Аналіз діяльності служби крові України із забезпечення лікувальних закладів компонентами та препаратами донорської крові. Нормативна потреба в компонентах донорської крові на одне профільне ліжко. Ефективність передтестового анкетування донорів в Україні.
Аннотация к работе
За останні два десятиріччя в лікувальних закладах (ЛЗ) України зросли масштаби застосування компонентів та препаратів крові при різних захворюваннях і патологічних станах, набула промислового характеру виробнича трансфузіологія. Сьогодні донорство в Україні стало серйозною соціальною проблемою, яка торкнулась різних сторін життєдіяльності суспільства і знаходиться в прямій залежності від економічного стану та суспільної моралі. У ЗСК України на етапі підбору донорів не проводиться на належному рівні передтестове анкетування з метою недопущення до кроводачі осіб, які можуть мати тимчасові протипоказання, або взагалі не можуть виконувати донорські функції. До сьогоднішнього часу ЗСК України користуються нормативними документами МОЗ СРСР щодо норм забезпечення потреб ЛЗ компонентами та препаратами плазми крові, які не відповідають сучасним вимогам гемотрансфузійної терапії і потребують перегляду. Враховуючи важливе значення служби крові в реалізації державної політики у сфері охорони здоровя щодо задоволення потреб ЛЗ України в якісних компонентах донорської крові і високоефективних вірусбезпечних біопрепаратах плазми, виникла негайна потреба в реорганізації служби крові.Розрахунки медикостатистичних показників проводились з наступних розділів: а) донорські ресурси; б) заготівля і використання донорської крові; в) заготівля і використання еритроцитної маси; г) заготівля і використання плазми крові; д) виробництво препаратів плазми крові; е) забезпеченість ЛЗ компонентами донорської крові та виготовленими з них препаратами. В Україні на 1000 населення у 2003 р. припадало 16 донорів. Обсяг Вибір напряму дослідження, обґрунтування мети, завдань, методів та обсягу Комплексний аналіз наукової та статистичної інформації з проблеми дослідження Вітчизняні, та країни ближнього зарубіжжя - 123 Іноземні - 20 Річні звіти ОСПК ф.39 здоров. за 1994-2003 рр. Довідники “Показники діяльності ЗСК України” за 1994-2003 рр. видані Інститутом гематології та трансфузіології АМНУ Довідники “Показники діяльності ЗСК України” за 1994-2003 рр., видані Інститутом гематології та трансфузіології Річні звіти ВТ ф.39 здоров. 9, 10 Закону України “Про донорство крові та її компонентів”, привели до зменшення кількості донорів. Зменшення кількості донорів, як джерела крові та її компонентів суттєво вплинуло на виробничі показники ЗСК України.В роботі вирішена актуальна наукова задача, яка стосується визначення відповідності розвитку служби крові України потребам забезпечення лікувальних закладів компонентами та препаратами донорської крові і на її основі розроблено комплексний підхід реорганізації служби крові України та можливість власного промислового виробництва високоефективних вірусбезпечних препаратів плазми крові. В результаті проведених досліджень встановлено, що стан служби крові України в сучасних соціально-економічних умовах характеризується: - спадом кількості донорів крові та плазми (у 2003 р. до показників 1994 р. на 52,5%), зумовленим соціальними та економічними умовами, відсутністю громадської організації донорів та чіткої державної концепції розвитку донорства; спадом продукції біопрепаратів плазми крові (альбуміну, кріопреципітату, імуноглобулінів спрямованої дії тощо), забезпеченість якими становить 40% від потреби; Встановлено, що високий показник утилізації донорської крові (5,5%) повязаний, перш за все, з її інфікуванням у звязку з поширеністю носіїв інфекцій серед осіб, що мають бажання здати кров, що вимагає проведення запропонованого нами передтестового анкетування донорів, яке дозволило б відсторонити значну кількість осіб (24,6%) та значно зменшити витрати на проведення скринінгу донорської крові. Результати проведеного наукового дослідження дозволяють нам запропонувати для втілення в практику діяльності служби крові України практичні рекомендації та шляхи реалізації запропонованої нами структури функціонування служби крові, що, в свою чергу, дозволить покращити забезпечення лікувальних закладів високоякісними, вірусбезпечними компонентами та біопрепаратами плазми крові.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В роботі вирішена актуальна наукова задача, яка стосується визначення відповідності розвитку служби крові України потребам забезпечення лікувальних закладів компонентами та препаратами донорської крові і на її основі розроблено комплексний підхід реорганізації служби крові України та можливість власного промислового виробництва високоефективних вірусбезпечних препаратів плазми крові.
