Характеристика складу політичної стабільності як основної демократичної цінності держави. Дослідження механізму збалансованості повноважень в найвищих органах державної влади. Реалізація функцій і чинників відповідальності уряду і парламенту країни.
Аннотация к работе
Основними інституціональними субєктами політичних відносин, публічної влади є вищі органи державної влади - глава держави, парламент, уряд, вищі суди, а основними політико-правовими інститутами виступають ті, що визначають їх правовий статус та принципи відносин між ними. Такими санкціями можуть бути: дострокове припинення повноважень (розпуск) парламенту главою держави; відправлення парламентом чи главою держави уряду у відставку; усунення парламентом президента з поста в порядку імпічменту; накладення главою держави вето на прийнятий парламентом закон; визнання конституційним судом неконституційності акта президента, парламенту чи уряду тощо. Можливість застосування таких санкцій означає, що вищі органи державної влади політично відповідальні один перед одним за свою діяльність, однак термінологічно в конституціях йдеться про політичну відповідальність лише уряду. Політична відповідальність уряду - це «конституційно-правова відповідальність уряду та його членів перед парламентом і/або главою держави за політику, яку вони проводять» [2,с.35б]. Такий уряд є найбільш стабільним - він не залежить від розкладу у парламенті партійно-політичних сил і функціонує упродовж усього строку повноважень президента, у відставку може бути відправлений тільки окремий міністр - президентом (у США міністр може бути усунений з посади парламентом в порядку імпічменту у разі вчинення злочину).
Список литературы
1. Павленко Р.М. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід. - К.: Вид. дім «КМ Академія», 2002. - 253 с.