29. Список Быховца // Полное собрание русских летописей. - Т 17. Западнорусские летописи. - Санкт-Петербург, 1907. - С. 475-572.
30. Стороженко А. В. Стефан Баторий и днепровские козаки: исследования, памятники, документы и заметки. - К., 1904. - 327 с.
31. Тупиков Н. М. Словарь древнерусских личных собственных имен. - Санкт- Петербург, 1903. - 862 с.
32. Хроника Литовская и Жмойтская // Полное собрание русских летописей. - Т 32. Белорусско-литовские летописи. - Москва, 1975. - С. 15-127.