Відведення особливої ролі Україні у планах Німеччини у здобутті перемоги над Радянським Союзом. Описання початку радянсько-німецької війни і аналіз причин перших поразок. Нацистська окупація України, організація збройного опору та його діяльність.
Аннотация к работе
Немаловажне місце у своїх планах німецьке командування відводило здобуттю у якнайкоротші терміни України з її родючими землями й величезними сировинними ресурсами. "Якщо ми хочемо володарювати в світі, то спершу повинні перемогти Росію", - безперестанку повторював А. Гітлер. І у своєму задумі особливу роль відводив Україні. "Якби Урал з його незліченними сировинними багатствами, Сибір з його лісами і Україна з неозорими полями стали власністю Німеччини, німці назавжди забули б, що таке злидні", - заявив він на зїзді нацистської партії в 1936 р. Гітлер довірчо писав італійському лідеру Б.Муссоліні: "Перш за все я сподіваюся, що нам вдасться забезпечити на тривалий час спільну продовольчу базу в Україні.ранку Німеччина напала на СРСР (разом з нею у війну вступили її союзники: Італія, Румунія, Словаччина, Угорщина і Фінляндія). її армія наступала у трьох напрямках: група "Північ" - на Ленінград, група "Центр" - на Мінськ і Смоленськ (з Москвою як подальшою ціллю), група "Південь" - на Житомир і Київ. За перші три тижні війни Червона армія втратила 850 тис. чол., 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків, 9,5 тис. гармат (німецькі бойові втрати в живій силі були в 10разів меншими). Згідно з військовою доктриною, СРСР готувався воювати на чужій території, тому більше половини радянських запасів: зброї, боєприпасів, обмундирування, техніки, пального - було складовано поблизу кордону (згадуваний вже В.Суворов мотивує це підготовкою Сталіна до нападу на Німеччину, який мав статися 15липня 1941 р.). У звязку з нестачею зброї та боєприпасів, втрачених через недалекоглядну політику вищого державного керівництва, склалася ситуація, коли, за словами історика В.Короля, гвинтівкою у перших боях був озброєний лише один з трьох червоноармійців, а інколи один - з пяти. (До речі, після розгрому Німеччини, на допиті, фельдмаршал Кейтель на питання радянського слідчого, які, на думку Кейтеля, були головні заслуги німецької розвідки перед війною, відповів: "Найпозитивнішим було те, що німецька розвідка дала повну і точну картину розташування всіх радянських військ перед початком воєнних дій у всіх прикордонних округах...").Окупувавши Україну, нацисти встановили на її території режим кривавого терору у вигляді сумнозвісного "нового порядку". Мета нацистів зводилася до насильницького пограбування завойованих територій, максимального очищення їх від корявого населення та запровадження для решти системи жорстокої позаекономічної експлуатації. У планах німецької колонізації визначалося: "Україна - найплодючіша область Європи. її завдання - постачати продукти харчування та сировину новій Європі. Буковина, Ізмаїльщина та "Трансністрія " - Одеська, південні райони Вінницької та західні райони Миколаївської областей були приєднані до іншої союзниці Німеччини - Румунії. На нараді окупаційних чиновників у Рівному він так сформулював цілі Німеччини щодо України:"Мета нашої роботи - примусити українців працювати на Німеччину, а не ощасливити цей народ."Новий порядок", запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати опору місцевого населення, хоч спочатку частина українців, передусім західних, налякана комуністичними репресіями 1939-1941 pp., зустрічала німецьке військо як визволителів. Розенберг, якого Гітлер вважав своїм учителем, доводив, що німці в боротьбі з російським імперіалізмом повинні опертися на пригноблені Росією народи, передусім українців. Так, 7 травня 1941 р. в інструкції для рейхскомісара України Розенберг зазначав: "Мета роботи рейхскомісара в Україні полягає, по-перше, в отриманні для німецького рейху продовольства і сировини (...), а потім у створенні вільної Української держави, тісно звязаної з Німеччиною". Німці збиралися використати їх для встановлення безпеки пересування німецьких частин по Україні, роззброєння розгромлених вермахтом частин Червоної армії, охорони ешелонів з полоненими та боєприпасами, а ОУН сподівалася, що вони стануть зародком майбутнього українського війська. Їх завданням було, рухаючись вслід за фронтовими німецькими частинами, пропагувати по містах і селах ідею самостійності України, організовувати цивільну адміністрацію, розгортати мережі оунівського підпілля.
План
Зміст
1. Україна в планах Німеччини
2. Початок радянсько-німецької війни
3. Причини перших поразок
4. Нацистська окупація
5. Рух опору
Список використаної літератури
1. Україна в планах Німеччини німецький окупація опір україна
Список литературы
Аркас М. М. Історія України-Руси. - К, 2010.
Бойко О. Д Історія України. - К, 2011
Борисенко В. Й. Курс української історії. З найдавніших часів до XX ст.: Навч. посіб. -К, 2014.
Верша В. Нариси з історії України (кінець XVIII - початок XX ст.). -Львів, Верстюк В. Українська Центральна Рада. - К, 2013.
Грушевський М. Історія України-Руси: У 11 т., 12 кн. - К., 1991-1998.
Дорошенко Д. Нариси історії України. - К, 2012. - Т. 1-2.
Залізняк Л Нариси стародавньої історії України. - К., 2011.
Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості. - К; Запоріжжя, 2012
Історія України / С. В. Кульчицький (керівник) та ін. - К, 2011.
Історія України. Маловідомі імена, події, факти. - К, 2012.
Історія України: Навч. посіб. - К., 2012
Коваль М. В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. -К, 2012.
Крипякевич І П. Історія України. - Львів, 2013
Культурне відродження в Україні. - К, 2012
Кульчицький С. В., Коваль М. В, Лебедєва Ю. Г. Історія України: Навч. посіб. - К., 2012.
Полонська-Васшенко Н. Історія України. - К, 2012. - Т. 1-2.
Субтельний О. Україна. Історія. - К, 2012.
Толочко П. П. Від Русі до України. Вибрані науково-популярні, критичні та публіцистичні праці. - К, 2012.
Українці в світі. - Мельбурн, 2012.
Яблонський В Сучасні політичні партії України: Довідник. - К, 2011.
ЯВОРНИЦЬКИЙД. І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. - К, 2012.