Характеристики стану вегетативної нервової системи у представників різних типів гемодинаміки, її параметри у стані фізіологічного спокою. Типи дозованих фізичних та психофізіологічних навантажень, структурні особливості реакцій серцево-судинної системи.
Аннотация к работе
Ряд авторів вважає, що існують різні для кожного типу шляхи досягнення оптимального стану серцево-судинної системи, і для кожного з них характерним є специфічне протікання патологічних процесів (Гулько, 1998; Оганов,2002; Дармцелія,2003). Виконані за останні роки на кафедрі нормальної та патологічної фізіології медичного факультету УЖНУ дослідження (Цяпець, 2003; Фекета, 2002, 2004; Савка, 2004, 2005) дають підстави вважати одним із найбільш суттєвих факторів формування ТГ особливості вегетативної регуляції серцево-судинної системи. З іншого боку, протягом останніх десятиріч завдяки швидкому прогресу інформаційних технологій в арсеналі дослідників зявився такий потужний неінвазивний метод дослідження вегетативної нервової системи, як аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР). Вибраний напрямок досліджень є частиною комплексної тематики з досліджень фізіології та патофізіології серцево-судинної системи ДБ - 376 “Клініко-фізіологічне обгрунтування уніфікованої класифікації центральної гемодинаміки за типами саморегуляції кровообігу (номер державної реєстрації 0198Г007791), якою займається кафедра нормальної та патологічної фізіології медичного факультету Ужгородського національного університету. Вивчити особливості реактивності вегетативної нервової системи на деякі типи дозованих фізичних та психофізіологічних навантажень у представників різних типів гемодинаміки.В результаті обробки приладом кардіосигналу визначалися статистичні і спектральні показники ВСР, які характеризують різні ланки АНС: мода - Мо(мс); амплітуда моди - АМО(%); варіаційний розмах - ВР(мс); стандартне відхилення тривалості нормальних R-R інтервалів в запису ЕКГ(standart deviation of the R-R interval) - SDNN(мс); коефіцієнт варіації - Cvar(%); число пар послідовних інтервалів R-R, що відрізняються, за тривалістю більш, ніж на 50 мс - NN50; відсоток NN50 від числа всіх проаналізованих кардіоінтервалів - PNN50(%); квадратний корінь із середнього значення квадратів різниць величин послідовних пар кардіоінтервалів (the square root of the mean squared differences of successive NN intervals) - RMSSD(мс); відношення тривалості максимального інтервалу R-R до його мінімального значення - RRMAX/RRMIN; індекс вегетативної рівноваги - ІВР; індекс напруження регуляторних систем - ІН; потужність хвиль високої частоти у діапазоні 0.15-0.4 Гц - HF(мс2); потужність хвиль низької частоти у діапазоні 0.04-0.15 - LF (мс2); потужність хвиль наднизької частоти у діапазоні 0.003-0.04 Гц - VLF (мс2); сумарна енергія спектру (Total Power) частот серцевого ритму - TP(мс2); відсоток HF у ТР - HF%; відсоток LF у ТР - LF%; відсоток VLF у ТР - VLF%; симпато-парасимпатичний баланс - LF/HF. Порівняння статистичних характеристик серцевого ритму у осіб з різним типом гемодинаміки дозволило встановити, що ряд показників демонструють статистично вірогідні відмінності, які свідчать про певні типологічні закономірності вегетативного статусу цих осіб у стані спокою. Співставлення цих показників у осіб з різними ТГ підтверджує наростання симпатичних впливів від еукінетичного до вираженого гіперкінетичного типів. Узагальнюючи виявлені відмінності, можна відзначити наростання напруженості вегетативної регуляції функцій в напрямку від гіпокінетичного ТГ до вираженого гіперкінетичного ТГ, про що свідчать зниження загальної варіабельності серцевого ритму та збільшення в структурі спектру серцевого ритму енергії наднизькочастотних хвиль, які відображають перехід регуляції серцевого ритму від периферичних ланок АНС до її вищих відділів. При аналізі показників ВСР у осіб з різними ТГ нас, перш за все, зацікавила їх відповідність досить розповсюдженій точці зору про превалювання активності симпатичного відділу АНС у представників гіперкінетичного типу гемодинаміки та її парасимпатичного відділу у представників гіпокінетичного ТГ(Калугіна, 1996; Кузнєцов, 1998).