Поняття та основні способи європейської правової інтеграції. Взаємодія правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та правових систем держав-учасниць. Сучасна правова система України та її інтеграція з європейськими міждержавними правовими системами.
Аннотация к работе
Так, Рада Європи сприяє “еволюції” національної правової системи у межах європейського правового простору, підготовці до більш складної форми інтеграції - Європейського Союзу, який сьогодні перебуває на етапі інтенсивного розвитку. З огляду на це вимагає переосмислення і теорія правової системи суспільства, зясування можливостей застосування її положень у дослідженні не тільки національних, а й міждержавних правових систем, зокрема, європейських правових систем - Ради Європи та Європейського Союзу. сформулювати положення щодо формування механізму взаємодії правових системам Ради Європи, Євросоюзу та України (в контексті Концепції правової реформи в Україні). Застосування таких методів як аналіз, синтез, індукція, дедукція, сходження від конкретного до абстрактного та від абстрактного до конкретного дозволило сформувати поняття соціальної системи, правової системи суспільства, структури правової системи, міждержавної правової системи, правової системи Ради Європи, правової системи Європейського Союзу, правової системи України тощо. Порівняльно-правовий метод дозволив виявити подібні та відмінні ознаки при порівнянні національних правових систем у межах європейських міждержавно-правових систем, а також правових систем Ради Європи та Євросоюзу, їх структурних частин, а це в свою чергу дозволило встановити відповідний правовий механізм взаємодії між європейськими міждержавними та національними правовими системами.Зокрема, відсутня однозначність у визначенні поняття правової системи, її структури, типів взаємозвязку з іншими підсистемами суспільства; має місце ототожнення з близькими за змістом, але не рівнозначними правовими явищами (системою права, механізмом правового регулювання, правовою дійсністю); не розмежовані поняття складу та структури правової системи; поняття правової системи визначається шляхом перерахування тих чи інших правових явищ; має місце довільність у використанні категорій системного аналізу. Особливо це стосується виявлення ознак, визначення поняття, структури міждержавних правових систем як нового явища, зокрема правових систем Ради Європи та Європейського Союзу, яким притаманні типологічні ознаки нового типу; встановлення загальних закономірностей їх формування та розвитку, формування механізму їх взаємодії з національними правовими системами, зокрема України. Інтегративні властивості правової системи суспільства, стан рівноваги, необхідні для її функціонування, забезпечується структурою - стійкою єдністю субєктів права та постійних звязків між ними, що зумовлюють функціонування правової системи як цілісного явища. Установлено, що поява, в ході розвитку та ускладнення правової системи, закономірно розміщених, взаємодіючих, вазємозалежних інституційної, функційної, нормативної частин, зумовлена обєктивними закономірностями її внутрішньої будови (структури), спрямованістю на досягнення правопорядку та необхідністю забезпечення функціонування правової системи як цілісного явища. Виявлені ознаки, які характеризують правову систему як цілісне, відносно самостійне правове явище, дали можливість сформулювати поняття правової системи суспільства як цілісної структурно впорядкованої за допомогою норм права та інших правових засобів стійкої взаємодії субєктів права, що забезпечує досягнення правопорядку як необхідної умови функціонування соціальної системи.Уточнено поняття європейського права як нормативно-правового масиву, що містить норми міжнародного, національного права та права Європейських Співтовариств; уточнено поняття європейського правового простору як соціального простору (території) європейських держав, що входять до складу регіональних міжнародних співтовариств Європи, в межах якого діє європейське право, формуються загальноєвропейські правові стандарти; уточнено поняття загальновизнаних європейських правових стандартів, як єдиних типових принципів і норм права, що зафіксовані в основних джерелах права регіональних міждержавних правових систем і є мінімальними правовими вимогами щодо правових систем держав-учасниць; відзначено, що особливо важливу роль у формуванні цих стандартів на даному етапі відіграють правові системи Ради Європи та Євросоюзу. Встановлено, що механізм взаємодії правової системи Ради Європи та правових систем держав-учасниць включає: визначення основних принципів, що характеризують цю взаємодію; встановлення сфер правового регулювання Ради Європи та держав-учасниць; встановлення правових засобів взаємодії, узгодження норм права Ради Європи та держав-учасниць. Встановлено, що до процедур попередження колізій у механізмі взаємодії правових систем Ради Європи та держав-учасниць належать: визнання основних принципів права Ради Європи та їх впровадження у національне законодавство; визначення критеріїв співвідношення правових стандартів Ради Європи з національним правом та врахування особливостей їх впровадження; фіксація положень про взаємодію права Ради Європи та держави-учасниці у Конституції та інших законах; врахування міжнародних зобовязань держави, потенційних ю