Взаємозв’язок релігійної та екологічної проблематики в системі соціальних комунікацій (на матеріалі природоохоронної, релігієзнавчої і релігійної преси) - Автореферат

Природоохоронні мотиви чітко простежувалися у світових релігіях - буддизмі, християнстві та ісламі - ще на етапах їхнього становлення. Оскільки взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики відбувається завдяки комунікації, саме журналістикознавче дослідження цього процесу в системі соціальних комунікацій є актуальним. Встановлення фактів (спираючись на результати комплексного аналізу публікацій природоохоронної, релігієзнавчої і релігійної преси), які свідчать про взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики, внаслідок чого відбувається поєднання релігії та науки за допомогою ЗМК, що можна розглядати як окреме явище соціальних комунікацій. Реалізація поставленої мети полягає в тому, щоб по-науковому розвязати такі завдання: 1) встановити на основі вивчення наукових джерел рівень дослідженості взаємозвязку релігійної й екологічної проблематики в системі соціальних комунікацій; Взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики, як явище соціальних комунікацій простежено на прикладі природоохоронної, релігієзнавчої і релігійної преси 1991-2007 рр. Здобуття Україною Незалежності стало шансом для відродження і становлення духовності, сталого розвитку, журналістських стандартів - тобто умов, за яких можлива реалізація явища, що досліджується у цій дисертації.У „Вступі” обґрунтовано актуальність теми, показано звязок роботи з науковими програмами, сформульвано основну мету та завдання, подано обєкт, предмет і методи дослідження, визначено хронологічні межі, описано теоретико-методологічну та джерельну бази дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, описано особистий внесок дисертанта, наведено відомості про апробацію положень розвідки та публікації, подано структуру й обсяг дисертації. Перший розділ - „Українська та зарубіжна наукова думка про взаємозвязок релігії й екології з точки зору взаємодії віри та науки” складається з двох підрозділів. У підрозділі 1.1 „Дослідження екологічної й релігійної тематики в публікаціях вітчизняних періодичних видань науковцями України” оглянуто вітчизняні наукові праці з обраної для дослідження теми. Висвітлення взаємозвязку релігійної та екологічної проблематики у пресі досліджується в одній з наукових статей О. У другому розділі - „Публікації природоохоронної, релігієзнавчої і релігійної преси з висвітлення взаємозвязку релігійної й екологічної проблематики”, який складається з трьох підрозділів, зібрано фактаж - 246 публікацій із різних типів видань, у яких простежується взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики.Комплексний аналіз публікацій природоохоронної, релігієзнавчої і релігійної преси з метою встановлення фактів, що свідчать про взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики, внаслідок якого відбувається поєднання релігії та науки за допомогою ЗМК, що може розглядатися як окреме явище соціальних комунікацій дав змогу зробити такі висновки: 1. Більш універсальним і точним терміном є „взаємозвязок релігії й екології” (а також похідні від нього „взаємозвязок релігійної й екологічної проблематики”, „екорелігійна проблематика”, „екорелігійні публікації”), що його запропоновано й обґрунтовано у цій роботі. У кожному з обраних для дослідження видань вдалося знайти публікації (загалом таких публікацій 246: з них 83 у природоохоронній пресі, 49 у релігієзнавчій, 114 у релігійній), у яких має місце висвітлення взаємодії релігії та екології, а також точок дотику релігійного світу зі світом природи. Складений спектр тематичного розмаїття публікацій преси з висвітлення взаємозвязку релігійної та екологічної проблематики містить 59 тематичних блоків. Шляхом дослідження загальних обсягів висвітлення взаємозвязку релігійної та екологічної проблематик у „Гуманитарном экологическом журнале” і часописі „Людина і світ”, дисертантом одержано такі результати: досліджені випуски „Гуманитарного экологического журнала” містять 132 13/16 сторінки висвітлення взаємодії екології та релігії, що складає 13,2% від їхнього сукупного загального обсягу (1008 сторінок); досліджені випуски часопису „Людина і світ” містять 52 1/16 сторінки висвітлення взаємодії екології та релігії, що складає 1,39% від їхнього сукупного загального обсягу (3744 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Комплексний аналіз публікацій природоохоронної, релігієзнавчої і релігійної преси з метою встановлення фактів, що свідчать про взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики, внаслідок якого відбувається поєднання релігії та науки за допомогою ЗМК, що може розглядатися як окреме явище соціальних комунікацій дав змогу зробити такі висновки: 1. У вітчизняному журналістикознавстві досить динамічно розвиваються дослідження як екологічної, так і релігійної проблематик у ЗМК. Натомість не вивчений на комплексному рівні взаємозвязок цих проблематик у системі соціальних комунікацій.