Функціональний стан автономної нервової системи здорових осіб молодого віку в стані фізіологічного спокою характеризується наростанням активності парасимпатичного відділу у напрямку від вираженого гіперкінетичного до вираженого гіпокінетичного типу гемодинаміки. У представників вираженого гіперкінетичного та вираженого гіпокінетичного типу гемодинаміки в стані фізіологічного спокою домінуючий вплив мають надсегментарні рівні автономної нервової системи, про що свідчать відносно високі значення енергії наднизькочастотних хвиль серцевого ритму (VLF%), які склали відповідно 55,87 ± 2,43% та 42,84 ± 3,78%. При виконанні активної ортостатичної проби у осіб з вираженим гіперкінетичним типом гемодинаміки спостерігається знижена реактивність парасимпатичного відділу автономної нервової системи та зміщення її активності до надсегментарних рівнів за даними коефіцієнта реакції (Кр) та приросту індексу напруження (ІН), які склали відповідно 14,3 0,4% та 34,18 ± 5,16 ум.од.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації, відповідно до поставленої мети, вирішене актуальне наукове завдання, що стосується взаємозвязку між типами гемодинаміки та показниками функціонального стану автономної нервової системи у здорових людей в стані спокою і при виконанні дозованих фізичних і психофізіологічних навантажень та зроблено наступні висновки: 1. Функціональний стан автономної нервової системи здорових осіб молодого віку в стані фізіологічного спокою характеризується наростанням активності парасимпатичного відділу у напрямку від вираженого гіперкінетичного до вираженого гіпокінетичного типу гемодинаміки.
2. У представників вираженого гіперкінетичного та вираженого гіпокінетичного типу гемодинаміки в стані фізіологічного спокою домінуючий вплив мають надсегментарні рівні автономної нервової системи, про що свідчать відносно високі значення енергії наднизькочастотних хвиль серцевого ритму (VLF%), які склали відповідно 55,87 ± 2,43% та 42,84 ± 3,78%.
3. При виконанні активної ортостатичної проби у осіб з вираженим гіперкінетичним типом гемодинаміки спостерігається знижена реактивність парасимпатичного відділу автономної нервової системи та зміщення її активності до надсегментарних рівнів за даними коефіцієнта реакції (Кр) та приросту індексу напруження (ІН), які склали відповідно 14,3 0,4% та 34,18 ± 5,16 ум.од.
4. У осіб з вираженим гіпокінетичним типом гемодинаміки при виконанні активної ортостатичної проби виявлено зниження реактивності симпатичної ланки з одночасним зміщенням активності до надсегментарних рівнів автономної нервової системи, про що свідчать низькі значення коефіцієнта реакції (Кр=12,4 0,3%) та значний приріст індексу напруження ( ІН= 32,49 ± 6,31 ум.од.).
5. Найбільш збалансовану реакцію на ортостатичну пробу продемонстрували представники еукінетичного типу гемодинаміки. У осіб з гіперкінетичним та гіпокінетичним типами гемодинаміки превалювала реактивність відповідно симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи.
6. Психофізіологічне навантаження при виконанні арифметичної проби призводить до суттєвого зсуву симпато-парасимпатичного балансу на користь симпатичної ланки автономної нервової системи в представників всіх типів гемодинаміки . Особливостями цього зсуву в осіб з вираженим гіпокінетичним та гіпокінетичним типами гемодинаміки є суттєве пригнічення парасимпатичного відділу з незначною активацією симпатичного відділу автономної нервової системи, а у осіб з еукінетичним, гіперкінетичним та вираженим гіперкінетичним типами гемодинаміки - суттєве підвищення активності симпатичного відділу з незначним зниженням парасимпатичного відділу автономної нервової системи.
