Поняття і основні ознаки юридичної відповідальності. Підстави припинення трудового договору. Припинення трудового договору з ініціативи власника. Поважні причини при звільненні за власним бажанням. Види змін умов трудового договору за статтею 32 КЗпП.
Аннотация к работе
Юридична відповідальність - різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обовязок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать. Юридична відповідальність - встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обовязок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей (позбавлення волі, позбавлення права займати певну посаду, позбавлення майна шляхом його конфіскації, стягнення штрафів тощо). Реалізується в рамках так званих охоронних правовідносин, підставою виникнення яких є правопорушення(юридичний факт), субєкти цих правовідносин: держава, в особі відповідних органів (суду, прокуратури, міліції й т.д.) і правопорушник; Складається в зізнанні правопорушником певних несприятливих наслідків правопорушення: особистого характеру (наприклад, позбавлення волі), майнового характеру (наприклад, конфіскація майна), організаційного характеру (наприклад, звільнення із займаної посади);Анулювання такої домовленості може бути тільки за взаємної згоди на це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Припинити трудовий договір за згодою сторін можна у разі, якщо розірвання трудового договору в односторонньому порядку (наприклад, за власним бажанням) неможливе. Розірвання трудового договору в разі відмови працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнано обґрунтованим, якщо зміну істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією, на тій самій посаді викликано змінами в організації виробництва і праці (раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів, технологій та ін.) (ст. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, незалежно від займаної посади, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за 2 тижні. При розірванні трудового договору з поважних причин власник або уповноважений ним орган має розірвати договір у термін, про який просить працівник.Згідно зі статтею 30 КЗПП України працівник повинен виконувати роботу, доручену йому за трудовим договором, особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Водночас власник або уповноважений ним орган (далі - роботодавець) відповідно до статті 31 КЗПП не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, тобто виходити за межі трудового договору, який визначає обовязки працівника, зокрема, з урахуванням спеціальності, кваліфікації, посади. Заборона роботодавцеві в односторонньому порядку змінювати укладений з працівником трудовий договір є одним із способів забезпечення права громадян на вільний вибір діяльності, що унеможливлює примусову працю, заборонену статтею 43 Конституції України. Пункт 31 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 містить розяснення, відповідно до якого переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.
Список литературы
1. Кодекс Законів про працю України (Затверджено Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375 із змінами та доповненнями).
2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.
3. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави Консум, 2002.
4. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2006.
5. М. Бойко Переведення на іншу роботу як зміна умов трудового договору.: Журнал "Довідник кадровика" №2, 2012.