Дослідження теоретико-методологічних та практичних аспектів організації та управління системою автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації. Форми взаємодії органів місцевого самоврядування і учасників організації автобусних перевезень.
Аннотация к работе
Сучасні тенденції урбаністичних процесів в Україні, серед яких домінують концентричне зростання поселень навколо великих міст і злиття кількох населених пунктів у єдину соціальну систему внаслідок екстенсивного розвитку міських територій також спонукають до необхідності пошуку нових підходів до організації процесів життєдіяльності населення не лише на рівні окремих населених пунктів, а й у межах міжміських обєднань - агломерацій - специфічних територіальних утворень, що обєднують міста та інші населені пункти єдиним ринком праці, транспортним сполученням, яке забезпечує рівноцінний доступ жителів цих населених пунктів до соціальних і культурних обєктів. Для ефективнішої координації цих перевезень система управління має набути більшої гнучкості, організованості та відповідальності органів державної і місцевої влади за розвиток галузі, за формування ефективної системи продуктивної взаємодії органів місцевого самоврядування з населенням і підприємствами на основі запровадження інноваційних, комунікативних звязків і сучасних організаційно-правових форм щодо організації автобусних пасажирських перевезень. Але увага українських дослідників питання забезпечення взаємодії органів місцевого самоврядування з населенням і підприємствами в організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації залишається недостатньою, майже відсутні системні комплексні дослідження цього питання. Зазначене підкреслює необхідність розвязання питань, що лежать у теоретичній та практичній площинах, і стосуються організації управління автобусними пасажирськими перевезеннями в умовах міської агломерації та вирішення низки організаційно-правових і управлінських питань, які перешкоджають ефективній взаємодії органів місцевого самоврядування з населенням і підприємствами у цій сфері. Це дозволило виявити загальні закономірності, принципи та структуру побудови системи управління пасажирськими автобусними перевезеннями в межах міської агломерації, охарактеризувати можливі сфери, форми і способи взаємодії органів місцевого самоврядування і учасників автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації, запропонувати й обґрунтувати концептуальні засади і проект модернізації системи автобусних пасажирських перевезень на основі використання мережної організації пасажирських перевезень і якісному оновленню змісту і форм міжсубєктної взаємодії влади, бізнесу і споживачів послуг.У першому розділі - "Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблем організації автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації" - досліджено вітчизняну та зарубіжну наукову літературу з питань управління транспортною підсистемою міської агломерації, встановлено методологічні підходи та понятійно-категоріальний апарат дослідження взаємодії органів влади щодо управління системою автобусних пасажирських перевезень в умовах міської агломерації. Поняття "міська агломерація" визначено як "компактна сукупність різних, переважно міських, населених пунктів, що не є адміністративно-територіальною одиницею, являє собою складну багатокомпонентну динамічну систему, у межах якої сформувалися й розвиваються сталі й інтенсивні економічні та соціально-культурні звязки й обміни ресурсами різного роду з метою задоволення економічних, соціальних, культурних, рекреаційних та інших потреб жителів цих населених пунктів, що забезпечуються через маятникові та сезонні маятникові міграції населення". Проблеми, повязані з необхідністю контролю за неконтрольованим розростанням урбанізованих територій, функціонуванням системи транспортного сполучення, координації та узгодження діяльності державних, муніципальних і приватних структур, які надають послуги населенню, перетворюють управління агломераціями на процес набагато складніший і більш конфліктний, ніж управління містом. Доведено, що поняття "міська агломерація", "пасажирські автобусні перевезення", "організація автобусних пасажирських перевезень" попри широкий обіг у науковій літературі та нормативно-правових документах потребують уточнення, більш детального розкриття змістовних аспектів, що дозволить більш чітко визначити найважливіші управлінські аспекти проблем, досліджуваних у роботі. У другому розділі - "Автобусні пасажирські перевезення в умовах міської агломерації в Україні: організація, управління та напрями розвитку" - проаналізовано сучасний стан автобусних пасажирських перевезень в Україні, визначено проблеми організації та управління транспортною системою України, окреслено напрями їх вирішення, розглянуто сутність державного управління транспортом, проаналізовано нормативно-правову базу та субєктний склад системи організації автобусних пасажирських перевезень у межах міської агломерації, охарактеризовано шляхи її подальшого керованого розвитку.У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального науково-практичного завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад організації та вдосконалення си