Невербальні засоби комунікації, що беруть участь у реалізації відносин соціально-зумовленого й ситуативно-сконструйованого комунікативного домінування. Структурні та лексико-семантичні особливості номінації компонентів невербальної поведінки КД-індивіда.
Аннотация к работе
Реферована дисертація присвячена вивченню взаємодії невербальних та вербальних компонентів комунікації, що використовуються у ситуаціях комунікативного домінування, яке має соціальні або ситуативні передумови. У роботі досліджено функціонально-прагматичні особливості невербальних компонентів комунікативної поведінки домінантних індивідів та особливості номінації невербальних компонентів ситуації комунікативного домінування засобами сучасної англійської мови. Вивчення номінацій невербальних компонентів ситуації комунікативного домінування у англомовному дискурсі та функціонування НВК як у взаємодії з вербальними компонентами, так і автономно від них забезпечує комплексний аналіз проблеми здійснення ефективного комунікативного впливу. Обєктом дослідження є невербальні компоненти, що сприяють реалізації стосунків комунікативного домінування в спілкуванні, вербалізовані в англомовному дискурсі в процесі відображення діалогічної взаємодії комунікантів. Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні функціонально-прагматичних особливостей невербальних компонентів комунікативної поведінки домінантних індивідів та у вивченні особливостей номінації невербальних компонентів ситуації комунікативного домінування засобами сучасної англійської мови.Переслідуючи мету здійснення впливу на співбесідника, адресант діє у межах стратегії домінування. При розгортанні стратегії домінування комунікант керується одним із видів тактик: тактикою безпосереднього контролю мовленнєвої/немовленнєвої поведінки співбесідника (власне спонукальними - директивними - комунікативними діями) або тактикою опосередкованого контролю мовленнєвої/немовленнєвої поведінки співбесідника (ініціативними, експресивними комунікативними діями, або такими, що завдають шкоди позитивному іміджу адресата). Функція підтримки проявляється при наявності семантичного асонансу між невербальними та вербальними компонентами (див. схему 1), тобто у разі одновекторної спрямованості їхніх значень, наприклад: “Dont be so Goddamn sarcastic,” Green snaps back at me angrily, and I lower my eyes, abashed and humbled by his vehemence. Функція ідентифікації проявляється при наявності семантичного дисонансу між невербальними та вербальними компонентами (див. схему 2), тобто у разі, коли їхні значення мають різновекторну спрямованість, наприклад: “Dont give me that [banknote]” Wardsworth said, while at the same time he took the note with the other [Green]. Лексичний каркас номінацій представлено групами ключових дієслів та іменників, що виділено за критерієм обєкту опису - просодичного, кінесичного або проксемічного комунікативного компоненту: · для репрезентації просодичного компоненту застосовуються ключові дієслова to say, to tell, to speak, to sound etc та ключові іменники voice, words, tone etc;У разі, якщо комуніканти знаходяться у горизонтальних соціальних відносинах, але вплив здійснюється внаслідок реалізації ситуативно надбаної одним з індивідів влади, має місце ситуативно-сконструйоване комунікативне домінування. Вплив, що його здійснює адресант, є комунікативним, тобто таким, що відбувається вербальними та/або невербальними засобами в рамках стратегії домінування. Невербальні та вербальні комунікативні дії соціально-домінантних індивідів мають одновекторну інтенційну спрямованість в рамках тактик безпосереднього контролю - спонукання, що здатне супроводжуватись ликоприниженням, тому тут характерним є використання невербальних компонентів у функції підтримки вербального повідомлення. Комунікативні дії ситуативно-домінантних комунікантів характеризуються відсутністю експліцитного спонукання на вербальному рівні та інтенсивним проявом спонукання та ликоприниження на рівні невербальних засобів, що свідчить про виконання невербальними компонентами функції ідентифікації дійсної інтенційної спрямованості вербального повідомлення. У свою чергу, при ситуативному конструюванні стосунків комунікативного домінування між індивідами, коли невербальні комунікативні дії несуть основне комунікативне навантаження, номінації НВК ситуативно-домінантного комуніканта представляють собою розгорнуті деталізовані інтенсифіковані за допомогою стилістичних засобів одиниці відображення невербальних компонентів.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Передумовами для здійснення комунікативного впливу є соціально-зумовлена або ситуативно надбана влада над співбесідником. Коли вплив здійснюється у межах соціальних відносин нерівності комунікантів, спостерігається соціально-зумовлене комунікативне домінування. У разі, якщо комуніканти знаходяться у горизонтальних соціальних відносинах, але вплив здійснюється внаслідок реалізації ситуативно надбаної одним з індивідів влади, має місце ситуативно-сконструйоване комунікативне домінування. Вплив, що його здійснює адресант, є комунікативним, тобто таким, що відбувається вербальними та/або невербальними засобами в рамках стратегії домінування. При цьому невербальні компоненти можуть застосовуватись як спільно з вербальними, так і автономно від них.