2. Редакція „Гуманитарного экологического журнала” на позначення явища, що вивчається в запропонованій дисертації, послуговується терміном „екологічна теологія” (саме так називається й одна з рубрик часопису). Нами доведено, що такий термін не в усіх випадках є досить точним (про „теологію” у повному значенні цього слова можна вести мову тільки щодо монотеїстичних релігій - юдаїзму, християнства та ісламу - тоді як природоохоронні мотиви властиві багатьом іншим релігіям, що очевидно, зокрема, й з огляду на публікації „Гуманитарного экологического журнала”). Більш універсальним і точним терміном є „взаємозвязок релігії й екології” (а також похідні від нього „взаємозвязок релігійної й екологічної проблематики”, „екорелігійна проблематика”, „екорелігійні публікації”), що його запропоновано й обґрунтовано у цій роботі.

3. У кожному з обраних для дослідження видань вдалося знайти публікації (загалом таких публікацій 246: з них 83 у природоохоронній пресі, 49 у релігієзнавчій, 114 у релігійній), у яких має місце висвітлення взаємодії релігії та екології, а також точок дотику релігійного світу зі світом природи. Якщо порівнювати ці три типи видань, то найменш структурованим висвітлення екорелігійної проблематики є саме в релігійній пресі - попри те, що захист довкілля задекларовано у програмних документах релігійних організацій, які ця преса презентує.

4. Складений спектр тематичного розмаїття публікацій преси з висвітлення взаємозвязку релігійної та екологічної проблематики містить 59 тематичних блоків. Водночас варто зазначити, що чимала широта дослідженого спектру не вказує на досягнення вершини тематичного розмаїття публікацій із висвітлення взаємозвязку релігійної та екологічної проблематики. Тож журналістам можна і треба знаходити нові й нові екорелігійні грані.

5. Шляхом дослідження загальних обсягів висвітлення взаємозвязку релігійної та екологічної проблематик у „Гуманитарном экологическом журнале” і часописі „Людина і світ”, дисертантом одержано такі результати: досліджені випуски „Гуманитарного экологического журнала” містять 132 13/16 сторінки висвітлення взаємодії екології та релігії, що складає 13,2% від їхнього сукупного загального обсягу (1008 сторінок); досліджені випуски часопису „Людина і світ” містять 52 1/16 сторінки висвітлення взаємодії екології та релігії, що складає 1,39% від їхнього сукупного загального обсягу (3744 сторінки). На прикладі цих двох видань також досліджено обсяги і тональність висвітлення природоохоронних мотивів у різних релігіях. Протягом аналізованого періоду “Гуманитарный экологический журнал” висвітлював взаємозвязок екології з 27-ма релігіями, філософсько-етичними вченнями та екорелігійними альянсами. Натомість журнал “Людина і світ” протягом аналізованого періоду висвітлював взаємозвязок екології з 15-ма релігіями, філософсько-етичними вченнями та екорелігійними альянсами. В обох випадках незаперечними лідерами за обсягами висвітлення в них природоохоронних мотивів є християнство та язичницькі релігії. В “Гуманитарном экологическом журнале” також активно висвітлюються в контексті взаємозвязку з екологією джайнізм, буддизм, іслам, юдаїзм, індуїзм, маздеїзм, даосизм. У журналі “Людина і світ” - юдаїзм, івановство, конфуціанство, буддизм, індуїзм, релігія мудан.

6. Аби краще зрозуміти роль ЗМК у процесі співпраці релігійних і природоохоронних організацій та в донесенні результатів цієї співпраці до громадськості, автором дисертаційної роботи було проведено експертне опитування.

Більшість експертів не сумнівається, що взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики справді вартий уваги ЗМК, адже є прекрасним ґрунтом для самобутніх журналістських матеріалів.

Водночас, експерти наголошують на низці проблем у цій сфері: - брак кваліфікованих авторів, які б достатньо добре орієнтувалися як у релігієзнавстві - так і в охороні довкілля;

- фінансова непривабливість таких публікацій (скажімо, порівняно з політичними, економічними чи спортивними замовними матеріалами);

- комерціалізація і політизація церкви, якій тепер не до захисту довкілля (натомість, інша частина експертів те саме говорить про природоохоронні організації - тож маємо справу зі, значною мірою, викривленими уявленнями потенційних партнерів одне про одного);

- „масовізація” ЗМК та їхньої аудиторії - звідсіля їхнє небажання думати про взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики (водночас, заслуговує на увагу альтернативна думка щодо необхідності підлаштовувати висвітлення цієї проблематики саме під потреби масової аудиторії);

- світоглядні суперечності віруючих й екологістів.

