Вугілля як основний енергоносій, його місце та значення в світовій економіці, об’єми видобутку копалин і перспективи розвитку даної галузі промисловості. Порівняльна характеристика вугільної промисловості України та Польщі, їх основні відмінні ознаки.
Аннотация к работе
Найбільші загальні ресурси вугілля знаходяться в США, КНР, Росії, Австралії, Канаді, ФРН, ПАР, Великобританії, Польщі, Індії, Україні. На виробництво енергії в країнах ЄС витрачається 60% вугілля, у світі - 45%. Питома вага марок вугілля складає (%): буре (Б) - 6,6; довгополуменеве (Д) - 22,4; газове (Г) - 36,1; газово-жирне (ГЖ) - 4,1%; жирне (Ж) - 4,7%; коксівне (К) - 3,1%; опіснене спікливе (ОС) - 3,3%; пісне (П) - 8,4; антрацити (А) - 11,3%. Успіх реструктуризації за розробками Міжнародного енергетичного агентства з досліджень у вугільній галузі залежить від кількох умов: · створення довготривалої стратегічної програми реструктуризації, розробка та прийняття якої, по-перше, передбачає участь усіх зацікавлених сторін - керівництва держави, профспілок, місцевих громад, роботодавців; керівна структура, якій доручена координація дій при реструктуризації, також включає представників усіх зацікавлених сторін; по-друге, програма реструктуризації відповідає мобілізованим (наявним і залученим) ресурсам для реалізації заходів реструктуризації; До 2010 року обсяг видобутку вугілля передбачається збільшити до 90,9 млн. тонн на рік, а виробничих потужностей - до 105,8 млн. тонн на рік.У процесі кваліфікації шахт на предмет виділення неперспективних прийнято такі критерії: достатність запасів вугілля, економічна рентабельність видобутку. Ліквідацію шахт та дії після закінчення ліквідації шахт здійснювали: AT Спілка Реструктуризації Шахт у Катовіце та ТОВ Битомська Спілка Реструктуризації Шахт. Це повязано з використанням у Польщі для виробництва енергії майже виключно (біля 95%) вугілля - як камяного, так і бурого. • Враховуючи сподіване збільшення рівня викиду СО2 та вступ Польщі в ЄС, Міністерство охорони навколишнього середовища РП оголосило в 2003 р. тендер на виконання державного плану надання права викиду СО2 на 2005-2007 роки (проект KPAU). • Прийняття ЄС зобовязання зменшення викидів вуглекислого газу, який виникає в процесі спалення вугілля, з метою обмеження парникового ефекту та сповільнення наявних кліматичних змін на земній кулі стало причиною скликання в березні 2007 року держав-членів та Комісії Європейської Ради з метою опрацювання необхідних технологічних, економічних та регуляторних систем, які слугуватимуть гарантуванню розвитку безпечної для середовища геологічної секвенції вуглекислого газу.Реструктуризація вугільної промисловості України не завершена, що вирішальним чином впливає на реалізацію її потенціалу. Згідно з Концепцією реформування вугільної галузі (05.2008) приватизуються підприємства Міністерства вугільної промисловості, у його структурі після створення Українського паливно-енергетичного концерну (УПЕК) і приватизації шахт, що видобувають коксівне вугілля, залишаться тільки науково-дослідні інститути та різного роду спеціалізовані підприємства - такі як Вуглереструктуризація, Укргідрозахист, шахтобудівні та допоміжні підприємства. У приватизаційних лотах у комплексі з вугледобувними підприємствами передбачити участь 53-х вуглезбагачувальних фабрик України (18 із яких є в структурі МВП, а 35 - орендні та інші підприємства). Скласти єдиний кадастр усіх вуглевмісних відвалів України (локалізованих поблизу шахт, збагачувальних фабрик, коксохімічних підприємств) із глибоким дослідженням їх елементного та мінерального складу, горілості, радіоактивності тощо, раціональних технологій безвідходної (маловідходної) переробки й очікуваних продуктів, а також сучасного майнового їх стану, що дасть змогу системного вирішення проблеми екології старопромислових регіонів та оптимального використання вторинних ресурсів. Ініціювати створення державно-приватних структур (фірм) комерціалізації технічних та технологічних інновацій у гірничій галузі, які б мали свою дослідно-промислову полігонну базу й діяли спільно з інститутами НАН України, технічними університетами та підприємствами.
План
План доступу до запасів камяного вугілля в 2004-2006 р.
Вывод
Реструктуризація вугільної промисловості України не завершена, що вирішальним чином впливає на реалізацію її потенціалу. Причини такого стану - у неефективній участі держави в процесі реструктуризації, відсутності її комплексної програми, непослідовності дій, протидії приватних компаній, не зацікавлених у прозорих ринкових відносинах у галузі (Центр Разумкова).
Згідно з Концепцією реформування вугільної галузі (05.2008) приватизуються підприємства Міністерства вугільної промисловості, у його структурі після створення Українського паливно-енергетичного концерну (УПЕК) і приватизації шахт, що видобувають коксівне вугілля, залишаться тільки науково-дослідні інститути та різного роду спеціалізовані підприємства - такі як Вуглереструктуризація, Укргідрозахист, шахтобудівні та допоміжні підприємства.
