Взаємодія неурядових організацій і транснаціональних корпорацій з національною державою в умовах глобалізації - Автореферат

Актуальність теми дослідження визначається, передусім, зрослим рівнем взаємозалежності світового розвитку і прискоренням процесів глобалізації, які набули стимулу після розпаду біполярної системи і закінчення ідеологічного протиборства на світовій арені. Транснаціональні корпорації (ТНК) „стикаються ”з державою у такій важливій сфері суспільних відносин, як економіка. Отже, актуальність теми дослідження повязана як з багатоплановим розмиванням державно-центричної системи міжнародних відносин, так і з підривом традиційних „внутрішніх” повноважень держав з боку недержавних гравців, котрі зміцнюють свої позиції в контексті глобалізації світового розвитку. Дослідження виконано в рамках планової науково-дослідницької теми Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України „Міжнародні та національні стратегії конкурентоспроможності в умовах глобальної корпоративізації розвитку” (державний реєстраційний номер 0101U005096). Використання теоретичних засад синергетичної теорії багатовимірності соціоприродних явищ дало можливість здійснити структурно-функціональний аналіз взаємодії НУО і ТНК з національними державами в умовах глобалізації, зокрема, простежити еволюцію взаємозвязків і визначити рольову функцію цих акторів у процесі міжнародного розвитку, матеріали зарубіжних досліджень, в яких розглядаються різні аспекти національного суверенітету в контексті інтернаціоналізації міжнародних відносин.У „Вступі” обґрунтовується актуальність проблеми взаємодії неурядових організацій і транснаціональних корпорацій з національною державою в епоху глобалізації світового розвитку, необхідність зясування їхньої ролі в процесах цивілізаційного поступу; визначено мету, обєкт і предмет дослідження, поставлено дослідницькі завдання, показано авторську концепцію, визначено наукову новизну, практичне і теоретичне значення дисертації, подано її структуру. В першому розділі - „Методологічно-теоретичні засади і джерельна база дослідження” - розглядаються традиційні концептуальні підходи до оцінки рольової функції таких транснаціональних акторів, як неурядові організації і транснаціональні корпорації, Застосований системний політологічний аналіз обєкта дослідження передбачає розгляд його основних складових у їх взаємообумовленості та взаємодії, тобто у форматі підсистем, яких ми виокремлюємо, принаймні, чотири. По-друге, системний аналіз обумовлює потребу врахування такого обєктивного чинника, як безпосередню причетність Америки до формування та використання у власних стратегічних цілях транснаціональних корпорацій і неурядових організацій. По-четверте, на тлі тісної взаємодії означених підсистем рельєфніше проступає сам процес „спілкування” неурядових організацій і транснаціональних корпорацій з сучасною національною державою, тобто, уможливлюється достовірність теоретичного пояснення цього явища в перебігу нинішніх цивілізаційних трансформацій. Тим часом в нашій постановці проблема взаємодії неурядових організацій і транснаціональних корпорацій з національною державою на дисертаційному рівні не досліджувалася.Нині транснаціональні актори становлять невідємну частину міжнародних відносин: вони презентовані в системі багатосторонніх взаємодій, переговорів, глобальних економічних і фінансових процесів, масових протестних рухів і т.д. Має сенс, отже, ідея про становлення формату „трикутної дипломатії”, сторонами якої є держави, НУО і ТНК. Водночас, зміст поняття, з огляду на його дедалі зростаюче поширення на різні сфери, варто уточнити: додати критерій легітимності, під яким розуміється можливість співробітництва держав і міжнародних інститутів з відповідними неурядовими структурами. Позиціонуючи себе як „противагу” державам, часто виступаючи з гострою критикою їх (особливо в питаннях дотримання індивідуальних прав і свободи), НУО в той же час стали необхідними партнерами держав у таких сферах, як допомога розвиткові, захист прав людини, захист довкілля. Транснаціональні корпорації, маючи важливі інструменти тиску (інвестиції, зайнятість, платіжний баланс) і використовуючи своє провідне становище на світових ринках, здатні суттєво впливати на внутрішню і зовнішню політику держав.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

держава транснаціональний корпорація політика

Здійснене дослідження дало підстави для таких висновків.

Нині транснаціональні актори становлять невідємну частину міжнародних відносин: вони презентовані в системі багатосторонніх взаємодій, переговорів, глобальних економічних і фінансових процесів, масових протестних рухів і т.д. ТНА намагаються відігравати в цій системі самостійну роль, вносити в неї зміни, що відповідають їхнім власним цілям, сприяють формуванню транснаціональних мереж. Вони створюють нову атмосферу міжнародного середовища, дедалі більше втручаються у ті сфери, які традиційно належать до компетенції держави (безпека, економічні санкції, гуманітарне втручання, миротворчість та ін.). Має сенс, отже, ідея про становлення формату „трикутної дипломатії”, сторонами якої є держави, НУО і ТНК.

