Активність катаболічних ферментів у штамів стафілокока. Процеси окислення у стійких до антибіотиків стафілококів. Біосинтетичні процеси стафілококів. Реакції енергетичного та конструктивного обмінів у резистентних до ряду антибіотиків штамів стафілокока.
Аннотация к работе
Широке поширення резистентних штамів стафілокока, за думкою більшості авторів, пов,язане із дуже пластичним обміном речовин, що дає можливість для появи метаболічних реакцій, які лежать в основі біохімічних механізмів резистентності. Фенотипічний прояв стійкості може бути пов,язаний із синтезом ферментів, що інактивують антибіотик, із порушенням проникливості поверхневих структур, що запобігає створенню бактеріостатичних концентрацій препарата всередині клітини, модифікацією мішені дії антибіотика та виникненню обхідних метаболічних шляхів. Крім того, як показує аналіз літературних даних, резистентність до ряду антибіотиків може бути пов,язана одночасно із розвитком декількох біохімічних механізмів стійкості. Все це свідчить про те, що стійкість до антибіотиків є складним біологічним явищем, яке пов,язано з одним із напрямків еволюції патогенних бактерій та торкається всього метаболізму мікробної клітини. Вивчити особливості функціонування основних катаболічних циклів штамів стафілокока в зв,язку з стійкістю до антибіотиків.У стафілококів, які взяті для дослідів, основна частина глюкози, що утилізується по схемі Ембдена-Мейергофа-Парнаса перетворюється в молочну кислоту, накопичення лактату складає 0,210-0,270 мкмоль, крім того в мінімальних кількостях накопичується ацетат та СО2. 3.Активність дегідрогеназ глюкозо-6-фосфату та 6-фосфоглюконату на 10-38%, транскетолази на14-48% нижча у резистентних штамів стафілокока, що свідчить про зниження активності пентозофосфатного циклу. 4.Окислення глюкози цілими клітинами стафілокока вище на 25-77% у резистентних варіантів, а піруват та ацетат на 15-25% інтенсивніше окислюються чутливим штамом.
Вывод
1. У стафілококів, які взяті для дослідів, основна частина глюкози, що утилізується по схемі Ембдена-Мейергофа-Парнаса перетворюється в молочну кислоту, накопичення лактату складає 0,210-0,270 мкмоль, крім того в мінімальних кількостях накопичується ацетат та СО2. Ефект Пастера достигав 25,2-28,0%. Лімітування гліколізу здійснюється на рівні гексокінази, фосфофруктокінази, піруваткінази.
2.Антибіотикорезистентні варіанти стафілококів характеризуються більш високими на 15-26% активностями гексокінази та на 15-69% лактатдегідрогенази як в аеробних так і в анаеробних умовах.
3.Активність дегідрогеназ глюкозо-6-фосфату та 6-фосфоглюконату на 10-38%, транскетолази на14-48% нижча у резистентних штамів стафілокока, що свідчить про зниження активності пентозофосфатного циклу.
4.Окислення глюкози цілими клітинами стафілокока вище на 25-77% у резистентних варіантів, а піруват та ацетат на 15-25% інтенсивніше окислюються чутливим штамом. У стійких до антибіотиків штамів нижча активність основних енергопостачаючих реакцій ЦТК та більш інтенсивне холосте окислення.
5.Активність ацетил-КОА-карбоксилази на 32-89%, малатдегідрогенази на 15-36%, фумаратгідратази на 15-86%, вища у резистентних варіантів, що свідчить про направленність потоку інтермедіатів ЦТК на біосинтетичні процеси.
6.Штами стафілокока, які стійкі до антибіотиків, характеризуються більш високими на (20-70%) активностями ферментів амінокислотного обміну - аспартат- та аланінамінотрансфераз.
7.Резистентні до антибіотиків варіанти на 14-31% інтенсивніше включають мічені амінокислоти: аспарагінову кислоту, метіонін, триптофан, ізолейцин, серин в порівнянні із чутливим варіантом, що вказує на більш інтенсивний синтез білка.
8.Радіоактивні азотисті основи -аденін, тимін та урацил - на 10-45% інтенсивніше включаються клітинами резистентних штамів, ніж чутливим штамом, що може свідчити про більш інтенсивний синтез нуклеїнових кислот.
Список литературы
1. Гаврилюк В.Г.,Козицкая С.Н.,Голодок Л.П.,Винников А.И. Активность ключевых ферментов гликолитического и пентозофосфатного путей у плазмидосодержащих стафилококков// Укр. биохим. журн.-1996.-№1.-С.45-48.
2. Гаврилюк В.Г.,Козицкая С.Н.,Голодок Л.П.,Винников А.И. Особенности метаболизма стафилококков,устойчивых к антибиотикам// Вестник ДГУ серия Биология и екология .-1996.-С.31-38.
3. Козицкая С.Н.,Гаврилюк В.Г., Голодок Л.П.,Винников А.И.Активность ряда ферментов анаболического обмена у стафилококков, содержащих плазмиды устойчивости к антибиотикам// Микробиол.журн.-1997.-№1.- С.37-41.
4. С.Н.Козицкая В.Г.Гаврилюк Л.П.Голодок А.И.Винников Особенности процессов катаболизма углеводов у плазмидосодержащих стафилококков // Сборник ДГУ“Регуляция в живых системах”.-1998.- С.67-71
5. Козицька С.М. Інтенсивність включення мічених амінокислот в ході біосинтезу білка у стафілококів, які стійкі до антибіотиків// Тез.VII Укр.біохім. з їзду.- Київ.-С.138-139.
6. С.М.Козицька В.Г.Гаврилюк Л.П.Голодок А.І.Вінніков Активність ряду ферментів анаболічного обміну у стафілококів, які містять плазміни стійкості до антибіотиків// Тез.VII Укр.біохім. з їзду.- Київ.-С.139-140.
7..Kozitskaia S.N.,.Gavrilyuck V.G.,Golodok L.P.,Vinnikov A.I.Regulation du metabolisme constructif des staphylocoques contenant des plasmides de resistance aux antibiotiques// V-e Conference Internat.France Ukraine T.3.- 1998.-P.66-67
8. Козицька С.М.,Гаврилюк В.Г.,Голодок Л.П.,Вінніков А.І. Вивчення основних метаболічних реакцій у стійких до антибіотиків стафілококів//1 Міжнародна науково-практ. конф. “Наука та освіта”.-Дніпропетровськ.- 1998.-С.62-63.