Психолого-педагогічні передумови взаємозв’язку розумової і естетичної діяльності, рівні і критерії продуктивності розумової діяльності учнів початкових класів. Розгортання естетичної реакції та активізація образного мислення учнів-першокласників.
Аннотация к работе
Використання взаємозвязків, які існують між розумовою та естетичною діяльністю, є, безперечно, ще одним кроком на шляху до олюднення знань, до гуманізації освіти в Україні. Проблема звязку розумової та естетичної діяльності завжди привертала увагу філософії, психології, педагогіки. Людство не полишає сперечатися у доцільності чи недоцільності розєднання розумової та естетичної діяльності, наукового пізнання і естетичного освоєння дійсності, науки і мистецтва, розуму і почуття. Проблема взаємозвязку розумової та естетичної діяльності привертала увагу педагогічної думки минулого (Я.А. Актуальність порушеної проблеми, аналіз наукової літератури, а також відсутність теоретичних досліджень і потреба школи у цілісному розумово-естетичному розвитку особистості, в естетизації навчально-пізнавальної діяльності, в розробці технологій естетичного виховання засобами різних наук і навчальних дисциплін обумовили вибір теми дослідження: "Взаємозвязок розумової і естетичної діяльності в навчально-виховному процесі школи І ступеня".У першому розділі дисертаційного дослідження "Теоретико-методологічні основи проблеми дослідження" розглянуто філософські, психофізіологічні, педагогічні засади взаємозвязку розумової і естетичної діяльності учнів, проаналізовано стан реалізації взаємозвязку цих двох видів діяльності у практиці навчально-виховної роботи школи І ступеня (за результатами констатуючого експерименту), визначено критерії, показники, рівні продуктивності розумової діяльності учнів початкових класів та розгортання їх естетичної реакції в межах розумової діяльності. За умов існування відмінностей (за предметом пізнання, шляхами та висновками освоєння досвіду; видами мислення, що лежать в основі кожної діяльності; за результатами роботи тощо), які розмежовують наукову і художню діяльність (тобто розумову і естетичну), дослідники (О.П. Шудря тощо) виділяють спільні ознаки, моменти перетину, характерні для цих двох видів діяльності: наука і мистецтво ставлять перед собою спільну мету - якомога глибше відобразити дійсність; наукова і художня діяльність є мисленнєвою переробкою субєктивних образів обєктивного світу; наукове і художнє пізнання повязані з поясненням механізмів трансформації образів уяви, фантазії в дискурсивний план розсудкової рефлексії; наука і мистецтво належать до активних форм антиентропійної діяльності; наукова і художня діяльність споріднені з грою. · для науки і мистецтва, розумової та естетичної діяльності особливого значення набуває розвиток абстрактного і образного мислення особистості (М.Л. На основі результатів констатуючого експерименту і за виділеними вище критеріями нами були визначені 4 рівні продуктивності розумової діяльності молодших школярів: для учнів дуже низького рівня продуктивності розумової діяльності характерне індиферентне ставлення до розумової діяльності, відсутність мотивації, епізодичний інтерес до певних видів діяльності, які не потребують значних затрат мислення.