Проблема взаємовідносин еллінів і варварів в історіографії. Тіра та фракійське населення в римську добу. Аналіз та основні аспекти контактів жителів античної Тіри з місцевим населенням Північно-Західного Причорномор’я - із сарматами, скіфами, гетами.
Аннотация к работе
Вступ Актуальність теми. Питання про взаємовідносини античного та варварських світів в цілому давно цікавить дослідників, але в останній час ця проблема постає гостріше внаслідок пожвавлення досліджень різних античних центрів, зокрема і Тіри. Попередні дослідження показали, що основною формою контактів греків та варварів Північно-Західного Причорномор’я була економічна. Досліджуючи це питання науковці зустрічаються з певними проблемами, що полягають у трактуванні взаємовідносин на основі археологічних даних. Вивчення цієї проблеми необхідне як для розуміння нових аспектів історії античних полісів Північного Причорномор’я, так і варварських світів, всередині чи на кордонах з якими проживали елліни і з якими останні постійно контактували. Об’єктом дослідження даної наукової роботи є античне місто Тіра з однієї сторони та варварське населення Північно-Західного Причорномор’я з другої. Дана робота обмежується пізньоелліністичним (І ст. до н.е.) та римським періодами в історії античного міста Тіри (І-ІІІ ст. н.е.). Методологічною базою дослідження послужили праці П.О. Каришковського, І.Б. Клеймана та Н.А. Сон в яких найповніше висвітлено віхи історії античного міста Тіри в добу римської експансії. У третьому розділі йдеться про контакти з сарматським населенням, паралельно наводяться приклади археологічного матеріалу, що безпосередньо стосується до обох сторін. Багаторічний керівник дослідницьких робіт на пам’ятці Тіра-Білгород, Т.Л. Самойлова у спільній з П.В. Остапенком статті «Геты и греки в Тире» зазначає, що зараз не варто говорити про всі нюанси взаємовідносин еллінів, які жили в Північно-Західному Причорномор’ї та в Тірському полісі і варварів. Обидва дослідники схиляються до думки, що це не тільки створювало додаткові проблеми для міста, але й додаткові можливості економічного, політичного та культурного розвитку. Дещо по-іншому, але в загальному у цьому ж руслі працюють такі дослідники як Б.Н. Кузик та Ю.В. Яковець, які в монографії «Цивилизация: будущего, история будущего, будущее» стверджують, що обидві складові цієї системи відносин є частинками кількох локальних цивілізацій. Віддаленість Північного Причорномор’я від центру зародження античної цивілізації не стала на заваді історичного прогресу грецьких центрів даного регіону також на думку В.Ф. Гайдукевича та С.І. Капошиної. Як підтвердження цього, варто згадати про «скіфський протекторат» над Ольвією, Ніконієм і, можливо, Тірою у V ст. до н.е.. Про взаємовідносини Тіри з фракійськими царями у пізньоелліністичний та римський період її історії ми знаходимо у статті С.Ю. Саприкіна «Тира и фракийские цари». Тіра намагалася увійти до симахії з фракійськими царями, щоб через їхнє посередництво зблизитися з Римом. Чи науковий доробок А.Н. Дзиговського в якому, напевно що повністю, показано стан взаємовідносин античних центрів Північного Причорномор’я з сарматським населенням.