7. Фізичне тренування, спрямоване на розвиток витривалості, оптимізує стан автономної нервової системи в осіб з вираженим гіперкінетичним типом гемодинаміки, а тренування на розвиток швидкісно-силових якостей - у представників вираженого гіпокінетичного типу гемодинаміки. Оптимізація стану автономної нервової системи полягає у зміщенні її активності від надсегментарних до периферичних ланок і підвищенні адаптаційних можливостей організму за даними показника активності регуляторних систем (ПАРС), який у осіб з вираженим гіперкінетичним типом гемодинаміки змінився з 3,23 0,33 до 1,87 0,27 (р< 0,05), а у осіб з вираженим гіпокінетичним типом гемодинаміки - з 3,14 0,31 до 1,77 0,25 (р< 0,05).
Список литературы
1. Савка Ю.М., Фекета В.П., Ківежді К.Б. Типологічні особливості адаптації центральної геодинаміки здорових людей до тривалих фізичних навантажень різної спрямованості // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. - с. 88-94.
2. Ківежді К.Б. Варіабельність серцевого ритму у здорових осіб з різним типом геодинаміки // Наукові записки Тернопільського педуніверситету, серія “Біологія”. - 2004. - № 1-2 (23).- с. 37-41.
3. Ківежді К.Б. Особливості реакції серцевого ритму на активну ортостатичну пробу у здорових осіб молодого віку в залежності від типу гемодинаміки // Науковий вісник УЖНУ, серія “Біологія”.- 2004. - Вип. 15. - с. 167-171.
4. Фекета В.П., Ківежді К.Б., Гірдюк Ю.Й. Інформативність центральної гемодинаміки для оцінки впливу фізичних тренувань на серцево-судинну систему спортсменів різних спеціальностей // Експериментальна та клінічна фізіологія: Зб.наук.пр. до 100-річчя кафедри фізіології. 10-14 жовтня. - Львів. - 1995. - с. 327-329.
5. Ківежді К.Б., Фекета В.П. Стан вегетативної нервової системи здорових людей з різними типами центральної гемодинаміки // Матеріали міжнародної конференції присвяченої памяті професора І.В. Шостаковської. 11-12 жовтня. - Львів. - 2002. - с. 65.
6. Фекета В.П., Ківежді К.Б., Бернада В.В. Стан вегетативної регуляції серцевого ритму у здорових осіб із різними типами саморегуляції кровообігу // Архів клінічної та експериментальної медицини Донецького державного медичного університет. - 2003. - т. 12, № 1.- с. 51-52.
7. Ківежді К.Б., Бернада В.В. Адаптаційні можливості здорових осіб з різними типами гемодинаміки за даними варіабельності серцевого ритму // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. - Дніпропетровськ. - 2003. - с. 56-58.
8. Ківежді К.Б., Фекета В.П., Савка Ю.М. Типологічні особливості варіабельності серцевого ритму у здорових осіб молодого віку // 58 підсумкова конференція професорсько-викладацького складу, секція медичних наук УЖНУ. - 2004.
9. Цяпець Г.Б., Ківежді К.Б, Фекета В.П. Дослідження вегетативного гомеостазу в дітей з вегетативними дисфункціями за даними кардіоінтервалографії // IV Національний конгрес патофізіологів України “Клінічна та експериментальна патологія”. - 2004. - т. 3, № 2, Ч. 1.
10. Фекета В.П., Савка Ю.М., Ківежді К.Б . Використання показників варіабельності серцевого ритму для прогнозу ефективності розумової діяльності // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти, Донецький державний медичний університет. -2005. - Т. 1, № 1. - с. 131.
11. Ківежді К.Б. Співвідношення показників центральної гемодинаміки з станом вегетативної нервової системи у здорових осіб з різними типами саморегуляції кровообігу. // 59 підсумкова конференція професорсько-викладацького складу, секція медичних наук УЖНУ.-2005.