Правові засоби забезпечення виконання кредитно-банківських зобов’язань, порядок застосування застави та державної гарантії. Формування нормативно-правової бази для регулювання бюро кредитних історій. Види правопорушень у сфері банківського кредитування.
Аннотация к работе
Істотним та невідємним елементом сучасного господарювання в Україні є відносини, що виникають у сфері банківського кредитування. Водночас високий ступінь ризику банківського кредитування, а також недосконалість чинного законодавства щодо забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобовязань потребує нагального наукового обґрунтування шляхів його вдосконалення. Однак в них не акцентувалася увага на сфері банківського кредитування й характеризувалися загальні питання історичного генезису забезпечувальних правовідносин, розкривались питання їх юридичної природи, понятійно-категоріального апарату, а також практичні аспекти впровадження зазначеного стимулюючого механізму. З вишезазначеного випливає, що комплексне господарсько-правове дослідження засобів забезпечення належного виконання кредитно-банківських господарських зобовязань та оптимізації моделі правового регулювання в цій сфері є актуальним і необхідним. В рамках цього напрямку дисертантом була досліджена система правопорушень у сфері банківського кредитування та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення виконання господарських зобовязань у цій сфері.Загальна характеристика зобовязань, що виникають у сфері банківського кредитування складається з трьох підрозділів, де детально характеризується поняття господарських зобовязань, що виникають у сфері банківського кредитування, а також здійснюється аналіз господарських кредитно-банківських правопорушень та системи засобів забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобовязань. До специфічних рис господарських правовідносин, що виникають у сфері банківського кредитування, дисертант також відносить дієвий характер юридичних фактів, що знаходить свій прояв в активних діях учасників сфери банківського кредитування, а також відсутність різкого протиставлення прав одного учасника банківського кредитування обовязкам іншого. У підрозділі 1.3 "Поняття засобів забезпечення виконання господарських зобовязань, що виникають у сфері банківського кредитування" проаналізовано загальну структуру забезпечувальних правовідносин у сфері кредитування субєктів господарювання, визначено поняття "забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобовязань". Під засобами забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобовязань запропоновано розуміти передбачені законом або господарським кредитним договором спеціальні засоби, що стимулюють належне та реальне виконання боржником покладених на нього зобовязань, а також забезпечують задоволення законних вимог кредитора у разі невиконання (неналежного виконання) своїх обовязків боржником. Аналіз сучасного механізму кредитування субєктів господарювання, а також результати проведеного автором анкетування практичних співробітників банку, що мають безпосереднє відношення до кредитного процесу, свідчать про найбільше поширення таких передбачених діючим законодавством засобів забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобовязань, як застава, гарантія та порука платоспроможних субєктів господарювання.Результатом дослідження є теоретичне узагальнення й викладення наукових та практичних результатів, що полягають в обґрунтуванні напрямів удосконалення господарсько-правового забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобовязань. У дисертації обґрунтовано використання узагальнюючого терміна "господарські правовідносини у сфері банківського кредитування" як особливої правової форми кредитно-банківських відносин, що органічно поєднує приватні (особисті) інтереси субєктів банківського кредитування з публічними інтересами суспільства для сприяння та досягнення суспільного блага. Під господарським кредитно-банківським правопорушенням, на думку автора, слід розуміти протиправний вольовий акт субєкта господарювання (поведінка активного або пасивного характеру), що ущемлює або ускладнює передбачений господарським зобовязанням механізм реалізації юридичних можливостей (субєктивних прав і обовязків) субєктів господарювання - учасників банківського кредитування, за скоєння якого передбачена певна система економічних санкцій. Інститут забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобовязань повинен характеризуватися впровадженням комплексного впливу на свідомість субєктів господарського кредитно-банківського зобовязання за допомогою методів переконання, примушення і заохочення, а також впровадження системи організаційно-правових заходів для стимулювання їх належної поведінки та формування відповідної її мотивації. Аналіз положень локального господарського законодавства, а також практики залучення субєктами господарювання кредитів під державні гарантії дозволяє зробити висновок щодо необхідності розширення кола її субєктів за рахунок надання можливості отримання державної гарантії як субєктам господарювання, що відносяться до державного сектору економіки, так і іншим субєктам господарювання-резидентам.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Результатом дослідження є теоретичне узагальнення й викладення наукових та практичних результатів, що полягають в обґрунтуванні напрямів удосконалення господарсько-правового забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобовязань. Дисертант обґрунтував та сформулював конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з урахуванням особливостей господарської діяльності у сфері банківського кредитування.
