Теоретичне обґрунтування ролі та значення інноваційної логістики в забезпеченні конкурентоспроможності залізничного транспорту у сфері перевозок. Розробка практичних рекомендацій щодо розбудови інноваційної логістичної системи залізничного транспорту.
Аннотация к работе
Соціально-економічне піднесення України в значній мірі визначається прискореним розвитком транспортної системи у цілому та залізничного транспорту зокрема. У звязку з цим виникає обєктивна необхідність дослідження питань формування інноваційної логістичної системи залізничного транспорту, що дії за принципами інноваційної логістики. Дисертаційна робота виконана як ініціативна згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри економіки, організації та управління підприємством Української державної академії залізничного транспорту за темами "Залучення обєктів підприємницької діяльності у сферу обслуговування транспортних коридорів" та "Забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств в умовах міжнародних транспортних коридорів", відповідає цілям та завданням, поставленим у Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки "Шляхом європейської інтеграції", Програмі розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 роки, Комплексній програмі утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках, Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року, Концепції Державної програми підвищення конкурентоспроможності національної економіки на 2007-2015 роки. Для досягнення поставлених у дисертації завдань використовувалися такі методи дослідження: логічний та історичний підхід - для пізнання економічних явищ; теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу - для узагальнення та уточнення понять «логістика», «інноваційна логістика», «інноваційна логістична система» та обґрунтування специфіки інноваційної логістики на залізничному транспорті; системний підхід - для обґрунтування концептуальних напрямків підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту, визначення складу інноваційної логістичної системи, принципів функціонування та завдань підсистем; статистичного аналізу - для аналізу інноваційної діяльності залізничного транспорту; економіко-математичного моделювання - для оцінки ефективності функціонування інноваційної логістичної системи; графічний - для оформлення висновків проведених досліджень; групувань, структуризації цілей - при розробці концептуального підходу до вирішення проблем інноваційного та логістичного розвитку залізничного транспорту. удосконалено: концепцію створення інноваційної логістичної системи залізничного транспорту, що розкриває зміст стимулюючих факторів, встановлює перелік підсистем, їх завдання та взаємозвязок, результати функціонування, що в сукупності спрямовано на забезпечення конкурентоспроможності залізничного транспорту та підприємств інших галузей економіки України та передбачає поєднання їх логістичної та інноваційної діяльності;Під логістикою слід розуміти науку про формування системи ефективних взаємовідносин субєктів економіки країни між собою та з субєктами інших країн, в основі якої знаходиться поєднання у просторі та часі їх матеріальних, фінансових, інформаційних, кадрових, сервісних, інноваційних потоків та функцій, що виконуються ними, з метою забезпечення економічної та соціальної ефективності, підвищення конкурентоспроможності на мікро-, мега-та макрорівнях. Враховуючи особливості ІЛ, іі цілями визначено: оптимізацію витрат на інноваційні розробки, максимізацію доходності інновацій, задоволення потреб ринку у інноваціях, прискорення процесу впровадження інновацій, застосування інновацій у необхідний час та в момент виникнення потреби в них. У другому розділі - "Роль та місце інноваційної логістики в забезпеченні конкурентоспроможності залізничного транспорту" - проведено аналіз сучасного стану залізничного транспорту як елементу транспортної підсистеми логістичної системи, результати якого підтвердили відсутність системного характеру інноваційної діяльності; запропоновано визначення поняття «інноваційний потік» та його класифікацію; розроблено концепцію ІЛ на залізничному транспорті та удосконалено теоретичний підхід до його конкурентоспроможності. Сформовано результати ІЛ: 1) перерозподіл робіт, що входять до компетенції ІЛ, між тими субєктами, які мають можливість та досвід щодо їх виконання; 2) використання результатів інноваційної діяльності за напрямами, де досягається найбільший ефект; 3) розподіл ризику між субєктами, що призводить до його зменшення; 4) розподіл фінансового навантаження між субєктами ІЛ; 5) можливість контролювати та вносити зміни та доповнення в інноваційний проект на будь-якому етапі просування; 6) посилення інноваційного сектору залізничного транспорту за рахунок обєднання інноваційного потенціалу субєктів ІЛ; 7) зменшення часу розробок та часу впровадження інновацій; 8) зменшення вартості інноваційних розробок за рахунок скорочення втрат часу; 9) покращення інформатизації, що скорочує витрати на пошук необхідних даних; 10) підвищення конкурентних преваг субєктів ІЛ за рахунок своєчасності впровадження інновацій (в момент виникнення потреби); 11) підвищення ефективності лог