Механізми формування і реалізації європейської політики Австрії. Етапи її політики відносно ЄС до 1995 р. Відхід Австрії від концепції глобально орієнтованого активного нейтралітету та ухвалення рішення про повноцінну інтеграцію до Європейського Союзу.
Аннотация к работе
Австрійська республіка є наочним прикладом того, як внаслідок поглиблення і розширення європейської інтеграції національні еліти постають перед необхідністю переглянути свої підходи до напрямів здійснення європейської політики власних країн. Незважаючи на відмінність вихідних передумов Австрії та України, аналіз австрійського досвіду дає можливість обєктивніше оцінити чинники, що сприяють або перешкоджають інтеграції в ЄС, визначити характер впливу цих процесів на зовнішню та внутрішню політику держави. З огляду на пошук Україною оптимальної моделі політики оборони і безпеки та необхідність побудови взаємовигідних відносин з європейськими та євроатлантичними структурами безпеки, особливу актуальність має дослідження трансформації політики оборони та безпеки Австрії під впливом вступу та членства у ЄС. визначити внутрішні та зовнішні передумови відходу Австрії від концепції глобально орієнтованого активного нейтралітету та прийняття нею рішення про інтеграцію в ЄС; Доведено, що головним чинником відмови Австрії від подальшого здійснення глобально орієнтованої політики активного нейтралітету та прийняття рішення про вступ в ЄС стала зростаюча залежність Австрії від процесів поглиблення інтеграції у межах ЄС, обумовлена збільшенням обсягів взаємної торгівлі, участю у формуванні Європейської економічної зони та кризовими явищами в австрійській економіці.Джерельну базу дисертації склали: національне законодавство Австрії; джерела, повязані з діяльністю парламентсько-урядових коаліцій та окремих політичних партій у Австрії; офіційні доктрини та їх проекти; звітні та статистичні документи федерального уряду й окремих міністерств; міжнародно-правові договори за участю Австрії; двосторонні угоди між Австрією та ЄС, багатосторонні угоди за участю обох сторін; документи, що супроводжували офіційні контакти між Австрією та ЄС; засадничі договори ЄС, угоди, що доповнюють їх, рішення керівних органів ЄС, НАТО; виступи, заяви, декларації органів та функціонерів ЄС, окремих європейських країн, загальноєвропейських та національних політичних партій, інших політичних діячів; мемуари. Дослідження європейської політики Австрії можна розподілити на такі групи: роботи, в яких аналізується європейська політика Австрії у період правління окремих партій або урядових коаліцій; дослідження, присвячені особливостям австрійського постійного нейтралітету та практиці його застосування Австрією у контексті інтеграції в ЄС; роботи, в яких досліджується проблематика взаємовідносин Австрії з ЄС, особливості вступу Австрії в ЄС та її участі у розширенні та поглибленні європейської інтеграції; роботи, предметом яких є проблеми націоналістичних та ксенофобських настроїв у Австрії та їхнього впливу на європейську політику країни. У роботах, присвячених особливостям взаємовідносин Австрії з ЄС, розглядалися економічні та політичні проблеми інтеграції Австрії в ЄС. Незважаючи на висвітлення у цих роботах значної кількості проблем, з якими зіткнулася Австрія на шляху до ЄС, більшу увагу в них привернуто до міжнародно-політичної ситуації навколо Австрії у звязку із вступом в ЄС, а також політиці ЄС та його окремих членів щодо Австрії. Аналіз наукової літератури щодо сучасної європейської політики Австрії свідчить про відносно незначний інтерес австрійських та іноземних науковців до цієї тематики, окрім проблем участі Австрії у формуванні СЗБП та СБОП, а також подій 2000 року.Формування та реалізація європейської політики Австрії, що розуміється автором як політика Австрії щодо європейських інтеграційних структур, є результатом дії комплексу внутрішніх чинників та явищ, до найбільш суттєвих з яких слід віднести механізми досягнення міжпартійного та міжгрупового консенсусу в умовах парламентської форми правління, специфіку партійної системи та зовнішньополітичних позицій австрійських партій, особливості зовнішньоекономічних звязків Австрії та нормативно закріплений статус постійного нейтралітету. Особливості суспільно-політичного розвитку Австрії обумовили наявність відносно стійких зовнішньополітичних позицій провідних австрійських партій, відмінність між якими обумовлювалася різницею їхньої соціальної та ідеологічної основи і полягала насамперед у різному баченні характеру відносин Австрії з європейськими та євроатлантичними інтеграційними структурами та місця статусу постійного нейтралітету в європейській політиці країни. Ключовим елементом європейської політики Австрії Соціал-демократична партія Австрії тривалий час вважала статус постійного нейтралітету. Однак під впливом змін у зовнішньому оточенні та внутрішньопартійних трансформацій СПА поступово лібералізувала свою позицію з цього питання, що стало важливою передумовою вступу Австрії до ЄС та її активної участі у поглибленні та розширенні європейської інтеграції. Головними чинниками політики Австрії щодо ЄСП у цей період слід вважати особливості міжнародних відносин у Європі, динаміку інтеграційних процесів у межах ЄСП, ставлення до євроінтеграційних кроків Австрії з боку провідних країн ЄСП,