У дослідженні дисертант дійшов таких висновків: 1. Суттєве значення для формування належних умов господарської діяльності має легітимний розвиток кредитно-банківської сфери. Її сучасний стан характеризується реформуванням правового регулювання господарських кредитно-банківських зобовязань. У дисертації обґрунтовано використання узагальнюючого терміна "господарські правовідносини у сфері банківського кредитування" як особливої правової форми кредитно-банківських відносин, що органічно поєднує приватні (особисті) інтереси субєктів банківського кредитування з публічними інтересами суспільства для сприяння та досягнення суспільного блага.
2. У сучасній науковій літературі немає науково визначеної позиції щодо тлумачення поняття господарського правопорушення, що скоюється у сфері банківського кредитування, а також характеру його взаємозвязку з іншими протиправними діяннями у цієї сфері господарської діяльності. Під господарським кредитно-банківським правопорушенням, на думку автора, слід розуміти протиправний вольовий акт субєкта господарювання (поведінка активного або пасивного характеру), що ущемлює або ускладнює передбачений господарським зобовязанням механізм реалізації юридичних можливостей (субєктивних прав і обовязків) субєктів господарювання - учасників банківського кредитування, за скоєння якого передбачена певна система економічних санкцій. Зроблено висновок, що низка протиправних діянь у сфері банківського кредитування (адміністративні, дисциплінарні проступки, кримінальні злочини тощо), які скоюються паралельно, до чи після здійснення господарського кредитно-банківського правопорушення, знаходиться з ним у тісному причинному взаємозвязку.
3. Інститут забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобовязань повинен характеризуватися впровадженням комплексного впливу на свідомість субєктів господарського кредитно-банківського зобовязання за допомогою методів переконання, примушення і заохочення, а також впровадження системи організаційно-правових заходів для стимулювання їх належної поведінки та формування відповідної її мотивації.
4. Сучасна практика банківського кредитування субєктів господарювання свідчить про найбільше поширення такого забезпечувального засобу, як застава. ЇЇ застосування повинно здійснюватися за умови врахування господарсько-правової специфіки конкретного виду субєкта господарювання - заставодавця. Особливу увагу необхідно приділяти організаційним питанням взаємодії банків з компаніями, що профілюються на оцінці заставного майна. У цьому аспекті співробітникам банківської установи необхідно періодично проводити тестування компетентності акредитованих банком оціночних компаній (не менше ніж раз на рік), контролювати їх неупердженість щодо складання звітів про оцінку застави, безпосердньо приймати участь у процесі укладання договору про оцінку заставного майна між оціночною компанією та заставодавцем для ініціювання включення в оціночне завдання усіх необхідних для банків аспектів, зокрема, ліквідаційної вартості заставленого майна.
5. Державна гарантія є найбільш характерним господарсько-правовим засобом забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобовязань, що обумовлено її господарсько-правовою специфікою. Аналіз положень локального господарського законодавства, а також практики залучення субєктами господарювання кредитів під державні гарантії дозволяє зробити висновок щодо необхідності розширення кола її субєктів за рахунок надання можливості отримання державної гарантії як субєктам господарювання, що відносяться до державного сектору економіки, так і іншим субєктам господарювання-резидентам.
6. Під безпекою кредитування субєктів господарювання розуміється стан захищеності господарських кредитно-банківських зобовязань від зовнішніх та внутрішніх загроз. Ефективність підвищення безпеки кредитування субєктів господарювання безпосередньо залежить від точності визначення кредитоздатності боржника (необхідно враховувати як обєктивний (фінансово-господарський стан) так і субєктивний (готовність, бажання повернення кредиту) складові кредитоздатності), аналізу ефективності перспектив кредитного проекту, належної організації банком внутрішнього моніторингу кредитних зобовязань, застосування інноваційних засобів управління кредитним ризиком (систем ризик-менеджменту, автоматизації операцій по наданню та врахуванню гарантійних операцій) тощо.