Для реалізації стосунків комунікативного домінування є характерним спільне функціонування невербальних та вербальних компонентів, які вступають у відносини квалітативної та/або квантитативної комплементарності. У разі квалітативної комплементарності має місце виконання невербальними компонентами функції підтримки або функції ідентифікації інтенційної спрямованості вербального висловлення. За умови квантитативної семантичної комплементарності невербальні засоби виконують функцію поглиблення значення вербального повідомлення.
Невербальні та вербальні комунікативні дії соціально-домінантних індивідів мають одновекторну інтенційну спрямованість в рамках тактик безпосереднього контролю - спонукання, що здатне супроводжуватись ликоприниженням, тому тут характерним є використання невербальних компонентів у функції підтримки вербального повідомлення. Комунікативні дії ситуативно-домінантних комунікантів характеризуються відсутністю експліцитного спонукання на вербальному рівні та інтенсивним проявом спонукання та ликоприниження на рівні невербальних засобів, що свідчить про виконання невербальними компонентами функції ідентифікації дійсної інтенційної спрямованості вербального повідомлення. Використання невербальних засобів у функції поглиблення значення вербального повідомлення притаманне комунікативній поведінці як соціально-, так і ситуативно-домінантних індивідів.
Спираючись на власну більш високу соціально-рольову позицію, соціально-домінантний індивід автономно використовує НВК, керуючись факторами нерелевантності та надлишковості застосування вербального компонента. Ситуативно-домінантний комунікант, прагнучи занизити комунікативний статус співбесідника та тим досягти комунікативного домінування, автономно використовує НВК з метою навмисного порушення комунікативного узгодження та завдання шкоди лицю співбесідника.
Серед номінацій, що застосовуються для мовної репрезентації невербальних компонентів комунікативної поведінки домінантних індивідів, виділено “лексичний каркас”. Його становить сукупність ключових мовних одиниць, що характерні для номінації компонентів невербальної поведінки як соціально-, так і ситуативно-домінантних комунікантів та мають потенційну здатність комбінуватися з іншими лексичними одиницями для опису невербальної поведінки домінантних комунікантів. Лексичний каркас представлено 3 групами ключових дієслів та 2 групами ключових іменників, які виділені за критерієм обєкту опису - застосовуються для номінацій просодичних, кінесичних та просодичних компонентів комунікації. Ключові одиниці, що входять до лексичного каркасу, не є маркованими за інтенсивністю та експресивністю.
Через низьку потребу в укріпленні або підвищенні власної комунікативної позиції для номінацій НВК соціально-домінантного комуніканта характерна низька кількість структурних компонентів та невисокий рівень експресивності. У свою чергу, при ситуативному конструюванні стосунків комунікативного домінування між індивідами, коли невербальні комунікативні дії несуть основне комунікативне навантаження, номінації НВК ситуативно-домінантного комуніканта представляють собою розгорнуті деталізовані інтенсифіковані за допомогою стилістичних засобів одиниці відображення невербальних компонентів.
