Процес становлення і розвитку європейської системи безпеки та правотворчої і правозастосовчої діяльності держав як суб"єктів міжнародного публічного права, що здійснюється в рамках світового співтовариства у сфері побудови європейської системи безпеки.
Аннотация к работе
Масштабні зміни, що відбулися в міжнародній системі, - припинення протистояння антагоністичних соціально-політичних систем, встановлення монополярного світоустрію, зростання загрози для глобальної і регіональної безпеки з боку міжнародного тероризму, екстремізму із застосуванням насильства, організованої злочинності і негативних наслідків нелегального обороту наркотиків-висунули на перший план проблеми становлення і формування нової системи міжнародної безпеки особливо на Європейському континенті. Мова передусім іде як про її теоретичні аспекти, які торкаються необхідності переусвідомити поняття самої міжнародної безпеки та проблеми джерел сучасних загроз, так і про роль тих міжнародних інститутів, статутним і пріоритетним завданням яких є інституціонально-функціональне зміцнення безпеки. міжнародний безпека співтовариство правотворчий Основною метою роботи є визначення в рамках системного підходу міжнародних правовідносин, що виникають у процесі становлення і розвитку європейської системи безпеки, у створенні її науково-теоретичної моделі, а також у розробленні практичних рекомендацій по вдосконаленню регіональної системи міжнародної безпеки в Європі. Так, методи формально-логічний, системного підходу, історико-правовий були використані при розробці проблеми дефінітивної характеристики міжнародної системи безпеки, дослідженні становлення і розвитку міжнародної та європейської систем безпеки; системно-функціональний, структурно-функціональний методи - для аналізу статутарного і динамічного стану міжнародно-правової регламентації системи міжнародної та європейської безпеки; спеціально-юридичний метод - для аналізу юридичних норм відповідних міжнародних договорів, що входять до нормативного масиву права міжнародної безпеки; порівняльно-правовий (компаративний) метод - для проведення класифікації обєктного складу права міжнародної безпеки; метод кількісного та якісного аналізу - для зясування ефективності норм, що регламентують обовязки держав у сфері міжнародної безпеки; метод "міжнародне право/міжнародні відносини" - для інституціональної характеристики права міжнародної та європейської систем безпеки. Міжнародно-правові питання становлення і розвитку європейської системи безпеки на даному етапі поки що не стали предметом широкого дослідження українських фахівців у галузі міжнародного права.У підрозділі 1.1 "Міжнародне право і сучасна система міжнародної безпеки" досліджено концептуальні аспекти становлення сучасної системи міжнародної безпеки та проведено аналіз розвитку міжнародно-правових механізмів безпеки на порозі XXI століття. Відзначається, що якщо розуміти основне призначення міжнародного публічного права як "організацію міжнародних відносин, яка відповідає сучасному рівню людської цивілізації", то можна дійти висновку про те, що дії по створенню і розвитку нових механізмів міжнародної безпеки, які є реально діючими за сучасних умов на порозі третього тисячоліття, повинні визначатися якісно іншим, новітнім розумінням значення, джерел і призначення міжнародного права, які вироблені історичним ходом розвитку цивілізації. Дослідження концептуальних засад міжнародної безпеки дає змогу зробити висновок, що у юридичному плані концепція міжнародної безпеки повинна передбачати розвиток такої системи міжнародного правопорядку, яка була б заснована на визнанні взаємозалежності сучасного світу та служила нормативним вираженням пріоритету загальнолюдських цінностей і інтересів над інтересами вузькодержавними і вузьконаціональними, гарантувала б свободу вибору народами шляхів свого соціально-економічного і політичного розвитку, забезпечувала б, зрештою, примат права в політиці. Роль регулювання взаємодії держав у фазі нормативного забезпечення їхньої безпеки виконують основні принципи міжнародного права, закріплені в Статуті ООН, найважливішими з яких є принципи рівноправності держав; поваги суверенітету; заборони застосування сили або погрози силою; вирішення міжнародних спорів виключно мирними засобами; невтручання у внутрішні справи держави і інші. Третій підхід - міжнародна безпека - звертає більшу увагу на взаємозвязок безпеки однієї держави з безпекою інших держав (колективне використання збройної сили, міжнародні інститути і режими безпеки).Роль регулювання взаємодії держав у фазі нормативного забезпечення їхньої безпеки виконують основні принципи міжнародного права, закріплені в Статуті ООН. Аналіз предмета безпеки дозволяє виділити чотири основні підходи: перший підхід - національна безпека - передбачає захист основних інтересів конкретної держави; другий підхід - регіональна безпека - має на увазі наявність найбільш ефективних систем безпеки в рамках конкретних географічних регіонів; третій підхід - міжнародна безпека - звертає більшу увагу на взаємозвязок безпеки однієї держави з безпекою інших держав (колективне використання збройної сили, міжнародні інститути і режими безпеки); четвертий - глобальна безпека - має всеосяжний характер, відрізняється поліпредметністю і пол