Оцінка демографічних наслідків Голодомору окремо для жителів українського міста та села. Значні відмінності в рівні показників надсмертності, їх динаміці та повіковій структурі. Визначення ролі ієрархічної карткової системи продовольчого забезпечення.
Аннотация к работе
Втрати через надсмертність за цей період у розрахунку на 1000 населення становлять 39,3 - у міських поселеннях та 164,5 - у сільській місцевості. Мета авторів полягала в тому, щоб провести якомога точніший розрахунок втрат населення на основі демографічної реконструкції, тобто відновлення суцільних динамічних рядів показників природного й міґраційного руху, статево-вікового складу населення УСРР у розрізі міських і сільських поселень за міжпереписний період 1927-1939 рр. На нашу думку, використання такого підходу разом із попереднім ретельним аналізом якості даних, їх корекцією забезпечило більш точну оцінку міґраційної компоненти та втрат населення. Підстави для розширення хронологічних меж періоду втрат від голоду: а) помісячний аналіз смертності виявив доволі значний рівень смертності населення в 1934 р., що перевищував відповідні показники 1935 і 1936 рр.; б) як буде показано нижче, рівень непрямих втрат, тобто дефіциту народжень, у 1934 р. був також високим, як і в 1933 р. Оцінка втрат населення УСРР унаслідок голоду 1932-1934 рр. включала у себе такі основні етапи розрахунків, виконані окремо для міського й сільського населення: 1) корекція чисельності та статево-вікового складу населення за даними переписів 1926, 1937, 1939 рр. та міського обліку 1931 р.; 2) відновлення й корекція статистики природного руху населення; 3) відновлення та корекція міґраційної статистики; 4) визначення балансу змін загальної чисельності населення в 1927-1939 рр. з урахуванням адміністративно-територіальних перетворень (міських населених пунктів - у сільські та навпаки); 5) реконструкція чисельності населення за статтю й віком за кожен рік міжпереписного періоду; 6) розрахунок гіпотетичних некризових чисел народжених і померлих (за умови відсутності голоду) та оцінка прямих і непрямих втрат населення в 1932, 1933, 1934 рр. Наступного, 1933-го, року, тобто в пік голоду, неповнота обліку смертей, за нашою оцінкою, досягла 141,2% серед селян та 11,9% - серед містян, а недооблік народжених підвищився до 45,6% у селах і 8,4% - у містах.