Поняття кримінологічної характеристики зґвалтувань. Основні кримінологічні риси особистості злочинця-ґвалтівника. Види конкретної життєвої ситуації вчинення зґвалтувань та їх особливості. Напрями попередження, запобігання та припинення цих злочинів.
Аннотация к работе
Зґвалтування, як найбільш небезпечний серед злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи, порушує вказані природні права, які за Основним Законом України визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Жертви ж цього злочину у своїй більшості інакше сприймають учинене, тому що напад ґвалтівника, як правило, залишає негативні фізичні, моральні, психологічні і психічні наслідки, а іноді відбувається й убивство цієї особи. Поряд із цим, за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ України й Державної судової адміністрації України, за період, який нами досліджувався (2001-2006 рр.) констатується зниження кількості зареєстрованих міліцією й розглянутих судами кримінальних справ про зґвалтування, що є дещо новим явищем. У сучасній Україні є лише декілька наукових праць, присвячених різним аспектам проблеми зґвалтування, однак немає роботи, у якій комплексно досліджувалися б кримінологічна характеристика зґвалтувань, їх детермінація й попередження. Ось чому створення кримінологічної характеристики зґвалтувань за новітніми даними, визначення детермінант цього злочину з метою їх попередження є нагальною потребою сьогодення, що й зумовило обрання теми дисертаційного дослідження.„Поняття кримінологічної характеристики зґвалтувань та сучасні кількісно-якісні показники зґвалтувань в Україні” на підставі аналізу наукових позицій, вважаємо найбільш повним визначення: кримінологічна характеристика зґвалтувань становить собою відомості про рівень, коефіцієнти, структуру й динаміку злочинів, опис особистості тих, хто їх учиняє, мотиви й цілі їх злочинної поведінки, а також характеристики особистості потерпілої особи, особливостей її поведінки й дані про латентність зґвалтування. 31,7% злочинців учинили зґвалтування у віці 19-23 років; 24,3% - 14-18 років; 23,7% - 24-29 років; 10,3% - 30-35 років. „Основні кримінологічні риси особистості жертви зґвалтування” пропонуємо вживати у всіх випадках термін „жертва” і розуміти під ним тих, проти кого вчинено зґвалтування, незалежно від наявності його юридичної оцінки, а термін же „потерпіла” вживати до осіб, яким надано офіційний статус за ст. „Поняття конкретної життєвої ситуації вчинення зґвалтування” проаналізовані наукові позиції, наводиться власне бачення поняття вказаного терміна: це певний проміжок часу перед і під час учинення досліджуваного злочину, коли існують негативні суспільні відносини, активним учасником яких є ґвалтівник, з різним ступенем активності жертва і сторонні особи, а також інші обставини (обстановка вчинення злочину, попередні події тощо), які в сукупності викликають в особи остаточну рішучість учинити зґвалтування. Випадкова поява одинокої жінки, антисуспільна настанова ґвалтівника, його зневажливе ставлення до статевої свободи і статевої недоторканості підштовхнули його до використання, на його погляд, сприяючої обстановки); 2) побутово-родинна КЖС виникає на підставі сімейних, родинних, сусідських, побутових, дозвільних відносин і звязків, які породжують атмосферу довіри, дружніх стосунків, безпеки, що передує вчиненню зґвалтувань; 3) штучна КЖС, за якої ґвалтівник зі стійкими антигромадськими поглядами й іншими криміногенними показниками самостійно створює сприятливу для вчинення зґвалтування обстановку; 4) криміногенно-пролонгована КЖС, де має місце переростання умислу вчинити зґвалтування на умисел вчинити інший злочин чи навпаки; 5) у віктимологічно-криміногенній КЖС має значення спосіб життя жертви, існують провокуючі, необачливі вчинки, що охоплюються її свідомістю.У дисертації здійснено нове вирішення наукового завдання по створенню за сучасними даними кримінологічної характеристики зґвалтувань, дослідженню їх детермінант і заходів попередження. У 2001-2006 рр. відбулося зниження кількості зареєстрованих зґвалтувань через їх латентизацією і зміну моральності, ставлення до насильства. Частіше вчиняються зґвалтування, кваліфіковані за ч.3 ст. Найбільша питома вага злочинів вчиняється у квартирах жертв, у темний період доби. Ґвалтівниками стають особи віком до 30 років (найбільш активний сексуальний період), переважно неодружені, безробітні або низько кваліфіковані робітники; біля третини злочинців мали попередні судимості, що свідчить про їх потенційну криміногенність.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
зґвалтування кримінологічний злочин
У дисертації здійснено нове вирішення наукового завдання по створенню за сучасними даними кримінологічної характеристики зґвалтувань, дослідженню їх детермінант і заходів попередження. Проведене дослідження дозволило сформулювати деякі висновки і пропозиції: 1. У 2001-2006 рр. відбулося зниження кількості зареєстрованих зґвалтувань через їх латентизацією і зміну моральності, ставлення до насильства. Частіше вчиняються зґвалтування, кваліфіковані за ч.3 ст. 152 КК України. Найбільша питома вага злочинів вчиняється у квартирах жертв, у темний період доби.
