Дослідження основних рис європейської безпеки в умовах глобалізації. Загрози європейській безпеці: агресивний націоналізм слаборозвинутих держав, ксенофобія i расово-етнічна нетерпимість багатих країн, відсутність парадигми керування в сучасному світі.
Аннотация к работе
В умовах глобалізації основні загрози можуть мати негативні наслідки не лише для окремої держави, а й для всієї їх спільності, оскільки зникають небезпеки для окремих індивідів та конкретних країн, а натомість зявляються небезпеки для окремих регіонів та глобальної світової системи загалом.Нова стратегічна концепція НАТО (1999 р.) та Амстердамський (1997 р.) i Ніццький (2000 р.) договори в рамках ЕС, з одного 6оку відтворили військово-політичні зміни в Європі у 90-х роках, а з іншого, суттєво розширили завдання цих структур у питаннях 6езпеки i оборони. Захід через діючі структури безпеки - НАТО i ЕС - репрезентує i реалізує модель 6езпеки, яка визначається як „колективна безпека”, Схід, навпаки, пропонує модель безпеки, яка повторює відому європейцям „колективну безпеку”. Сукупність діючих принципів, що цементують „кооперативну модель” (НАТО-центричну) безпеки, умовно можна поділити на три групи: ідеологічно-ціннісні принципи, принципи Гельсінські (Нарада НБСЄ у 1975 році) i принципи воєнного 6удівництва країн-учасниць Альянсу. У моделі безпеки, що репрезентується як „кооперативна безпека”, західна спільнота перш за все бачить кардинальну зміну акцентів безпеки i надання їй „первинного i дійсного змісту”, який генерує лібералізм. Упровадженню спільної зовнішньої політики та політики безпеки, складовою якої у подальшому стала спільна європейська політика безпеки й оборони (СЕПБО), на нашу думку, значно посприяло завершення ідеологічного протистояння між Сходом і Заходом.Населення найбільших мегаполісів планети і стратегічно важливі перевезення енергоресурсів, компютерні системи життєзабезпечення сучасної держави, транспортна, туристична, банківська інфраструктура світу - це далеко не повний перелік цілей атак, що вже відбулися та можуть відбутися. Реагуючи на кинутий терористами виклик, світове співтовариство змогло обєднатися, щоб спільно протистояти цій новій глобальній загрозі. Набирають силу регіональні механізми антитерористичної взаємодії, в тому числі в рамках Співдружності Незалежних Держав і Шанхайської організації співробітництва, покликані поставити завісу на шляху поширення тероризму в Центральній Азії. Важливий потенціал протидії тероризму закладено в новій якості партнерства Росії з країнами НАТО та Євросоюзом. Після подій 11 вересня 2001 р. виникла нова ситуація у сфері безпеки, політика в усьому світі не гарантує безпечного розвитку, але з інших причин, ніж у часи холодної війни.Чинну міжнародну правову базу у сфері європейської безпеки загалом сформовано в останній період холодної війни (1975-1990 рр.). Її базовий документ - Гельсінкський Заключний акт - передбачає, зокрема, принципи непорушності кордонів, міжнародного співробітництва і верховенства прав людини над суверенітетом держав. Варто виокремити Паризьку декларацію 1990 р. про єдиний європейській дім, яка визначила кінцеву мету зусиль держав континенту, та договори про ліквідацію ракет середньої і малої дальності 1987 р. і про обмеження звичайних збройних сил в Європі (ДЗЗСЄ) 1990 р., що встановлювали основні правила гри в сфері воєнної безпеки. Водночас, з огляду на певні розбіжності в інтересах союзників, обмеження, зумовлені, переважно військовим характером діяльності НАТО, а також бажанням європейців взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку, обєктивно виникла необхідність розбудови власне європейської дієздатної структури безпеки і оборони. Така структура зараз активно створюється під егідою ЄС у рамках Спільної європейської політики безпеки і оборони (СЄПБО).Інституалізація відносини між ними буде визначальним процесом формування архітектури системи європейської безпеки. Формування архітектури європейської безпеки на період до 2015 р. буде визначатись адаптацією основних європейських інституцій до нових загроз, розширенням НАТО та ЄС з одночасним перерозподілом обовязків між ними та еволюцією безпекової політики Російської Федерації. Адаптація європейських інститутів безпеки до нових загроз супроводжуватиметься конвергенцією стратегій безпеки НАТО, ЄС та Російської Федерації. Спільні позиції у цій сфері будуть повязані із універсалізацію підходів до безпеки, які проголосили Сполучені Штати. Основними рисами спільного підходу до безпеки НАТО, ЄС та РФ будуть такі : - проголошення головними загрозами європейській безпеці тероризму та розповсюдження зброї масового ураження;Значною проблемою сучасності залишається створення надійних та ефективних систем глобальної і регіональної безпеки. Теракти в США довели, що норми, процедури, механізми та інститути існуючої системи безпеки виявилися неготовими ефективно протидіяти цій загрозі. По-друге, не завжди взагалі можливо протидіяти загрозам на ранніх стадіях, бо кожна з них має свій часовий ряд і структурну особливість: одна знаходиться на стадії зародження протиріч, історія виникнення коренів іншої вимірюється століттями; підґрунтям однієї є суто економічні розбіжності в інтересах сторін, іншої - цілий комплекс етнічних, економічних, політичних протиріч, виявити які на р
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Основні риси європейської безпеки в умовах глобалізації
2. Загрози європейській безпеці
3. Проблеми формування європейської системи безпеки