1. В результаті проведених досліджень встановлено, що стан служби крові України в сучасних соціально-економічних умовах характеризується: - спадом кількості донорів крові та плазми (у 2003 р. до показників 1994 р. на 52,5%), зумовленим соціальними та економічними умовами, відсутністю громадської організації донорів та чіткої державної концепції розвитку донорства;
- доволі низьким рівнем заготівлі донорської крові (8,8 мл на одного жителя при нормативі ВООЗ 12-15 мл);
- менше від потреби рівнем заготівлі плазми крові, що складає 40,8% (176 т при нормативі ВООЗ - 416 т), з якої тільки 15% отримується сучасним методом плазмаферезу внаслідок недостатнього забезпечення закладів служби крові сучасним устаткуванням;
- низьким рівнем використання плазми крові (50,4%) для виробництва біопрепаратів, решту (49,6%) видається у лікувальні заклади для трансфузій;
- спадом продукції біопрепаратів плазми крові (альбуміну, кріопреципітату, імуноглобулінів спрямованої дії тощо), забезпеченість якими становить 40% від потреби;
- відсутністю біопрепаратів плазми крові для внутрішньовенного застосування та рекомбінантних препаратів для лікування коагулопатій, що зумовлено відсутністю власного промислового виробництва.
2. Встановлено, що високий показник утилізації донорської крові (5,5%) повязаний, перш за все, з її інфікуванням у звязку з поширеністю носіїв інфекцій серед осіб, що мають бажання здати кров, що вимагає проведення запропонованого нами передтестового анкетування донорів, яке дозволило б відсторонити значну кількість осіб (24,6%) та значно зменшити витрати на проведення скринінгу донорської крові.
3. Показано, що в лікувальних закладах недостатньо використовується еритроцитна маса, методи зберігання якої в Україні залишаються недосконалими, внаслідок чого значна її частина (80 т на суму 6,4 млн. грн.) щорічно утилізується. Поліпшення ситуації може бути досягнуто за рахунок корекції річної нормативної потреби в компонентах донорської крові на одне профільне ліжко і застосування запропонованої методики розрахунку тижневої і добової потреби лікувального закладу в компонентах, що дозволяє зменшити утилізацію еритроцитної маси принаймні вдвічі.
4. Доведено, що діюча система служби крові України з її організацією виробництва біопрепаратів, з використанням напівзаводських застарілих технологій, не здатна забезпечити потреби лікувальних закладів високоефективними, вірусбезпечними біопрепаратами плазми крові і потребує реорганізації, до першочергових завдань якої відносяться: - створення Центру з переробки донорської плазми (120-150 т на рік) на біопрепарати;
- перепрофілювання 6 обласних станцій переливання крові України (із 27 існуючих) в Обласні плазмоцентри служби крові (з обємом заготівлі 120-150 т плазми на рік), міські СПК - в Міські донорські центри - філії Обласних плазмоцентрів служби крові;
- розгортання в закладах служби крові спеціалізованих відділень карантинного зберігання запасів СЗП та кріоконсервації ЕМ;
- вдосконалення системи управління закладами служби крові за рахунок створення консорціуму “Служба крові України”, інформаційно-аналітичного центру з реєстрацією осіб, відсторонених від донорства, Національної асоціації донорів України з повноваженнями активного залучення населення до донорства;
- поліпшення фінансового, матеріального та технічного забезпечення інших обласних та міських ЗСК, забезпечення їх сучасними технологіями заготівлі, зберігання і переробки донорської крові.
