Характеристика основних культових пам’яток Києва. Архітектурний ансамбль Церкви Успіння (Десятинної церкви), Золотоверхого Михайлівського монастиря, Василівської (Трьохсвятительської) церкви, Собора Успіння Печерської Лаври, Церкви Св. Костянтина і Єлени.
Аннотация к работе
Стасов спорудив у 1828-42 роках непринадну структуру, на долю якої випала сумнівна відзнака бути першою церквою, збудованою на Україні в так званому "візантійсько-російському" стилі. Вона була другою за розміром церквою середньовічного міста і однією з трьох церков Свято-Дмитрівського монастиря, який згодом став називатися Золотоверхим Михайлівським монастирем. Коло церкви була ще інша - трапезна - церква св. Всередині церкви був іконостас, який подарував гетьман Іван Скоропадський, а вирізьбив майстер Григорій з Чернігова; його поставили 1718 року. Але при цьому не зроблено було докладного дослідження замальованих стін всередині церкви і тому ми не знаємо, чи не збереглися під новим шаром тиньку початкові, середньовічні фрески й мозаїки.Ми, українці, на початку ХХІ століття живемо в добу великої інвентаризації: маємо переглянути свою політичну, історичну, культурну спадщину й чітко визначитися з тим, що ми набули, а що втратили, і яке значення все це має для нашого подальшого розвитку. У царині архітектурознавства ця інвентаризація позначена підготовкою Історії української архітектури, яка має бути видана найближчим часом, формуванням і публікацією реєстрів та різноманітних довідників архітектурних памяток, списків історичних міст тощо. Ми далекі від думки про те, що зібрані нами описи, фотографії, кресленики й малюнки можуть дати адекватне уявлення про відповідні архітектурні обєкти. Тому площинні зображення не можуть передати взаємовідношення мас, обємів і просторів у реальному архітектурному середовищі - будь то місто, вулиця, майдан, садиба чи інтерєр. Тож надалі нам доведеться задовольнятися блідими тінями колишньої величі й вірити на слово тим дослідникам (І.Е.Грабар), котрі бачили, приміром, Микільський військовий собор у Києві до руйнування і засвідчили, що тут чи не вперше в Україні було продемонстровано, якою величезною може бути сила естетичного впливу лапідарної білої площини стіни, облямованої півколонами й увінчаної карнизом.
План
Зміст
Вступ
Церква Успіння (Десятинна церква)
Золотоверхий Михайлівський монастир
Василівська (Трьохсвятительська) церква
Собор Успіння Печерської Лаври
Церква Свв. Костянтина і Єлени
Фонтан "Самсон" ("Феліціял")
Золоті Ворота
Висновок
Перелік використаної літератури
Вступ
Вывод
Ми, українці, на початку ХХІ століття живемо в добу великої інвентаризації: маємо переглянути свою політичну, історичну, культурну спадщину й чітко визначитися з тим, що ми набули, а що втратили, і яке значення все це має для нашого подальшого розвитку.
У царині архітектурознавства ця інвентаризація позначена підготовкою Історії української архітектури, яка має бути видана найближчим часом, формуванням і публікацією реєстрів та різноманітних довідників архітектурних памяток, списків історичних міст тощо.
Ми далекі від думки про те, що зібрані нами описи, фотографії, кресленики й малюнки можуть дати адекватне уявлення про відповідні архітектурні обєкти. Адже архітектура - мистецтво просторове. Воно оперує з обємом і простором. Тому площинні зображення не можуть передати взаємовідношення мас, обємів і просторів у реальному архітектурному середовищі - будь то місто, вулиця, майдан, садиба чи інтерєр. Внаслідок цього навіть фахівці не можуть скласти собі правдивого і достеменного уявлення про втрачений архітектурний обєкт, якщо вони його ніколи не бачили в натурі. Тому й будь-які реконструкції та відтворення, якою б потужною не була їхня джерельна й методична база, лишаються суто гіпотетичними й умовними.
Тож надалі нам доведеться задовольнятися блідими тінями колишньої величі й вірити на слово тим дослідникам (І.Е.Грабар), котрі бачили, приміром, Микільський військовий собор у Києві до руйнування і засвідчили, що тут чи не вперше в Україні було продемонстровано, якою величезною може бути сила естетичного впливу лапідарної білої площини стіни, облямованої півколонами й увінчаної карнизом.
Перелік використаної літератури
Асєєв Ю.С. Розповіді про архітектурні скарби. - К., 1976. - 182 с.
Вечерський В. В. Втрачені святині. - К., 2004. - 173 с.
Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. - К., 1978. - 143 с.
Геврик Тит Втрачені архітектурні памятки Києва. - Нью-Йорк - Києв., 1991. - 64 с.