Взаємозв"язок порушення кишкового мікробіоценозу та захворювань гепатопанкреатобіліарної зони у хворих військовослужбовців і цивільних та можливі шляхи терапевтичної корекції - Автореферат

Розробити лікувальні рекомендації хворим на хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози, що супроводжується кишковим дисбактеріозом. З метою вивчення взаємозвґязку дисбактеріозу кишечника і захворювань гепатопанкреатобіліарної зони хворим проводили дослідження копрокультури на дисбактеріоз, зовнішньосекреторної функції підшлункової залози в базальних і стимульованих умовах із вивченням гідрокарбонатної лужності та активності ліпази в порції “А” дуоденального вмісту, в порціях “В” і “С” - літогенних властивостей жовчі. 366 хворих розподілялись наступним чином: 19 - мали дисбактеріоз кишечника у поєднанні з дискінезіями жовчовивідних шляхів, 79 - дисбактеріоз кишечника у поєднанні з хронічним холециститом, 15 - дисбактеріоз кишечника у поєднанні з жовчнокамуяною хворобою, 22 - дисбактеріоз кишечника у поєднанні з хронічним токсичним гепатитом алкогольної (9) і радіаційної (13) етіології, 24 - дисбактеріоз кишечника у поєднанні з хронічним токсичним гепатитом алкогольної (12) і радіаційної (12) етіології та хронічним холециститом, 72 - хронічний панкреатит із екзокринною недостатністю підшлункової залози з наявністю кишкового дисбактеріозу, 59 хворих мали дисбактеріоз кишечника без супутньої патології, 10 - дискінезії жовчовивідних шляхів, 22 - хронічний холецистит, 36 - хронічний токсичний гепатит алкогольної (12) і радіаційної (24) етіології, 8 хворих мали хронічний панкреатит. При роботі з архівними даними було проаналізовано історії хвороб 28 хворих на синдром подразненої товстої кишки, асоційований з кишковим дисбактеріозом, у поєднанні з дискінезіями жовчовивідних шляхів, 62 хворих на хронічний невиразковий коліт, асоційований з дисбактеріозом кишечника, із супутнім хронічним холециститом, 16 хворих на хронічний невиразковий коліт, асоційований з кишковим дисбактеріозом, і супутньою ЖКХ. При порівнянні показників біохімічного дослідження жовчі порцій “В” та “С” дуоденального вмісту у 79 хворих на кишковий дисбактеріоз, що супроводжується підвищенням росту “шкідливої” протеолітичної (кишкові палички до 7,46±0,17 lg КУО/г фекалій, Р<0,05, при нормі 6,1±0,14 lg КУО/г; гемолітичні кишкові палички до 4,26±0,25 lg КУО/г, Р<0,001, в нормі не висіваються; клостридії до 5,35±0,18 lg КУО/г, Р<0,01, при нормі 3,1±0,11 lg КУО/г) і зниженням росту “корисної” цукролітичної флори (біфідобактерії до 5,41±0,23 lg КУО/г, Р<0,01, при нормі 9,1±0,18 lg КУО/г; лактобактерії до 4,12±0,18 lg КУО/г, Р<0,05, при нормі 6,1±0,15 lg КУО/г) у поєднанні із фізико-хімічною стадією холестеринового калькульозу та у 22 хворих із фізико-хімічною стадією холестеринового калькульозу, що не супроводжується кишковим дисбактеріозом, звертало на себе увагу більш виражене зниження загального рівня ЖК в порції “В” дуоденального вмісту до 13,76±0,35 г/л (при нормі 19,25±0,24 г/л), Р<0,05, проти 16,2±0,43 г/л в контрольній групі; підвищення рівня ХС до 2,78±0,17 г/л (при нормі 2,0±0,16 г/л), Р<0,05, проти 2,48±0,15 г/л в контролі; та зниження ХХК до 4,98±0,25 од.У хворих на синдром подразненої товстої кишки чи хронічний невиразковий коліт, асоційований з кишковим дисбактеріозом, при надмірному рості у товстій кишці “шкідливої” протеолітичної флори (кишкових паличок, гемолітичних кишкових паличок і, особливо, клостридій) і зниженому рості “корисної” цукролітичної флори (біфідо-і лактобактерій), при тривалості захворювання більше 2 років, серед військовослужбовців у 72% випадків та серед цивільних у 64% випадків має місце розвиток фізико-хімічної і хірургічної стадій холестеринового калькульозу. У хворих на хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю середнього і важкого ступеня перебігу у 95% військовослужбовців та у 86% цивільних хворих має місце розвиток синдрому подразненої товстої кишки чи хронічного невиразкового коліту, асоційованих з кишковим дисбактеріозом І-ІІІ ступеня зі зниженням титрів цукролітичної і підвищенням титрів умовно-патогенної та грибкової флори. Хворим на хронічний панкреатит із екзокринною недостатністю підшлункової залози та кишковим дисбактеріозом на фоні заступної терапії сучасними препаратами панкреатичних ферментів (креон, фестал) і антигіпоксантами (вінпоцетин, кавінтон) доцільно проводити лікування супутнього кишкового дисбактеріозу пре-, пробіотиками і антимікробними препаратами. Хворим на синдром подразненої товстої кишки, асоційований з кишковим дисбактеріозом, на фоні хронічного токсичного гепатиту у поєднанні із хронічним холециститом з літогенними властивостями жовчі внаслідок зниження детоксичної функції гепатоцитів та їх резистентності слід призначати препарати, спрямовані на усунення кишкового дисбактеріозу і літогенних властивостей жовчі разом із гепатопротекторами-антиоксидантами в тому числі і такими, що містять холеретичні компоненти (легалон, гепабене, гепатофальк-планта). При синдромі подразненої товстої кишки або хронічному невиразковому коліті, асоційованих із кишковим дисбактеріозом І-ІІІ ступеня з підвищенням росту протеолітичної