Сутність високотоварності та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Специфічні риси конкурентного середовища, шляхи впровадження диверсифікації, здійснення маркетингових заходів з метою підвищення рівня товарності аграрної продукції.
Аннотация к работе
Існуючі тенденції розвитку аграрних формувань в умовах сучасних ринкових відносин потребують глибоких досліджень проблем конкуренції та конкурентоспроможності в аграрній сфері. Особливу актуальність питання забезпечення конкурентоспроможності набуло для високотоварних сільськогосподарських підприємств, що є основними виробниками аграрної продукції на вітчизняному ринку, і від ефективної діяльності яких залежить продовольча безпека країни. Значимість проблеми забезпечення конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств як основних виробників продукції на вітчизняному ринку та невирішеність ряду методологічних та прикладних питань й зумовили вибір даної теми дисертації. на основі теоретичного узагальнення розкрити сутність категорії "конкурентоспроможність високотоварних сільськогосподарських підприємств" та факторів, що її визначають; уточнити методичний підхід до визначення рівня потенційної (ресурсної) конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств;У першому розділі "Теоретико - методологічні основи конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств" досліджено теоретичні і методологічні основи поняття високотоварності і конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, зокрема, визначено економічну сутність високотоварності сільськогосподарського підприємства, його потенційну (ресурсну) та поточну конкурентоспроможність, проаналізовано специфічні риси конкурентного середовища підприємств аграрного сектора економіки; розроблено методичні засади оцінки рівня товарності та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Рівень товарності в цілому по сільськогосподарському підприємству доцільно визначати діленням товарної продукції, оціненої у вартісному виразі за тими самими порівняними цінами, за якими оцінено валову продукцію (наприклад, у фактичних цінах реалізації), виключивши зі складу валової продукції приріст незавершеного виробництва, приріст вартості молодих багаторічних насаджень і малотоварні продукти (солому, гній, зелену масу) за наступною формулою: (1) де РТ - рівень товарності підприємства, %; В результаті вищезазначеного нами запропоновано розраховувати потенційну (ресурсну) конкурентоспроможність високотоварного сільськогосподарського підприємства за формулою: , (2) де R - рейтинговий індекс потенційної (ресурсної) конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств; а 1,2..n - факторні ознаки. У другому розділі "Оцінка конкурентного середовища високотоварних сільськогосподарських підприємств" - досліджено особливості конкурентного середовища підприємств аграрного сектору Житомирської області, здійснено економічну оцінку ресурсного потенціалу високотоварних сільськогосподарських підприємств регіону дослідження, проаналізовано сучасний стан та економічну ефективність виробництва конкурентоспроможної аграрної продукції в даних підприємствах, визначено основні проблеми підвищення конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств. Згідно даних таблиці можна зробити висновок, що на рівень конкурентоспроможності високотоварного с.-г. підприємства впливає обсяг виробництва валової продукції та обсяг реалізації товарної продукції (рівень товарності) Так, частина високотоварних сільськогосподарських підприємств Житомирської області (18) в 2007 р. досягла низького рівня конкурентоспроможності (до 0,3), що стало наслідком або низького рівня потенційної (ресурсної) конкурентоспроможності чи конкурентоспроможності продукції, або двох показників одночасно (рівень виробництва валової продукції в розрахунку на 100 га с.-г. угідь складає 48,9 тис.грн., а рівень товарності підприємства - 88,9%).Результатом дисертаційного дослідження є наукове обгрунтування теоретико-методологічних та прикладних засад процесу підвищення конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств, яке дало змогу сформулювати низку висновків і пропозицій щодо перспектив його ефективної реалізації: 1. До її особливостей в аграрній сфері відносяться: по-перше, локальний сільськогосподарський ринок, де товаровиробники реалізовують свою продукцію дрібними партіями за ціною, що встановлена під дією попиту та пропозиції, є прикладом досконалої конкуренції; по-друге, для сучасного типу конкуренції в аграрній сфері більш характерні риси монополістичної конкуренції, оскільки продукція, що виробляється сільськогосподарськими підприємствами: цукрові буряки, соняшник, зерно, мясо, молоко, хоча і є стандартизованою, але реалізується великими партіями, які відрізняються якістю, ціною й умовами поставки; по-третє, олігополія характерна переважно для недиверсифікованих підприємств з переробки сільськогосподарської продукції спиртових і цукрових заводів, масложирових комбінатів, консервних заводів і т.д., а науково-дослідні підприємства з виробництва елітних сортів рослин та виведення високопродуктивних порід тварин займають монопольне становище на ринку. Ключового значення ко