Комплексне дослідження інституту Європейського наказу. Визначення для України найбільш перспективних шляхів уніфікації і гармонізації цивільного процесуального законодавства держав-учасниць ЄС в аспекті підвищення ефективності національного судочинства.
Аннотация к работе
У статті приділяється увага питанням європейського цивільного процесу в аспекті необхідності реформування процесуального законодавства країн-учасниць ЄС, створення подібних спрощених національних цивільних процесуальних норм, уніфікації окремих інститутів цивільного процесуального права всередині ЄС, удосконалення національного інституту наказного провадження. Адже цивільне судочинство в іноземних країнах характеризується диференціацією судових процедур: процесуальні законодавства більшості країн світу, окрім традиційного (ординарного, класичного) та основного позовного порядку вирішення справ, передбачають і спрощені процедури винесення судом обовязкових до виконання актів, які здійснюються без судового розгляду або зі значно скороченим судовим розглядом. Застосування формулювання «судочинство, що носить міждержавний характер» в європейській літературі визнається невдалим [3], оскільки застосування європейського наказного провадження виключається тоді, коли обидві сторони мають місце проживання або постійного перебування в одній країні-члені ЄС, а майно боржника, на яке може бути звернене стягнення в порядку виконання, знаходиться в іншій країні. Тому, якщо внутрішнім законодавством країни-члена ЄС, в якій буде здійснюватись видача наказу, не буде передбачено застосування процедури європейського наказного провадження (що, зокрема, характерно для Австрії), такий наказ може виконуватись виключно в межах такої країни. Також Регламент ЄС № 1896/2006 не застосовується, зокрема, щодо майнових прав, які мають шлюбно-сімейний характер або стосуються заповітів і спадкування, у справах про неплатоспроможність (банкрутство), провадженнях щодо ліквідації неплатоспроможних компаній або інших юридичних осіб, судових засобів, санацій та подібних судових проваджень, вимог із соціального страхування, а також вимог із позадоговірних зобовязань, за винятком випадків, якщо таке зобовязання є предметом домовленості між сторонами або є визнаним у певній сумі (абз.
Список литературы
європейський наказний судочинство україна
1. Комаров В. В. Цивільний процес у глобальному контексті / В. В. Комаров // Право України. - 2011. - № 10. - С. 22-44.
2. Regulation (EC) No 1896/2006 of the European perlament and of the Council of 12 December 2006 creating a European order for payment procedurehttp [Електронний ресурс]. - Режим доступу : eur-lex.europa.eu/LEXURISERV/LEXURISERV.do?uri=0J:L:2006:399:0001:01:EN:HTML.
3. Lieble/Freitag. Forderungsbeitreibung in der EU. Munchen, 2008. § 3
4. Брановицкий К. Возможности использования информационных технологий в европейском приказном производстве (Регламент ЕС № 1896/2006 «О введении европейского приказного производства») / К. Брановицкий // Арбитражный и гражданский процесс. - 2009 - № 10. - С. 36-39.
6. Kormann. Das neue Europdische Mahnverfahren. Munchen, 2007. S. 62.
7. Брановицкий К. Возможности использования информационных технологий в европейском приказном производстве (Регламент ЕС № 1896/2006 «О введении европейского приказного производства») / К. Брановицкий // Арбитражный и гражданский процесс. - 2009. - № 10. - С. 36-39.
8. Брановицкий К. Возможности использования информационных технологий в европейском приказном производстве (Регламент ЕС № 1896/2006 «О введении европейского приказного производства») / К. Брановицкий // Арбитражный и гражданский процесс. - 2009. - № 10. - С. 36-39.