Комплексний аналіз публікацій природоохоронної, релігієзнавчої і релігійної преси сприяв встановленню фактів, що свідчать про взаємозвязок релігійної та екологічної проблематики, внаслідок якого відбувається поєднання релігії та науки за допомогою ЗМК, що може розглядатися як окреме явище соціальних комунікацій. Особливістю цього явища є те, що воно відбувається на перетині трьох, багато в чому дуже різних царин: релігія (віра) і екологія (наука) завдяки масмедіа утворюють взаємоповязану проблематику. Ця проблематика може бути як постфактумною (коли висвітлюються приклади співпраці релігійних і природоохоронних організацій), так і спонукальною (коли висловлені в публікації екорелігійні ідеї знаходять свій розвиток у конкретній взаємодії релігії і науки).

Наше припущення щодо можливості (і можливості саме в системі соціальних комунікацій) взаємозвязку релігії й екології, попри всі (світоглядні, методологічні тощо) відмінності між ними, підтвердилося. Ця гіпотеза гармонійно вписується у висловлене В. Різуном розуміння комунікації як обєднувального процесу. У нашому випадку йдеться про зумовлений складною екологічною ситуацією обєднувальний процес між релігією та екологією. В його основі лежить спільне розуміння необхідності охорони навколишнього природного середовища. Відбувається він із використанням ЗМК (природоохоронної, релігієзнавчої і релігійної преси). А результатом є конкретні дії щодо розвязання проблем довкілля.

Деякі напрямки дослідження, дотичні до взаємозвязку релігійної й екологічної пробематики в системі соціальних комунікацій, лишаються перспективними, оскільки не належали до завдань цієї роботи. Насамперед, може йтися про комплексне дослідження цього явища на прикладі зарубіжної преси та подальше порівняння одержаних результатів із вітчизняним досвідом, викладеним, зокрема, у цій дисертації. Також варто наголосити, що хронологічні межі дослідження обєктивно віддаляються, тоді як актуальність вивченої теми не втрачає ваги. Тож із розвитком дослідженого нами явища та появою нових фактів, повернення журналістикознаців до цієї теми видається цілком можливим.

Хомінський С. Й. Огляд вітчизняної наукової літератури з екологічної проблематики в засобах масової комунікації / Хомінський С. Й. // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2007. - Т. 28. - С. 58-62.

Хомінський С. Й. Синтез релігії та екології в публікаціях „Парафіяльної газети” - двотижневика католицьких громад України / С. Й. Хомінський // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - Луганськ, 2008. - № 3 (142). - Ч. І. - С. 131-145.

Хомінський С. Й. Синтез релігії та екології у публікаціях „Гуманитарного экологического журнала” / С. Хомінський // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. : Журналістика. - К., 2008. - Вип. 16. - С. 28-32.

Хомінський С. Й. Екорелігійні публікації на сторінках преси: пропозиції щодо вдосконалення / Хомінський С. Й. // Наукові праці Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : Філологічні науки. - Камянець-Подільський, 2008. - Вип. 17. - С. 62-66.

Хомінський С. Й. Тематичне розмаїття публікацій преси з висвітлення синтезу релігії та екології / С. Й. Хомінський // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2008. - Т. 30. - С. 131-135.

Хомінський С. Й. Природоохоронна проблематика на сторінках фахового релігієзнавчого журналу „Людина і світ” / С. Й. Хомінський // Інформаційне суспільство. - К., 2008. - Вип. 7. - С. 41-44.

Хомінський С. Й. Висвітлення у публікаціях преси синтезу екології та джайнізму / С. Й. Хомінський // Діалог. Медіа-студії : зб. наук. пр. / за заг. ред. О. В. Александрова. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 32-40.

Хомінський С. Й. Висвітлення синтезу екології та ісламу на сторінках преси / Сергій Хомінський // Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору : зб. наук. пр. / Національний університет „Києво-Могилянська академія”, Галицький інститут імені Вячеслава Чорновола. - Тернопіль ; Львів : ЛА „Піраміда”, 2008. - Т. 1. - С. 271-275.

Хоминский С. И. Освещение синтеза экологии и православия в публикациях прессы / Сергей Хоминский // Журналістыка - 2007: надзенныя праблемы. Перспектывы. Матэрыялы 9-й Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі / рэдкал. : С. В. Дубовік (адк. рэд.) і інш. - Мінск, 2007. - Вып. 9. - С. 52-53.