Речення як основна одиниця синтаксичного рівня мови. Характеристика підрядних речень в англомовній прозі та публіцистичних джерелах. Способи встановлення ступеню розгалуженості гіпотаксичних структур для текстів художнього та публіцистичного стилів.
Аннотация к работе
Саме тому доцільно досліджувати вживання і функціонування тих чи інших одиниць не лише у системі мови і в мовленні у цілому, але й в окремих різновидах мовлення, які прийнято називати стилями. Речення як структурна одиниця будь-якого тексту - це багатогранне синтаксичне утворення, яке підлягає обстеженню з різних точок зору. Отже, актуальність нашого дослідження визначається тим, що: 1) при всій різноманітності наукових розвідок, присвячених вивченню зовнішнього аспекту стильового розшарування мовлення, поза увагою залишається комплекс питань, повязаних із внутрішньою організацією текстів досліджуваних стилів; 2) незважаючи на глибоке вивчення структурно-семантичних особливостей СПР, їх функціональний аналіз у межах певних стильових підрозділів відсутній; 3) дослідження внутрішньої організації текстів різних стилів через особливості функціонування в них гіпотаксичних структур сприяє уточненню самого поняття функціональний стиль та доповненню результатів вивчення специфічних ознак авторського ідіолекту. Оскільки одним із основних завдань лінгвостатистичного опису є порівняння отриманої моделі з моделями інших стилів, то у нашому дослідженні було обрано публіцистичне мовлення, представлене вибіркою (обсягом 2843 синтаксичні одиниці) з редакторських статей провідних англомовних газет “The Times”, “Herald Tribune” та “The Financial Times”. Крім того, наше дослідження дає змогу схарактеризувати основні функціонально-стилістичні можливості СПР у текстах художнього та публіцистичного стилів у взаємозвязку з особливостями авторського мовлення.