5. Існуюча нормативно-правова база у сфері регулювання служби крові, яка створена протягом 1991-2002 рр., дозволяє провести рекомендовані нами організаційні і структурні зміни, спрямовані на поліпшення роботи служби крові України та успішне завершення виконання “Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки”.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ
Результати проведеного наукового дослідження дозволяють нам запропонувати для втілення в практику діяльності служби крові України практичні рекомендації та шляхи реалізації запропонованої нами структури функціонування служби крові, що, в свою чергу, дозволить покращити забезпечення лікувальних закладів високоякісними, вірусбезпечними компонентами та біопрепаратами плазми крові. Для цього необхідно: 1. Кабінету Міністрів України: - увійти з пропозицією до Верховної ради України щодо внесення змін до “Бюджетного Кодексу України”, надання Статусу самостійних державних фінансових субєктів господарювання республіканській СПК АР Крим та обласним закладам служби крові з їх філіями у містах з правом створення загальноукраїнського консорціуму “Служба крові України”;
- прийняти постанову Кабінету Міністрів про створення 6 обласних плазмоцентрів служби крові та будівництва Центра (заводу) з промислової переробки плазми крові на біопрепарати.
2. Міністерству охорони здоровя України: - розробити “Положення про консорціум “Служба крові України” та “Положення про обласний плазмоцентр служби крові”, які акумулювали б в собі юридично-правовий, виробничий, фінансовий Статус з організації донорства, заготівлі донорської крові, її компонентів та біопрепаратів;
- створити єдиний Інформаційно-аналітичний центр служби крові, який би поєднував: державний реєстр осіб групи ризику з метою недопущення їх до виконання донорських функцій у будь-якому регіоні України, медико-статистичну, фінансову інформацію з однаковими вхідними і вихідними параметрами та стандартами обробки даних, єдину нормативно-довідкову систему, систему обміну інформацією, сформовані фінансово-економічні нормативи з виробництва компонентів та біопрепаратів плазми крові та оперативне управління запасами компонентів та біопрепаратів донорської крові.
- розробити Положення про громадську організацію “Національна асоціація донорів України”, основною задачею якої буде масове залучення населення до донорства та активна співпраця з Національними федераціями добровільних донорів інших країн та Міжнародною федерацією організацій донорів крові (МФОДК-FTODS);
- створити громадську організацію “Асоціація лікарів служби крові України” з філіями в обласних ЗСК з основними завданнями - участю у ліцензуванні ЗСК та атестації фахівців.
3. Науково-дослідним інститутам АМН України: - розробити Державні стандарти діяльності служби крові та стандарти лікування із застосуванням компонентів та біопрепаратів донорської крові;
- розробити та затвердити державну наукову програму з виробничої та клінічної трансфузіології, у якій передбачити розробку нових гемоконсервантів, крово-, плазмозамінників, біопрепаратів плазми крові, гамаглобулінів для внутрішньовенного введення, методів вірусної інактивації компонентів та біопрепаратів крові, моноклональних рекомбінантних препаратів (факторів VII, VIII, IX) для лікування коагулопатій.
4. Міністерству охорони здоровя АР Крим, Управлінням охорони здоровя обласних, міських, районних державних адміністрацій: - запропонувати систему договірних взаємовідносин закладів служби крові (надавачів медичних послуг) з органами місцевого самоврядування (замовниками медичних послуг);
- розробити систему рейтингових оцінок діяльності обласних та міських закладів служби крові з використанням моделей кінцевих результатів.
