Розкриття духовно-інтелектуальної спорідненості Вагнера і Ґете через метафізику любові як універсальний шлях пізнання та самопізнання. Музичні драми Вагнера крізь призму спрямованого до істини героя "фаустівського" типу в діалозі з "мефістофельським".
Аннотация к работе
Художня свідомість Ріхарда Вагнера поєднує в собі багато джерел: філософську думку та міфомислення, релігію і науку, музику та слово, мистецтво театру і традицію інструментальних жанрів. Для глибшого осягнення світогляду композитора плідним виявився досвід порівняння Вагнера з Ніцше, Фейєрбахом, Шопенгауером. Сама можливість паралелей між Вагнером і Гете обумовлена широтою їх художньої свідомості, пізнавальних горизонтів, різнобічністю діяльності, видатною роллю в історії європейської культури, тобто має обєктивні засади. Виникає, однак, не сформульоване у літературних джерелах питання про якісні характеристики внутрішнього спілкування Вагнера з Гете, сутність його ставлення до поета, про способи «входження» видатного веймарця у художню свідомість композитора, про відображення цього широко осмисленого діалогу в концепціях та музично-словесних текстах вагнерівських творів. Мета дослідження полягає у виявленні форм відбиття в художній свідомості і творчості Ріхарда Вагнера феномена Гете.Вагнера» розглядаються існуючі наукові підходи до даного питання, обґрунтовується необхідність осмислення внутрішнього спілкування композитора з поетом, однією з форм якого виступає читацька активність композитора. У Вагнера подібні контакти з музикантами, мислителями, письменниками різних історичних епох набувають багатоманітних форм. В розглянутих наукових джерелах Вагнер та його творчість постають в різних комунікативних ситуаціях. Сердюка композитор виступає як учасник внутрішнього діалогу - в одних випадках його субєктом (Вагнер і Бах), в інших - обєктом (Вагнер і Т. Вагнер згадує, що його цікавили загальні філософські проблеми, однак до знайомства з Фейєрбахом він «задовільнявся думками, що висловлювались стосовно цієї значної теми нашими видатними поетами».2 Наведене авторське зізнання служить передумовою зіставлення Вагнера і Ґете з точки зору філософії художньої творчості.Художня свідомість Вагнера охоплює різнобічний інтернаціональний гуманітарний досвід. Здатність композитора бачити в різному єдине, пізнавати одне через інше визначає сутність його художнього мислення, світогляду, естетики та поетики, визначає характер спілкування з особистостями філософів та митців. Не претендуючи на звання вченого-філософа, Вагнер не створює власної філософської системи, але сам предмет його пізнання - загальні закони, що керують світом, знаходиться у площині інтересів великих мислителів минулого та сучасності. Осягнення цих законів неможливе для Вагнера поза проникненням в першооснови буття; звідси - звернення до архетипового і заглиблення в міф, котрий постає в художній свідомості композитора сукупним досвідом людства. Інакше кажучи, вагнерівська міфотворчість є оперуванням знанням, яке не обмежується власне міфологічними (і навіть епічними, казковими) джерелами, а синтезує результати різних галузей гуманітарної діяльності.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
У висновках підведені підсумки дослідження й пропонуються його перспективи. Художня свідомість Вагнера охоплює різнобічний інтернаціональний гуманітарний досвід. На цій основі виникає знання, всі складові котрого є взаємним віддзеркаленням. Здатність композитора бачити в різному єдине, пізнавати одне через інше визначає сутність його художнього мислення, світогляду, естетики та поетики, визначає характер спілкування з особистостями філософів та митців. Не претендуючи на звання вченого-філософа, Вагнер не створює власної філософської системи, але сам предмет його пізнання - загальні закони, що керують світом, знаходиться у площині інтересів великих мислителів минулого та сучасності. Осягнення цих законів неможливе для Вагнера поза проникненням в першооснови буття; звідси - звернення до архетипового і заглиблення в міф, котрий постає в художній свідомості композитора сукупним досвідом людства. Інакше кажучи, вагнерівська міфотворчість є оперуванням знанням, яке не обмежується власне міфологічними (і навіть епічними, казковими) джерелами, а синтезує результати різних галузей гуманітарної діяльності. Не менш суттєво, що вагнерівські архетипи не сконцентровані лише у сфері міфологічного, а й відсилають до зразків художньої літератури. До цього його спонукає постійний діалог, який він веде у своїх теоретичних працях, листуванні, мемуарах та музичних творах з митцями минулого і сучасності. У спілкуванні з ними діє той же механізм уподібнення різного, що притаманний його світогляду і композиторському методу, пізнання себе через іншого. Особливою інтенсивністю та систематичністю відзначаються його контакти з Гете. Типологічна спорідненість митців, на якій наполягають зарубіжні вчені, доповнюється глибоко особистісним ставленням композитора до автора «Фауста». Обравши Гете своїм постійним внутрішнім співрозмовником, Вагнер відчуває спорідненість з ним, в той же час не втрачаючи дистанційності, як це відбувається у свідомості особистості, що виступає водночас як субєкт, так і обєкт пізнання. При всьому захопленні Вагнера Гете осмислення його феномену не призводить до втрати композитором внутрішньої свободи і самобутності.
Дисертаційна робота має ряд аспектів, які надалі можуть бути поглиблені. Перспективним видається подальше вивчення багатоманітних знань, що збагачували універсалізм вагнерівських художніх концепцій; спеціальне дослідження діалогу майстра з Бахом, Бетховеном, Лістом, з одного боку, Шекспіром та Гофманом - з іншого. Особливої уваги заслуговує глибинний аналіз вагнерівського музичного мислення як культурно-історичного феномену.
Список литературы
1. Бабий О. И. В. Гете и Р. Вагнер: формы культурного диалога / О.Бабий // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. пр. / Харк.держ.ун-т мистецтв ім.І.П.Котляревського. - Харків, 2005. -Вип.16.- С. 79-88.
2. Бабий О. Способы смыслообразования в «Faust-Ouverture» Р. Вагнера / О.Бабий // Науковий вісник : зб.наук.ст. / Нац.муз. акад. України ім. П. І. Чайковського.-Київ, 2006.- Вип. 59 : Смислові засади музичної творчості.- К., 2006. - С. 102-111.
3. Бабій О. Das Ewig-Weibliche И. В. Гете и его отражение в оперных произведениях Р. Вагнера / О.Бабій // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук.пр / Харк.держ.ун-т мистецтв ім.І.П.Котляревського. - Харків, 2006. - Вип. 18. - С. 217-229.
4. Бабий О. «Funf Gedichte von Mathilde Wesendonk» Р. Вагнера: гетевские мотивы в ауре тристановских томлений / О.Бабий // Київське музикознавство : зб. ст. / Київ.держ.вищ.муз.уч-ще ім.Р.М.Глієра - К., 2008. -Вип. 27.- С. 98-108.
5. Бабій О. Риси мефістофельського начала в музиці Р. Вагнера / О.Бабій // Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців: Матеріали V Всеукр. наук.-тв. конф.студентів та аспірантів, 16-18 березня 2005 р. / Харк.держ.ун-т мистецтв ім.І.П.Котляревського ; відп. ред. Г. Я. Ботунова. - Харків. 2005. - С. 5-6.
6. Бабий О. «Funf Gedichte von Mathilde Wesendonk» Р. Вагнера: гетевские мотивы в ауре тристановских томлений / О. Бабий // Тези IX міжнар. наук.-практ. конф. «Молоді музикознавці України», 26-30 березня 2007 р. - К., 2007. - С. 11-13.