7. Для подальшого розвитку положень господарського законодавства у сфері правового регулювання забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобовязань внесено такі пропозиції до чинного законодавства: - взяти до уваги неврахування цивільним законодавством специфіки господарських зобовязань та доповнити розділ IV Господарського кодексу України окремою главою "Забезпечення виконання господарських зобовязань";
- прийняти господарський нормативно-правовий акт (Інструкцію або Положення Національного банку України "Про кредитування") для регулювання сфери банківського кредитування субєктів господарювання;
- з метою надання можливості обтяження заставного майна субєкта господарювання, що належить йому на праві оперативного управління, доповнити диспозицію частини 1 статті 5 Закону України від 18.11.2003 № 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" таким формулюванням: "а також на правах оперативного управління за умови попереднього узгодження такого обтяження органом, що обмежує розпорядження майном боржника";
- для усунення суперечності правових норм, що регулють надання в заставу іноземної валюти, удосконалити диспозицію п/п "г" п. 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93№ 15-93, шляхом її викладення в такій редакції: "використовування іноземної валюти на території України як засобу платежу або предмета застави, за винятком надання нерезидентам України як предмета застави іноземної валюти, розміщеної на банківських рахунках резидентів України";
- з метою конкретизації правової регламентації опису предмета заставного майна, в диспозиції частини 1 статті 584 Цивільного кодексу України формулювання "дається опис предмету застави" подати в такій редакції: "дається опис предмета застави й указується його оцінка";
- враховуючи необхідність розширення кола субєктів державної гарантії, диспозицію частини 2 статті 199 Господарського кодексу України викласти в такій редакції: "зобовязання субєктів господарювання - резидентів можуть бути забезпечені державною гарантією у випадках і способом, передбаченим законом". Паралельно з цим у локальних господарсько-правових актах, що регулюють цей забезпечувальний засіб, на нашу думку, доцільно трансформувати формулювання принципала і, відповідно, замінити "юридичну особу - резидент" на "субєкт господарювання - резидент".
Список литературы
1. Андросов С.М. Специфические особенности института государственной гарантии как способа обеспечения исполнения хозяйственных кредитно-банковских обязательств // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 11. - С. 77-79.
2. Бурбело О.А., Андросов С.М. О необходимости создания консультационных центров оценки кредитоспособности субъектов хозяйствования в Украине // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 3. - С. 131-133. (Особистий внесок здобувача полягає у визначенні поняття кредитоздатність).
3. Андросов С.М. Особенности хозяйственных правонарушений, совершаемых в сфере банковского кредитования // Економіка та право. -2005. - № 3. - С. 136-141.
4. Андросов С.М. Особенности хозяйственных правоотношений, возникающих в сфере банковского кредитования // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України. -2005. - Вип.3. - С. 60-74.
5. Бурбело О.А., Андросов С.М. Проблемы правового регулирования и контроля рынка финансовых услуг // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України. -2003. - Вип. 2. - С. 12-18. (Особистий внесок здобувача полягає в уточненні правового статусу потенційного клієнту банку).
6. Бурбело О.А., Андросов С.М. Проблемы совершенствования банковского законодательства // Економіка, менеджмент, підприємництво: Зб. наук. праць. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2002. - № 8. - С.6-13. (Особистий внесок здобувача полягає у визначенні проблем неузгодженості законодавства, що регулює сферу фінансових послуг).
7. Андросов С.М. Проблемы правового регулирования залогового обеспечения хозяйственных обязательств, возникающих в сфере банковского кредитования // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи подолання: Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 7 грудня 2005 р. - К.: Нац. акад. управління, Центр перспективних соціальних досліджень, 2005.- С. 286-290.
8. Андросов С.М. Аналіз факторів, сприяючих здійсненню банківських злочинів // Шлях України до економічної безпеки: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 16-17 квітня 2004 р. - Харків: Нац. ун-т внутр. справ МВС України, 2004. - С. 91-93.
9. Андросов С.М. Современное состояние сектора противоборства кредитно-финансовой преступности // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування: Зб. тез доповідей учасників Регіонального круглого столу, Хмельницький, 21-22 лютого 2003 р. - Хмельницький: ХІУП, 2002. - С. 131-134.