Мораль як основа волі в плані спонуки на діяльність пізнання та творення. Естетичний принцип самоорганізації розуму на адекватне відображення дійсності. Вплив мистецтва на становлення культури співпереживання стражданням боголюдини у християнстві.
Аннотация к работе
В ній відображається становлення та саморозвиток духовних структур людини в їх здатності до пізнання світу та пізнання законів мисленнєвої діяльності. Відношення до світу в єдності людської духовної потреби, волі до її задоволення та творчих умінь опредметнити волю, розум і почуття в "практичних" наслідках - ідеях, теоріях, образах - базується на феномені моральності. Кант висуває принцип єдності мети та засобів як моральний закон, як умову людяності відношення: "Дій так, щоб ти ніколи не ставився до людства, як у твоїй особі, так і в особі будь-кого іншого, тільки як до засобу, але завжди водночас як до мети". Саме розумність відношення до світу визначає моральність взаємодій людини з природним та соціальним світом. Здійснюване людиною матеріальне виробництво, що задовольняє людські потреби в житлі, харчуванні, одязі тощо, створює образ затишного, оформленого, захищеного життя.
Список литературы
мораль естетичний співпереживання
1. Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. - М.: “Финансы и статистика”, 2010. - 208с.
2. Гах Й.М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 160с.