Особливості утворення слов’янського народу. Риси, які притаманні тільки міфології слов’ян. Характеристика найголовніших релігійних свят слов’янських народів. Божества слов’ян, їх функції та основні дії. Модель світу згідно давньослов’янськими віруваннями.
Аннотация к работе
Але важливо памятати, що кожний народ створив свої міфи, перекази і легенди, які втілив свою „душу ”, помисли, надії і прагнення, свої уявлення про буття, природу і саме життя. В українців існувала своєрідна ієрархія богів: на чолі світу стояв найголовніший всемогутній бог, біля нього були найстарші боги, котрі керували Всесвітом, далі йшли нижчі за статутом боги, а також демони-духи, через яких боги виконували своє основне призначення-впорядковували людське життя. Ці вірування, сформовані в умовах розвинутого родоплемінного суспільства, була уявленнями про існування безплотних надприродних істот - духів, які вже мають досить велику сферу впливу на довкілля, можуть переселятися з речі в річ або в людину і виявляють деякі ознаки творчості. Він живе на небі, їздить на хмарах, дарує життя людям, звірам, птахам, посилає дощ на посіви, дає людині долю. У пантеоні астрального культу були: Лада - життєвий початок природи, втілення двох першоджерел Всесвіту - вогню і води в єдиній особі, мати Сонця; Дана (Леля) - втілення води ; Полель - втілення світла; Перун - батько Сонця, Місяця і зорі (на небі - сузіря Стрільця, Баба (Плеяди);Волос або Тур (Сузіря телволосожар), що опікувався торгово-ремісничими верствами; Берегиня - Прадерево світу (водночас і земля, і зоряна галактика - Чумацький шлях); Астральна тріада: Місяць - головне божество( Дідух, Коляда, Василь), Сонце (Сварожич, Ярило, Дажбог), Зоря (Венера) та інші.