Аналіз обмежень платіжного балансу під час переходу від фінансової стабілізації до стійкого економічного зростання. Емпірична верифікація та інституційні умови практичної реалізації інструментів цілісної економічної політики у транзитивній економіці.
Аннотация к работе
Гострота проблем платіжного балансу і невирішеність ключових питань економічного зростання в Україні (дієвість цінових і нецінових чинників, траєкторія обмінного курсу, архітектура економічної політики) передбачає аналіз досвіду інших транзитивних економік, передусім найбільших країн Латинської Америки з подібними економічними і суспільно-політичними характеристиками - Аргентини, Бразилії, Мексики і Чилі. З погляду засадничих питань економічної політики в Україні, як параметри сальдо бюджету і монетарної політики, обмінний курс, лібералізація потоків капіталу і зовнішньої торгівлі, предметне зацікавлення викликають: а) особливості вирівнювання структурного платіжного дисбалансу, б) вплив монетарних і немонетарних інструментів економічної політики на платіжний баланс і економічне зростання, в) залежність реального обмінного курсу (РОК) від внутрішніх і зовнішніх чинників, г) засоби нейтралізації деструктивних суспільно-політичних чинників. На вітчизняному ґрунті виявилися практично всі відомі латиноамериканські риси: структурні деформації, залежність економічного зростання від обмежень платіжного балансу, двозначність теоретичної інтерпретації та практичного виконання окремих інструментів економічної політики (фіскальна дисципліна, обмеження грошової маси, девальвація грошової одиниці, лібералізація потоків капіталу і зовнішньої торгівлі), політичні антагонізми. Країни Латинської Америки забезпечують набагато корисніші аналогії для економічної політики, ніж економіки Східної Європи чи Південно-Східної Азії, оскільки характеризуються гострішими структурними проблемами і підвищеною нестабільністю. Роботу виконано в рамках комплексних науково-дослідних тем “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (КНЕУ, номер державної реєстрації 0101V002948), “Моделі та прогнози зовнішньої торгівлі України” (Інститут економічного прогнозування НАНУ, номер державної реєстрації 0199V000720) та “Проблеми забезпечення економічної безпеки України у процесі лібералізації зовнішньоекономічних відносин” (УАЗТ, номер державної реєстрації 99102/3) на замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.У розділі 1 “Теоретико-методологічні підходи до вирівнювання платіжного балансу в транзитивній економіці” визначено характер обмежень платіжного балансу, на прикладі ортодоксних і гетеродоксних програм фінансової стабілізації зроблено аналітичний огляд конкуруючих теоретичних моделей платіжного балансу, обґрунтовано особливості використання РОК для ідентифікації рівноваги платіжного балансу і економічного зростання. Ознаки стандартної залежності, коли зниження РОК збільшує експорт і обмежує імпорт простежуються лише у Мексиці; в Аргентині відбувається зменшення експорту і збільшення імпорту, а у Чилі зростання експорту поєднується зі збільшенням імпорту. У розділі 2 “Економіко-статистичне моделювання взаємодії платіжного балансу і економічного зростання” проаналізовано теоретично і протестовано емпірично модифікації моделі “залежної” економіки, що враховують низку структурних характеристик: а) ненадійність потоків капіталу, б) залежність виробництва від реальної грошової маси, в) асиметричний вплив реального і номінального обмінних курсів на торговельний баланс і промислове виробництво (найпомітніше це простежується в Аргентині та Україні). в) за умови формування очікувань обмінного курсу грошовою масою передбачуване збільшення грошової маси зменшує доход і підвищує РОК (для плаваючого курсу впливу немає, а для фіксованого курсу стимулювання доходу відбувається коштом зменшення валютних резервів та підвищення РОК); ж) за умов плаваючого обмінного курсу приплив капіталу стимулює зростання і підвищує РОК, якщо поточний рахунок визначено попитом на товари експорту-імпорту (вплив стає протилежним для залежності поточного рахунку від сукупної пропозиції).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування, проведено емпіричне тестування і зроблено аналітичні узагальнення стосовно нового рішення проблеми взаємодії платіжного балансу і економічного зростання, що дозволило визначити схему координації економічної політики у транзитивній економіці та передумови використання окремих інституцій, а також сформулювати конкретні пропозиції щодо економічної політики в Україні зокрема. З погляду визначення вітчизняної економічної політики країни Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Мексика і Чилі) слугують адекватною порівняльною базою для вивчення економічних процесів у “залежній” економіці зі значним неконкурентоспроможним промисловим сектором. Корисні аналогії створює насамперед присутність обмежень платіжного балансу в обох аспектах - гальмування динаміки ВВП (промислового виробництва) внаслідок погіршення сальдо поточного рахунку та обернений звязок між економічним зростанням і поточним рахунком, структурне походження платіжного дисбалансу та недостатність механізмів автоматичної адаптації для його вирівнювання. В Україні повністю справдився висновок з досвіду країн Латинської