Характеристика виходу продуктів забою та хімічного складу м"язів молодняку качок залежно від рівнів обмінної енергії у повнораціонних комбікормах. Визначення оптимального рівня обмінної енергії для молодняку качок м’ясного напряму продуктивності.
Аннотация к работе
Доведено, що основним фактором, який визначає витрату корму на одиницю продукції, є вміст обмінної енергії в кормах, від рівня надходження якої до організму продуктивність птиці залежить на 40-50 %. Згідно з даними відділу статистики міжнародних організацій з питань продовольства та сільського господарства на міжнародних продовольчих ринках зростає інтерес до мяса качок, що зумовлено зниженням витрат на їх вирощування та підвищенням оплати корму. Метою досліджень було встановити оптимальні рівні обмінної енергії в комбікормах та встановити їх вплив на забійний вихід та хімічний склад мязів каченят-бройлерів. Для досліду відібрали 300 голів добових каченят, з яких за принципом аналогів сформували три групи: першу-контрольну та дві дослідні, по 100 голів (50 самок і 50 самців) у кожній.Піддослідне поголівя качок упродовж всього періоду досліду утримували на підлозі з щільністю посадки 8 голів на 1 м , фронт годівлі та напування - 3 см. Основний період досліду тривалістю 42 доби був розділений на два підперіоди: 1-14 і 15-42 доби, кожен з яких поділявся відповідно на два та чотири підперіоди кожний тривалістю 7 діб.Якщо у добовому віці молодняк контрольної і дослідних груп за живою масою істотно не відрізнявся, то у 7, 14, 21, 28, 35 та 42-добовому віці жива маса качок змінювалась залежно від вмісту обмінної енергії в раціоні (табл. Найвищу живу масу у всі періоди вирощування мав молодняк другої - дослідної групи, що отримував раціон з вмістом обмінної енергії 1,33 МДЖ у 100 г комбікорму в перший період вирощування і 1,43 - у другий. живою масою переважав ровесників контрольної на 2,2 %, тоді як каченята третьої дослідної групи мали відповідно на 4,4 (р<0,001) та 3,9 % (р<0,01) меншу масу тіла порівняно з ними. У другий період вирощування - 21,28, 35 та 42 доби каченята другої-ї дослідної групи за живою масою переважали молодняк контрольної відповідно на 2,0 (р<0,05); 1,2(р<0,05); 0,8 та 1,8 % (р<0,01), тоді як каченята третьої групи при споживанні комбікорму з вмістом обмінної енергії 1,17 МДЖ у 100 г комбікорму відставали від контролю відповідно на 14,3 (р<0,001); 7,7 (р<0,001); 6,6 (р<0,001) і 10,7 % (р<0,001). Так, вирощування каченят другої групи на комбікормах з підвищеним рівнем обмінної енергії сприяло зростанню виходу напівпатраної і патраної тушок відповідно на 1,8 та 1,2 %, тоді як споживання молодняком третьої групи комбікормів з пониженим рівнем обмінної енергії - зниженню згаданих показників відповідно на 3,6 (р<0,05) та 2,2 % (р<0,001) порівняно з птицею контрольної групи. За підвищеного рівня обмінної енергії у комбікормах молодняку качок другої групи вихід шкіри, жиру та печінки зріс відповідно на 1,4 %, 0,3 (р<0,05) та 0,6 % (р<0,05), а за зниженого, навпаки, зменшився на 0,7 (р<0,01); 0,1 та 0,4 % порівняно з птицею контрольної групи. качка повнораціонний комбікорм мяснийБалансування раціонів качок-бройлерів сучасного кросу за вмістом обмінної енергії при вирощуванні від 1 до 14 діб на рівні 1,33 та у другий період вирощування (15-42 доби) на рівні 1,43 МДЖ/100 г комбікорму сприяє підвищенню їх передзабійної живої маси на 1,8 % та зниженню витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 4,3 %.
Вывод
Якщо у добовому віці молодняк контрольної і дослідних груп за живою масою істотно не відрізнявся, то у 7, 14, 21, 28, 35 та 42-добовому віці жива маса качок змінювалась залежно від вмісту обмінної енергії в раціоні (табл. 3). Найвищу живу масу у всі періоди вирощування мав молодняк другої - дослідної групи, що отримував раціон з вмістом обмінної енергії 1,33 МДЖ у 100 г комбікорму в перший період вирощування і 1,43 - у другий. живою масою переважав ровесників контрольної на 2,2 %, тоді як каченята третьої дослідної групи мали відповідно на 4,4 (р<0,001) та 3,9 % (р<0,01) меншу масу тіла порівняно з ними.
У другий період вирощування - 21,28, 35 та 42 доби каченята другої-ї дослідної групи за живою масою переважали молодняк контрольної відповідно на 2,0 (р<0,05); 1,2(р<0,05); 0,8 та 1,8 % (р<0,01), тоді як каченята третьої групи при споживанні комбікорму з вмістом обмінної енергії 1,17 МДЖ у 100 г комбікорму відставали від контролю відповідно на 14,3 (р<0,001); 7,7 (р<0,001); 6,6 (р<0,001) і 10,7 % (р<0,001).