НВК здатні ідентифікувати комунікативний статус індивідів стосовно одне одного, що вказує на наявність паралінгвістичного соціального дейксису у комунікації. Поведінка комуніканта зі зверхнім статусом стосовно співбесідника відзначається підкресленням асиметрії у спілкуванні, застосуванням інтенсивних, ініціативних, іноді ликопринижуючих комунікативних дій. Невербальні компоненти, що використовуються у соціально-дейктичній функції, є базою для побудови образу комунікативно-домінантного індивіда у свідомості адресата впливу. Створений образ здійснює у подальшому вплив на розгортання комунікативного процесу, виконуючи тим самим і прагматичну функцію регуляції процесу спілкування.
Встановлено існування гендерної специфіки у виборі невербальних компонентів, що застосовуються комунікантом під час ситуативного конструювання стосунків комунікативного домінування. У співставленні з чоловіками, жінки-комуніканти діють, керуючись принципами надлишковості комунікативних зусиль та помякшення вербального висловлювання. У ситуації соціально-зумовлених стосунків КД гендерні відмінності у невербальній комунікативній поведінці нівелюються. Невербальна поведінка соціально-домінантних комунікантів обох статей характеризується ініціативністю та активністю.
Проведене дослідження відкриває перспективу подальшого аналізу невербальних складових діалогічного дискурсу. Доцільним є спрямування розробок на вивчення залежності використання невербальних компонентів від віку, національної приналежності комунікантів. Дослідження перспективне в плані проведення аналізу міжкультурних особливостей взаємодії невербальних та вербальних компонентів у ситуації здійснення ефективного комунікативного впливу, а також в плані розвитку теорії комунікації в цілому.
Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях автора
1. Особенности взаимодействия вербального и невербального поведения мужчин и женщин и их описание в тексте художественного произведения // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Логос, 2001. № 5. С. 214 - 217. (у співавторстві)
2. Реалізація принципу доповнення у взаємодії вербальних і невербальних елементів комунікації // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Число 6. 2002. С. 131 - 134.
3. Способы формирования коммуникативного доминирования // Мова та культура: Філософія мови і культури: Зб. наук. пр. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. Т. 1, Вип. 5. С. 146 - 151.
4. Вербальные и невербальные средства реализации статусно обусловленных отношений коммуникативного доминирования // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2003. № 586. С. 74 - 77.
5. Участие невербальных компонентов общения в создании социально-перцептивного образа коммуникативно-доминантного индивида // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2003. № 609. С. 155 - 159.
6. Номинативные аспекты невербальных средств реализации дискурсивной стратегии доминирования // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Серія Філологія. 2004. № 627. С. 84 - 87.
7. Способы вербальной репрезентации социально-дейктической информации, содержащейся в невербальных компонентах коммуникации // Нова філологія. 2004. Вип. 1 (20). С. 21 - 27.
8. Автономне функціонування невербальних компонентів у комунікативній ситуації домінування // Вісник Житомирськ. держ. ун-ту ім. Івана Франка. 2004. Вип. 17. С. 82 - 86.
9. Невербальные компоненты коммуникации как аспект изучения иностранного языка // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Підготовка фахівців у галузях філології та лінгводидактики у вищих навчальних закладах”. Харків: Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2002. С. 24 - 25.
10. Вербальні номінації погляду як елементу стратегій комунікативного домінування // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи”. Харків: Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2003. С. 59 - 60.
11. До проблеми аналізу вербально репрезентованих НВК у ситуації комунікативного домінування // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції”. Харків: Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2003. С. 85 - 87.
12. Паралінгвістичні номінації як обєкт дослідження у сучасній лінгвістиці // Науково-методичні матеріали VI Міжнародної конференції “Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей”. К.: ІМВ Київськ. нац. ун-та ім. Тараса Шевченка, 2003. С. 61.