Розкриття поняття і характеристика громадянського суспільства. Встановлення місця партії та держави в політичній системі. Дослідження ролі цивілізованої держави у функціонуванні громадянського суспільства. Вивчення правових форм їх взаємовідносин.
Аннотация к работе
Держава, особистість, суспільство - поняття тісно взаємоповязані. Держава, суспільство і особистість є обєктом і головними взаємоповязаними джерелами предмета теорії держави і права. Щоб зрозуміти сучасний розвиток російського права і принципи державного будівництва доцільно докладний розгляд окремих проблем, аспектів і питань держави, суспільства і особистості в ньому. розглянути та проаналізувати партії та державу в політичній системі; розглянути та проаналізувати правові форми взаємовідносин держав і громадянського суспільства;Громадянське суспільство за своїм змістом не збігається із суспільством у цілому: останнє включає в себе державу. Звичайно, такі відносини між державою і громадянським суспільством зявляються лише тоді, коли і суспільство, і держава перебувають на високому рівні економічного, політичного, культурного і духовного розвитку. Громадянське суспільство - правове демократичне суспільство, де сполучним фактором виступають визнання, забезпечення і захист прав людини і громадянина. Слід відрізняти поняття «суспільство» і «громадянське суспільство», «держава» і «суспільство». Не кожне суспільство можна назвати громадянським суспільством, тобто суспільством із достатньо розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами; незалежним від держави, але взаємодіючим із нею.Політичні партії - добровільні обєднання громадян, які є прихильниками певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, мають за мету сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах та інших політичних заходах.[6, 581c.] Конституційне право громадян на свободу обєднання у партії забезпечується Законом України «Про політичні партії в Україні» (2001 p.). Вони мають право: вільно проводити свою діяльність у межах, передбачених чинним законодавством; брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб; використовувати державні ЗМІ; ідейно, організаційно і матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші обєднання громадян, надавати допомогу в їх утворенні; підтримувати міжнародні звязки з політичними партіями, громадськими організаціями іншими державними міжнародними та міжурядовими організаціями тощо. Гарантуючи громадянам право на свободу обєднання у політичні партії, законодавство водночас передбачає обмеження щодо їх утворення і діяльності. Забороняється утворення та діяльність партій, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив безпеки держави, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, релігійної чи расової ворожнечі, посягання на права і свободи людини, на здоровя населення.Головною особливістю тоталітарного політичного режиму є всеосяжне одержавлення суспільного і приватного життя, тотальний контроль держави над суспільством і громадянами, який спирається на систематичне використання насильства. За тоталітаризму суспільство не справляє відчутного впливу на державу. Держава фактично була власником усіх засобів виробництва, в особі одержавленої правлячої партії монополізувала політичну владу в суспільстві, навязувала йому єдину ідеологію, спрямовувала діяльність громадських організацій. Відсутність розвинених структур громадянського суспільства, насамперед його економічної основи приватної власності і політичних інститутів, зворотного впливу цього суспільства на державу призводять до деформації самої держави. За авторитарних режимів зберігається автономія особи й суспільства в не політичних сферах, існує не державний сектор економіки, держава не здійснює тотального контролю над суспільством, не навязує йому єдину ідеологію.Отже, відокремити державу від права, а право від держави неможливо. Сучасна концепція громадянського суспільства виходить із того, що воно є передумовою соціальної правової держави. У свою чергу, держава не може розвиватися без вільного розвитку громадянського суспільства, яке контролює дії політичної влади. Слабкість громадянського суспільства штовхає державу до узурпації його прав, у результаті чого відбувається перерозподіл функцій держави і громадянського суспільства.
План
ЗМІСТ
ANOOI
1. Поняття і характеристика громадянського суспільства
2. Партії та держава в політичній системі
3. Правові форми взаємовідносин держав і громадянського суспільства
AENIIAEE
NIENIE AEEI?ENOAIEO A?A?AE
Вывод
держава суспільство партія правовий
Отже, відокремити державу від права, а право від держави неможливо. Питання про те, яким має бути сучасне право особливо гостро стоїть у період глобалізації, кризи.
Необхідний правової прогрес, який невідємно повязаний з прогресом державності. Оскільки особистість, її права і свободи є вищою державно-правовою цінністю, то свобода особистості, сприятливі матеріальні умови, можливість творчого самовиявлення, наявність прав та їх гарантованість є найважливішими критеріями оцінок прогресу держави.
Сучасна концепція громадянського суспільства виходить із того, що воно є передумовою соціальної правової держави. Громадянське суспільство як система, що сама розвивається, завжди відчуває тиск із боку державної влади.
У свою чергу, держава не може розвиватися без вільного розвитку громадянського суспільства, яке контролює дії політичної влади. Слабкість громадянського суспільства штовхає державу до узурпації його прав, у результаті чого відбувається перерозподіл функцій держави і громадянського суспільства. У такому разі держава, крім власних функцій, привласнює ще й функції громадянського суспільства, змушує його виконувати виключно державні рішення.
Держава і суспільство існують у вигляді суперечливої безупинної взаємодії і взаємовпливу, характер і спрямованість яких значною мірою залежать від рівня розвиненості громадянського суспільства і його інститутів.
Держава повинна орієнтуватися в першу чергу на інтереси громадянського суспільства. Конфронтація інтересів держави і громадянського суспільства є показником неефективності державного управління і самого механізму.
Список литературы
1. I?iaeaie caaaeuii? oai??? aa??aae ? i?aaa: iaa?.: A 2 o. O. 1. Ainoaa?noai.-2-a aea., Ia?a?aa. ? aii. - I.: OE Aaaeai, Aea-ai I?iniaeo, 2008. - 752 n.
2. Caaaeuia oai??y i?aa e?aeie / ?oe. aao. eiee. ? a?ai. ?aa. ?. A. Eoeaoaaa. I., 2004. - 657 n.
3. I?aaa e?aeie: iaa?. aey aoc?a / a?ai. ?aa. ?. A. Eoeaoaaa. I., 2005. - 761 n.
4. Ei?ioeee o?einionueee neiaiee / i?a ?aa. A. I. Aeaen??aa. I., 2002. - 793n.
5. Oai??y aa??aae ? i?aaa. ?aa. Aeaen??aa N.N. I., 2003. - 548 n.
6. Iniiae i?aaa. ?aa. Eaca??aa A.A. I., 2005. - 459 n.
7. Auii?i A.A. Oai??y aa??aae ? i?aaa. I., 2002. - 704 n.
8. Aa??aaia i?aai ?O. ?aa. Eooao?ia I.A. I., 2004. - 685 n.