2. Ґвалтівниками стають особи віком до 30 років (найбільш активний сексуальний період), переважно неодружені, безробітні або низько кваліфіковані робітники; біля третини злочинців мали попередні судимості, що свідчить про їх потенційну криміногенність. У сукупності зі ст. 152 КК України вчиняються злочини, передбачені ст. 153 КК. Пята частина ґвалтівників засуджені за вбивство, що підвищує їх суспільну небезпечність. Частіше вчиняють зґвалтування одноособово, у стані алкогольного спяніння.
3. 100% жертв - жінки, але можливе й учинення зґвалтування чоловіка. Жертви переважно є віком до 23 років - це найбільш активний період життя, які навчалися або працювали. Імовірно, що латентні жертви і ґвалтівники можуть бути вихідцями з більш заможних прошарків населення. Досліджені ж потерпілі мають деякі подібні з ґвалтівниками соціально-демографічні показники, однак різняться за іншими параметрами.
4. Вважаємо, що латентність зґвалтування перевищує 90%.
5. Детермінанти зґвалтувань містяться загалом на макро-, мікро- й індивідуальному рівнях. На останньому превалюючим є соціальні чинники з обовязковим урахуванням біологічних і психологічних. Вони концентруються в конкретній життєвій ситуації (КЖС) вчинення зґвалтування як обєктивно-субєктивному утворенні. Їх видами є непередбачена, побутово-родинна, штучна, криміногенно-пролонгована й віктимологічно-криміногенна КЖС.
6. Віктимність є уродженою здатністю особи стати жертвою зґвалтування. Її обсяг у чоловіків і жінок є різною через фізіологічні, соціальні, культурні та інші чинники, підпорядковані детермінантам учинення зґвалтування. Вживання терміна „вина жертви” вважаємо недоцільним.
7. Девіації ґвалтівника впливають на вчинення зґвалтування й поділяються на 3 групи за своєю природою.
8. Ураховуючи детермінанти зґвалтувань, рекомендуємо застосовувати заходи загальносоціального, спеціально-кримінологічного, індивідуального й віктимологічного попередження. Вони мають бути зорієнтованими на причини розглядуваного злочину й на види КЖС учинення зґвалтування.
Список литературы
Лукаш А.С. Щодо питання кримінологічного вивчення способу вчинення зґвалтування // Пробл. законності: Респ. міжвід.наук. зб. // Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 80. - С. 134-140.
Лукаш А.С. Питання віктимологічного попередження зґвалтувань // Питання боротьби зі злочинністю. - Х.: Кроссроуд, 2006. - Вип. 12. - С. 232 - 243.
Лукаш А.С. Питання кримінологічної характеристики особистості ґвалтівника // Право України. - 2006. - №2. - С. 138-142.
Лукаш А.С. Питання латентності зґвалтування // Право і безпека. - 2006. - №3. - С.67-72.
Лукаш А.С. Щодо поняття конкретної життєвої ситуації вчинення злочину як обєкту кримінологічного вивчення // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матер. ХІ регіон. наук-практ. конф. (3-4 лют. 2005 р.). - Львів: Львів. нац. ун-т, 2005. - С. 357
Лукаш А.С. Щодо проблеми ролі ст.ст. 23, 231 КПК України при профілактиці зґвалтувань. Результати власного кримінологічного дослідження // Молодь у юридичній наукці: Зб. тез Міжнар. наук. конф. молодих вчених „Четверті осінні юридичні читання” (21-22 жовт. 2005 р.): У 3-х ч. - Ч. 3: Публічно-правові науки: Пт. І. - Хмельницький: Вид-во Хмельн. ун-ту упр. та права, 2005. - С. 232-235.
Лукаш А.С. Щодо проблеми дослідження гендерного аспекту зґвалтування // Сучасні проблеми юридичної науки: стан та перспективи розвитку: Тези доп. та наук. повід. учасн. наук. конф. молодих учених та здобувачів (21-22 лист. 2005 р.) / За ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - С. 182-184.
Лукаш А.С. Гендерний аспект як один з факторів вчинення зґвалтування. Постановка проблеми // Актуал. питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матер. І Міжвуз. наук.-практ. конф. 27-28 трав. 2005 р., м. Луцьк. - Луцьк: Юрид. ф-т Волин. держ. ун-ту, 2005. - С. 344-347.
Лукаш А.С. Деякі питання використання безпорадного стану потерпілої особи при вчиненні зґвалтування // Конституція України - основа побудови правової держави і громадянського суспільства: Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів (Нац. юрид. акад. України, 26 - 27 черв. 2006 р., м. Харків). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - С.244-248.
Лукаш А.С. Деякі аспекти сутності насильства при вчиненні зґвалтування // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи подолання: Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 7-8 груд. 2005 р.) / Редкол.: С.А. Єрохін, С.І. Пирожков, В.А. Гошовська, В.Ф. Погорілко та ін. - К.: Нац. акад. управління: Центр перспект. соціал. досліджень, 2005. - С. 242-245.