Існуючі критерії неурядових організацій не відзначаються чіткістю, дозволяючи як занадто вузьке, таке і надто широке їх тлумачення. Нерідко використовуються інші поняття: „міжнародні асоціації”, „асоціації міжнародної солідарності”, „транснаціональні асоціації”, „організації громадянського суспільства”. Дисертантка вважає, що термін „неурядові організації” має бути збережений через те, що найповніше відбиває суть поняття, використовується в документах ООН: має широкий обіг у політичній практиці. Водночас, зміст поняття, з огляду на його дедалі зростаюче поширення на різні сфери, варто уточнити: додати критерій легітимності, під яким розуміється можливість співробітництва держав і міжнародних інститутів з відповідними неурядовими структурами.

Позиціонуючи себе як „противагу” державам, часто виступаючи з гострою критикою їх (особливо в питаннях дотримання індивідуальних прав і свободи), НУО в той же час стали необхідними партнерами держав у таких сферах, як допомога розвиткові, захист прав людини, захист довкілля. Чимало з них набули нині консультативного статусу при різних міжнародних інститутах. Крім того, скликання світового масштабу конференцій (що почастішало з девяностих років ХХ ст.) для обговорення актуальних проблем довкілля, демографії, умов проживання, прав людини, становища жінок тощо, виражає волю держав асоціювати НУО в міжнародну політичну систему як представників громадянського суспільства.

Транснаціональні корпорації, маючи важливі інструменти тиску (інвестиції, зайнятість, платіжний баланс) і використовуючи своє провідне становище на світових ринках, здатні суттєво впливати на внутрішню і зовнішню політику держав. Опосередковано цей вплив здійснюється через міжнародні організації (МОТ, ОЕСР, ЮНКТАД, CNICED), а також через світові ринки і запеклу боротьбу держав за прямі іноземні інвестиції. Безпосередньо ТНК впливають на політику держав шляхом прямого фінансування частки бюджету, проведення своїх прибічників до влади, політику лобіювання у країнах походження.

Проблема полягає не в тім, виходять чи ні транснаціональні корпорації з-під контролю національної держави і не в тім, чи зберігають держави свій суверенітет та роль головної дійової особи у внутрішній і світовій політиці. Проблема в тім, як національні держави змінюють свою політику і сам процес її розробки, аби адекватно діяти в нових умовах глобалізації. Адже держава в її традиційному вигляді занепадає, що створює серйозні труднощі для дедалі ускладнюваного міжнародного життя, оскільки вона залишається головним учасником переговорів, єдиним, хто може авторитетно вести діалог з іншими державами, міжурядовими інститутами та неурядовими учасниками світової політики. Це завдання тим більш актуальне і важливе, що в нинішніх умовах глобалізації держава і суспільство стикаються з цілком реальною загрозою демократії як у її внутрішньому, так і в зовнішньому (міжнародному) вимірах.

Як показало наше дослідження, основна відповідальність за заповнення глобального політичного і соціального регулювання дефіциту покладається на держави, які повинні посилити міжнародне співробітництво і створити нові інституціональні механізми з метою відтворення атрибутів суверенітету, що гарантують дотримання прав людини, а також регулювання відносин держав з неурядовими організаціями і транснаціональними корпораціями - регулювання, що припускає як співробітництво з ними, так і контроль діяльності ТНА в інтересах індивідуальних і колективних свобод своїх громадян.

Статті у наукових фахових виданнях, збірниках наукових праць: 1. СОРОКА О.М. Неурядові організації у світовій політиці // „Грані”. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. Дніпропетровський національний університет. Центр соціально-політичних досліджень.- Дніпропетровськ, 2006. - 5(49). Вересень-жовтень. - С.140-145.

2. СОРОКА О.М. Транснаціональні корпорації в епоху глобалізації // Політологічний вісник. Зб.-к наук.праць.- К.: Знання України, 2006. -

В інших виданнях: 5. СОРОКА О.Н. Изменение в национальном суверенитете в условиях глобализации // Россия и социальные изменения в современном мире. Материалы международной конференции «Ломоносов 2004». Сборник статей аспирантов в 3-х томах. - М.: Макс-Пресс, 2004. - Т.2. - С.90-99.