Пропозиції
1. Приватизаційні лоти шахт енергетичного та коксівного вугілля формувати окремо з виставленням їх на відкриті приватизаційні аукціони. При цьому необхідне дотримання правил, по-перше, диверсифікації власників (антимонопольний принцип), по-друге, обумовлена чітка перспектива й прозорість інформації щодо подальшого розвитку приватизованих підприємств, яка повинна бути доступна всім рівням профспілок гірників. Крім того, необхідний чіткий працюючий механізм повернення приватизаційних лотів державі в разі невиконання приписів.
2. У приватизаційних лотах у комплексі з вугледобувними підприємствами передбачити участь 53-х вуглезбагачувальних фабрик України (18 із яких є в структурі МВП, а 35 - орендні та інші підприємства).
3. Скласти єдиний кадастр усіх вуглевмісних відвалів України (локалізованих поблизу шахт, збагачувальних фабрик, коксохімічних підприємств) із глибоким дослідженням їх елементного та мінерального складу, горілості, радіоактивності тощо, раціональних технологій безвідходної (маловідходної) переробки й очікуваних продуктів, а також сучасного майнового їх стану, що дасть змогу системного вирішення проблеми екології старопромислових регіонів та оптимального використання вторинних ресурсів.
4. Створити галузевий науково-технологічний центр «Гірництво України», у якому зосередити науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути, дослідно-промислову базу. Можливі форми організації: технопарк; державно-приватне підприємство (аналог - китайський науково-промисловий центр Гуохуа (Таншань)).
5. Ініціювати створення державно-приватних структур (фірм) комерціалізації технічних та технологічних інновацій у гірничій галузі, які б мали свою дослідно-промислову полігонну базу й діяли спільно з інститутами НАН України, технічними університетами та підприємствами.
6. Наукові та держконтрольні структури з безпеки робіт у гірничій промисловості (МАКНДІ та інші) залишити в складі Мінвуглепрому України.
7. Повністю детінізувати ринок вугілля України за рахунок вставлення порядку збуту вугілля через відкриті вугільні аукціони.
8. Організувати фахове обговорення й прийняття нормативних документів щодо порядку закриття шахт у контексті питання приватизації. Слід ліквідовувати тільки ті вугледобувні підприємства, що відпрацювали наявні запаси вугілля.
9. Щодо старопромислового регіону Донбасу, то один із пріоритетних напрямків його розвитку бачиться в переведенні частини економіки регіону у сферу високотехнологічних наукомістких галузей, створенні технологічних парків, ментальній переорієнтації частини населення через зміну роду занять.
10. З метою уніфікації правил техніки безпеки та практики їх дотримання на вугільних підприємствах у межах Євросоюзу й країн-партнерів доцільним є обмін інформацією в цій галузі між українськими та польськими інституціями.
11. Для підвищення безпеки ведення гірничих робіт і видобутку газу метану доцільне задіяння механізму Кіотського протоколу з метою залучення іноземних інвестицій для створення промислових потужностей дегазації шахт.
Список литературы
1. Притика О. Вугільна промисловість - чорна діра державного бюджету чи основа енергетичної безпеки України? / О. Притика. - №14 (693) 12 - 18 квітня 2008.
2. Вугільна промисловість України (аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона. - №8 (44). - 2003. - С. 2-37.
3. Байсаров Л. Підсумки і перспективи реструктуризації вугільної промисловості України / Л. Байсаров, С. Єрмілов, Ю. Звягільський, А. Клюєв, П. Олійник, М. Сургай // Національна безпека і оборона. - №8 (44). - 2003. - С. 38-44.
4. Хейні М. Реформування вугільної галузі України: погляд фахівців Світового банку / М. Хейні // Національна безпека і оборона. - №8 (44). - 2003. - С. 45-47.
5. Перспективи розвитку вугільної галузі України у сучасних умовах. Круглий стіл. Національний інститут стратегічних досліджень спільно з Міністерством вугільної промисловості України, Інститутом економіки промисловості НАН України - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.niss.gov.ua/Table/22102008/221008.htm - 15k -
6. Аналіз вугільного ринку України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.credit-rating.com.ua/ru/file_viewer.html? id=1b4c8b86cba430ee0f49b872b16d2f50 -
7. Кицки Е. Роль каменного угля. Мир, Европа, Польша. Успехи, дилеммы и будущее реформ в польской горной промышленности: [Доклад, прочитанный Ежим Кицким в Донбасском Горно-Металлургическом Институте 10-ого октября 2002 года (презентация слайдов)] / Е. Кицки. - Алчевск: ДГМИ, 2002. - 87 с.
8. Szlazak J. Restrukturyzacja gornictwa wegla kamiennego w Polsce w latach 1990-2002: [Analiza skutecznosci realizowanych programow] / Jan Szlazak. - Krakow: Wydawnictwo Nauka - Technika, 2004. - 123 s.