Проходження важких ядерних заряджених частинок через речовину. Пробіг електронів в речовині. Проходження позитронів через речовину. Експозиційна, поглинена та еквівалентна дози. Проходження нейтронів через речовину. Методика розрахунку доз опромінення.
Аннотация к работе
ВСТУП Іонізуюче випромінювання має загальні властивість проникати крізь різні товщі матеріалів (непрозорих для видимого світла), також іонізувати повітря та викликати іонізацію і збудження великої кількості атомів і молекул живих клітин організму (тому їх називають іонізуючими променями або проникаючими). Всі іонізуючі випромінювання поділяються на корпускулярні та фотонні. До корпускулярних відносяться α-випромінювання (α) (ядра атомів гелію), β-випромінювання (електрони е- і позитрони е ), протони (р), нейтрони (n) та інші (їх понад 200). Альфа-частки мають дуже велику енергію (до 10 МеВ). До фотонного випромінювання належать: γ- та рентгенівські промені. γ-випромінювання - це електромагнітні коливання (кванти) великої частоти, які утворюються при ядерних перетвореннях (довжина хвилі 10-10 - 10-13 м), розповсюджуються порціями - квантами з швидкістю світла. Вони були відкриті в 1900 році французом П. Вілардом. ВЗАЄМОДІЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ З РЕЧОВИНАМИ 1.1 Проходження важких ядерних заряджених частинок через речовину Різні види радіації по-різному взаємодіють з речовиною в залежності від типу частинок, що випромінюються, їх заряду, маси і енергії. Вторинні заряджені частки - електрони, протони, α-частинки, що утворюються при взаємодії з атомами речовини, викликають вторинну іонізацію атомів. Максимальна енергія, яка може бути передана в одному акті взаємодії важкої часткою, що рухається зі швидкістю V >mec2 (1.15) де А і Z - масове і зарядове числа, ρ - густина речовини; I - потенціал іонізації; Ee - кінетична енергія електрона;V - швидкість електрона, n - концентрація атомів речовини [1].