Список литературы
Статті у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України: 1. Новак В.Л., Гриза П.В., Лучанко П.І. Донорство в Україні. Проблеми, реальність, перспективи розвитку // Вісник наукових досліджень. - 2001. - №4 (24). - С. 60-62. Дисертанту належить ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
2. Новак В.Л., Гриза П.В., Чугрієв А.М. Імунне донорство. Виробництво та забезпеченість населення імунними препаратами плазми крові в 1991-2000 рр. // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 3 (23). - С. 8-12. Дисертанту належить ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
3. Новак В.Л., Гриза П.В., Вільхова Т.К. Інфекційна безпека донорської крові та шляхи її досягнення // Інфекційні хвороби. - 2001. - №3. - С. 5-10. Дисертанту належить ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
4. Новак В.Л., Гриза П.В. Автодонорство. Сучасні погляди на автогемотрансфузію компонентів крові // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2001. - Т. 2, №4. - С. 5-10. Дисертанту належить ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
5. Веретка Б.М., Гриза П.В. Державний контроль за якістю препаратів крові та кровозамінників: проблеми та шляхи вирішення // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2001. - №2 (1). - С. 42-45. Дисертанту належить статистична обробка та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
6. Гриза П.В., Лучанко П.І. Пропаганда донорства - актуальність сьогодення // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №2 (27). - С. 20-22. Дисертанту належить ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
7. Новак В.Л., Гриза П.В. Служба крові в Україні: структура та шляхи реформування // Охорона здоровя України. - 2002. - №3-4. - С. 81-85. Дисертанту належить ідея та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
8. Гриза П.В., Новак В.Л., Мосейчук В.І. Діагностика та профілактика трансмісивних інфекцій у донорстві крові, її компонентів та виготовлених з них препаратів // Інфекційні хвороби. - 2003. - №3. - С. 52-56. Дисертанту належить ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
9. Гриза П.В., Лучанко П.І. Карантинізація свіжозамороженої плазми в закладах служби крові України. Проблеми. Шляхи вирішення // Вісник наукових досліджень. - 2004. - №1 (34). - С. 48-51. Дисертанту належить ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів дослідження, підготовка до публікації.
Статті в інших наукових виданнях: 10. Гриза П.В. До профілактики знепритомлень у донорів крові // Матеріали III Українського зїзду гематологів і трансфузіологів. - Суми, 1995. - С. 6.
11. Вільхова Т.К., Гриза П.В., Чернет О.М. Проблема безпеки донорської крові // Матеріали наук.-практ. конф. “Безкровна хірургія. Сучасна концепція гемотрансфузійної терапії”. - Житомир, 2001. - С. 44-47.
12. Новак В.Л., Гриза П.В. Использование автодонорства в лечебной практике на Украине // Проблемы гематологии и переливания крови. - 2001. - №3. - С. 58.
13. Новак В.Л., Гриза П.В. Актуальные вопросы донорства в Украине // Проблемы гематологии и переливания крови. - 2001. - №3. - С. 59.
14. Новак В.Л., Качоровський Б.В., Гриза П.В., Новак О.П., Прокопчук С.Ю. Сучасні принципи клінічної трансфузіології // Матеріали IX конгресу СФУЛТ. - Луганськ, 2002. - С. 431.
15. Гриза П.В., Новак В.Л. Якісно нова модель служби крові України // Матеріали наук. практ. конф. “Управління охороною здоровя”. - Львів, 2003. - С. 114-115.
16. Гриза П.В., Мосейчук В.І. Медико-соціальні аспекти профілактики трансмісивних інфекцій у донорстві крові та її компонентів // Матеріали наук.-практ. конф. “Управління охороною здоровя”. - Львів, 2003. - С. 45-46.
17. Новак В.Л., Гриза П.В., Орлик В.В. Гемотрансфузионная терапия: прошлое и настоящее // Материалы V съезда гематологов и трансфузиологов Республики Беларусь. - Минск, 2003. - Т.1. - С. 365-368.
18. Гриза П.В. Служба крові України. Шляхи вдосконалення // Матеріали Х конгресу СФУЛТ. - Чернівці, 2004. - С. 638-639.