Фізико-хімічна, фармацевтична та фармакологічна взаємодія лікарських препаратів. Комбінована дія лікарських речовин: синергізм та антагонізм. Взаємодія організму та ліків: системна протидія. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і ліків.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДВНЗ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Кафедра фармації РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ВЗАЄМОДІЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН Виконала студентка V курсу 64 групи фармацевтичного факультету заочної форми навчання за спеціальністю «Фармація» Науковий керівник: Кандидат фармацевтичних наук, доцент Івано-Франківськ 2010 ПЛАН 1 Типи взаємодії лікарських речовин 2 Комбінована дія лікарських речовин 3 Взаємодія організму та ліків: системна протидія 4 Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і лікарської речовини Висновки Перелік використаної літератури 1 Типи взаємодії лікарських речовин У клінічній практиці часто використовують комбіновану дію лікарських речовин, призначають на прийом декілька препаратів. В окремих випадках можливі фармацевтична несумісність ліків, за якої в процесі виготовлення препаратів та їх зберігання, а також при змішуванні в одному шприці відбувається взаємодія компонентів суміші і настають такі зміни, в результаті яких препарат стає непридатним для лікування. Фармацевтична несумісність лікарських препаратів може бути повязана з хімічними, фізичними та фізико-хімічними властивостями речовин. В цьому випадку одна речовина витісняє іншу з тих же місць звязування з альбумінами крові. Наприклад, протизапальні засоби - (бутадіон, індометацин) вивільняють із комплексу з білками крові антикоагулянти непрямої дії (кумарини), це підвищує концентрацію вільних антикоагулянтів і може спричинити кровотечу. Є препарати, які підвищують (індукують) активність мікросомальних ферментів печінки (фенобарбітал, грізеофульвін, дифенін), на фоні дії цих речовин біотрансформація багатьох препаратів протікає більш інтенсивно, і це знижує вираженість і тривалість ефекту; г) на етапі виведення. Фармакодинамічний тип взаємодії відображає взаємовплив лікарських речовин, які основані на особливостях їх фармакодинаміки - локалізації і механізмові дії, а також їх головних ефектів. Біля витоків першого цілісного формулювання проблеми взаємодії організму та лікарського засобу стояв проф. С.Ф. Олійник (1918-1992 рр.), який розглядав організм людини як відокремлену відкриту систему, що захищає себе шляхом протидії зовнішнім впливам.