Економічна природа фінансової стабільності банків, її сутність та значення, співвідношення із категоріями надійності, стійкості, ліквідності, платоспроможності та кредитоспроможності. Критерії її аналізу та оцінки в сучасній Україні, шляхи покращення.
Аннотация к работе
Велике значення розвязання питання фінансової стабільності банків для України зумовило постійну увагу наукових кіл до різних її аспектів. Важливий внесок вирішення низки завдань фінансової стабільності банківської сфери зроблено роботами Василика О.Д., Вітлінського В.В., Гальчинського А.С., Геєця В.М., Герасимовича А.М., Гілла Е., Грушка В.І., Дзюблюка О.В., Долана Е.Дж., Заруби О.Д., Іваницької О.М., Івасіва Б.С., Ковальчука Т.Т., Костіної Н.І., Коттера Р., Кравченка В.І., Луціва Б.Л., Лютого І.О., Мишкіна Ф., Міщенка В.І., Мороза А.М., Оніщенка В.О., Пелішенка В.П., Пересади А.А., Пилипченка О.І., Примостки Л.О., Пуховкіної М.Ф., Роуза П., Рида Е., Савлука М.І., Сінкі Дж. Потребують доопрацювання та систематизації склад та структура факторів фінансової стабільності, інструментарій визначення міри проблемності банків, методи практичного забезпечення фінансової стабільності вітчизняних фінансових інститутів. Обраний напрям дослідження є складовою науково-дослідних робіт кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а саме комплексної програми «Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень», підрозділ «Дослідження економічного механізму структурних зрушень в економіці України» (код 01 БФ 040-01), в межах якої розроблено методику визначення фінансової стабільності вітчизняних банків. Метод аналітичного групування, коефіцієнтний, факторний, інтегральний та порівняльний аналіз були використані при дослідженні фінансового стану банків; кореляційно-регресійний аналіз застосовувався при розрахунках прогнозних значень фінансових показників діяльності банків в процесі визначення рівня їх фінансової стабільності.За авторським визначенням фінансова стабільність банків характеризує такий стан усієї сукупності фінансових відносин банку, що забезпечує його неперервне функціонування та розвиток. У процесі дослідження обґрунтовано, що суттєвим чинником у забезпеченні фінансової стабільності банку є дотримання ним певних принципів діяльності, а саме: принципу задовільності фінансового стану; принципу наявності мети, політики та стратегії, котрі забезпечують розвиток банку; принципу правової досконалості; принципу виваженості соціально-кадрової політики; принципу структурної та функціональної мобільності; принципу технічної озброєності; принципу сприятливості зовнішнього середовища. Збільшення (зменшення) фінансових коефіцієнтів може вважатись позитивним і таким, що відповідає підвищенню фінансової стабільності банків лише до певної межі; збільшення значення показника понад встановлену границю може свідчити про зниження фінансової стабільності банку. У результаті було встановлено, що оптимальне значення показників «адекватність балансового капіталу» складає 30%, «загальна ліквідність» - 150%, «поточна ліквідність» - 80%, «частка робочих активів у загальних активах» - 90%, «частка зобовязань до запитання в загальних зобовязаннях» - 30%, «співвідношення кредитів і загальних зобовязань» - 130%, «співвідношення капіталу та активів, зменшених на резерви» - 30%, «частка статутного фонду в капіталі банку» - 80%, «співвідношення капіталу та зобовязань банку» - 50%, «частка зобовязань до запитання в загальних зобовязаннях» - 30%, «частка строкових зобовязань в загальних зобовязаннях» - 30%, «частка міжбанківських кредитів в загальних зобовязаннях» - 20%, «частка бюджетних коштів в загальних зобовязаннях» - 10%, «частка субординованого боргу в загальних зобовязаннях» - 10%, «частка цінних паперів власного боргу в загальних зобовязаннях» - 10%, «частка інших зобовязань в загальних зобовязаннях» - 10%, «прибутковість активів» - 2%. Даний метод також не передбачає формування узагальнюючої оцінки фінансового стану, відтоді висновок щодо рівня фінансової стабільності банку як інтегрального показника формується аналітиком з урахуванням власного досвіду та кваліфікації, що надає результатам субєктивного забарвлення.У роботі подано теоретико-методичні основи забезпечення фінансової стабільності банків, зокрема вдосконалено понятійний апарат; розроблено підходи щодо методики оцінювання фінансового стану банків та визначення рівня їх фінансової стабільності; обгрунтовано напрями забезпечення фінансової стабільності банків як на рівні держави, так і на рівні банків, що в комплексі сгугуватиме розбудові фінансово стабільної вітчизняної банківської системи, здатної сприяти економічному зростанню України. Визначено, що фінансова стабільність характеризує такий стан усієї сукупності відносин банку, що забезпечує його неперервне функціонування та розвиток. Кожний з цих методів має свої обмеження щодо цілей його застосування для визначення фінансової стабільності банку: коефіцієнтний аналіз потребує завеликого обсягу інформації, в тому числі конфіденційної, результатом його є оцінка фінансової стабільності, що не позбавлена субєктивної думки експерта; інтегральний аналіз передбачає звуження бази аналізу і дозволяє проводити пе