Результати проведених досліджень свідчать про те, що використання у годівлі качок комбікормів з різними рівнями обмінної енергії впливає на вихід продуктів забою (табл. 4). Так, вирощування каченят другої групи на комбікормах з підвищеним рівнем обмінної енергії сприяло зростанню виходу напівпатраної і патраної тушок відповідно на 1,8 та 1,2 %, тоді як споживання молодняком третьої групи комбікормів з пониженим рівнем обмінної енергії - зниженню згаданих показників відповідно на 3,6 (р<0,05) та 2,2 % (р<0,001) порівняно з птицею контрольної групи.
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з 1 -ю групою.
Водночас за виходом їстівних частин у піддослідного молодняку виявлено певні відмінності. Зокрема, каченята третьої групи за виходом грудних мязів відставали від контрольної на 1,7 % (р<0,01), тоді як аналогічний показник у другій групі був близький до нього.
Аналогічна закономірність характерна і для мязів стегна і гомілки. У цьому випадку за їх виходом каченята другої групи на 0,5 та 0,3 % перевершували контрольну, а молодняк третьої групи відповідно на 0,4 (р<0,05) і 0,2 % поступався йому.
Подібна ситуація відзначена і за виходом їстівних частин, таких як шкіра, внутрішній жир та печінка. За підвищеного рівня обмінної енергії у комбікормах молодняку качок другої групи вихід шкіри, жиру та печінки зріс відповідно на 1,4 %, 0,3 (р<0,05) та 0,6 % (р<0,05), а за зниженого, навпаки, зменшився на 0,7 (р<0,01); 0,1 та 0,4 % порівняно з птицею контрольної групи. качка повнораціонний комбікорм мясний
За виходом легень, нирок, мязового шлунка та серця між птицею контрольної та дослідних груп вірогідної різниці не встановлено.
Як свідчать результати проведених досліджень, різні рівні обмінної енергії у комбікормах каченят-бройлерів помітно не позначилися на хімічному складі грудних мязів та мязів ніг (табл.5). Так, підвищення її рівня у комбікормах молодняку другої групи сприяло зростанню вмісту в грудних мязах сухої речовини на 0,5 %, органічної речовини і жиру на 0,3 %, золи і БЕР на 0,1 %, тоді як за вмістом протеїну істотної різниці з аналогами контрольної групи не встановлено.
5. Хімічний склад мязів, %
Показник Група перша друга третя
Суха речовина 20,8±0,15 Грудні мязи 21,3±0,34 20,1 ±0,33
Одночасно при згодовуванні птиці третьої групи комбікормів з пониженим вмістом обмінної енергії в їх грудних мязах спостерігали зменшення вмісту сухої та органічної речовини на 0,7%, золи і жиру на 0,1 % (p<0,01) та протеїну на 0,4 %. За вмістом БЕР у цих мязах порівняно з птицею контрольної групи різниці не виявлено.
Подібні зміни характерні і для хімічного складу мязів ніг у каченят другої групи, у яких сухої речовини і протеїну містилося на 0,1 % та жиру на 0,6 % більше, хоча за вмістом органічної речовини і БЕР вони поступалися тпиці контрольної відповідно на 0,2 та 0,8 %.
За згодовування каченятам-бройлерам комбікормів зі зниженим вмістом обмінної енергії спостерігалися певні зміни у хімічному складі мязів ніг. Зокрема, в них відзначено зниження вмісту сухої речовини, протеїну та жиру на 0,3 %, органічної речовини на 0,5 % та підвищення вмісту БЕР на 0,1 % порівняно з показниками контрольних аналогів.1. Балансування раціонів качок-бройлерів сучасного кросу за вмістом обмінної енергії при вирощуванні від 1 до 14 діб на рівні 1,33 та у другий період вирощування (15-42 доби) на рівні 1,43 МДЖ/100 г комбікорму сприяє підвищенню їх передзабійної живої маси на 1,8 % та зниженню витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 4,3 %.
2. Згодовування каченятам комбікормів зі зниженим рівнем обмінної енергії у перший період на рівні 1,09 МДЖ/100 г та другий період - 1,17 МДЖ/100 г комбікорму зумовлює зниження передзабійної живої маси на 10,7 %, виходу патраної тушки - 2,2 %, грудних мязів - 1,7 %, мязів стегна - 0,4 % та підвищення витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 8,1 %.
Список литературы
1. Ковацкий Н. С. Новое в промышленном утководстве. Н. С. Ковацкий- М.: Агропромиздат. - 1988 - с. 52-57
2. Маслиева О. И. Анализ качества кормов и продуктов птицеводства. О. И. Маслиева- М.: Колос, 1967. - 334 с.
3. Топорова Л. В. Энергетическое питание кур. Л. В. Топорова // Сельськое хозяйство за рубежом. - 1980. - №2. - С.33-38
4. Me Naughton I. L., Reece F. N. Response of broiler chickens to dietary energy and lisine levels in a warm environment I. L. Naughton, F. N. Reece // Poultry Science - 1984. - Vol. 63. №6. - P. 1170-1174
5. Men X., Brian O., Preston T. Use of duckweed (Lemna spp) as replasement for soya bean meal in a basal diet of broken rice for fatenihg ducks Livestok Research / X. Men, O. Brian, T. Preston - 1995 - Vol. 7, №3., - Р. 48- 52.