Вроджені щілини губи і/або піднебіння: поширеність серед новонароджених і чинники ризику виникнення - Автореферат

Серед загалу вродженої патології щілина губи і/або піднебіння (Q 35,0-Q 37,9 за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров‘я 10 перегляду - МКХ-10) відноситься до т.з. Визнається, що надання медичної допомоги хворим з вродженою щілиною губи і/або піднебіння не може бути задовільно вирішене без співпраці стоматологів з генетиками [Гризодуб В.И., Гордиенко С.А., 2001;. Соціальна значущість проблеми, розміри впливу кількості щілин губи і/або піднебіння на тягар вроджених і спадкових хвороб, необхідність обґрунтування шляхів вдосконалення профілактики патології обумовили вибір теми, мету і завдання наукового дослідження. Робота виконана в рамках Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 рр., НДР “Вплив радіаційного чинника в зв‘язку з проживанням на радіоактивно забруднених територіях на рівень репродуктивних втрат (на моделі населення Київської області)”, № державної реєстрації 0104U002531 та Державної програми “Здоров‘я нації”, НДР “Вдосконалити медичну допомогу дітям з щілинами губи і/або піднебіння”, № державної реєстрації ДП.10.07. Ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння підвищували хронічні екстрагенітальні, в т.ч. і ендокринні, та хронічні інфекційні захворювання батьків (OR=1,95; ДІ 1,40-2,70 для матері та 3,04; ДІ 1,98-4,64 для батька; OR =1,85; ДІ 1,21-2,81 для матері та 12,75; ДІ 4,35-36,61 для батька; OR =2,15; ДІ 1,39-3,30 для матері та 4,94; ДІ 2,37-10,09 для батька відповідно).Проаналізовані випадки виникнення щілини губи і/або піднебіння у дітей, що були народжені в Київський, Івано-Франківській і Чернівецькій областях та м. Розглянуто 259 випадків народження дітей з щілиною губи і/або піднебіння (64 випадки в Івано-Франківській, 33 в Чернівецькій, 47 у Київській області і 115 у м. Для визначення можливого впливу радіаційного чинника розглядалися випадки народження дітей із щілиною губи і/або піднебіння у батьків, які жили в населених пунктах Київської області, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС. Частота щілини губи і/або піднебіння серед народжених живими в областях України за 1993-2004 рр. складала 0,98‰ (табл.1) і коливалась майже втричі: від 0,45‰ в Київській до 1,26‰ в Чернівецькій і Сумській областях. Підвищення ймовірності, зафіксоване у Львівській області, може відображати загальну тенденцію до вищої частоти патології у Західному регіоні (Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська області), що узгоджується з даними літератури [Рузін Г.П. і співавт., 1995; Волкова Г.С., 1999]. щілина губа екстрагенітальний новонародженийОтримана епідеміологічна характеристика ізольованих вроджених щілин губи і/або піднебіння серед новонароджених Західного і Київського регіонів України (частота, структура, ймовірність виникнення, сімейна обтяженість, приорітетні зовнішні чинники ризику та фактори способу життя), яка може бути науковим обґрунтуванням заходів, спрямованих на профілактику патології. Києві 38,30%, 33,33% 24,24% та 16,52%; вроджена щілина губи - 19,15 %, 24,76%, 36,36%, 32,17%; вроджена щілина губи і/або піднебіння - 42,55 %, 41,90%, 39,39%, 51,31% відповідно, що відображає різницю в етіології захворювання. Встановлено, що хронічні екстрагенітальні, в т.ч. і ендокринні, та хронічні інфекційні захворювання батьків підвищують ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння (OR=1,95 при ДІ 1,40-2,70 для матері та 3,04 при ДІ 1,98-4,64 для батька; OR=1,85 при ДІ 1,21-2,81для матері та 12,75 при ДІ 4,35-36,61 для батька; OR=2,15 при ДІ 1,39-3,30 для матері та 4,94 при ДІ 2,37-10,09 для батька відповідно). Виявлено, що паління підвищує ймовірність виникнення у новонародженої дитини вродженої щілини губи і/або піднебіння: OR=2,92 при ДІ 1,81-4,66 у випадку тютюнопаління матері та 1,29 при ДІ 1,00-1,67 - батька. На рівні лікарів кабінетів планування сім‘ї, жіночих консультацій, сімейних лікарів, враховуючи неетичність елімінації плодів з вродженою щілиною губи і/або піднебіння, особливе значення необхідно надавати первинній профілактиці патології: сприяти вихованню у пацієнтів потреби в здоровому способі життя; надавати плануванню вагітності більшу питому вагу серед бажаних вагітностей; при плануванні вагітності жінки обов‘язково звертати увагу на питання обтяженості сімейного анамнезу вродженими і спадковими хворобами (у майбутньої матері і батька та їх найближчих родичів); для тих, хто проживає на територіях, забруднених радіонуклідами, дотримуватися правил радіозахисного харчування.

Основний зміст роботи

Отримана епідеміологічна характеристика ізольованих вроджених щілин губи і/або піднебіння серед новонароджених Західного і Київського регіонів України (частота, структура, ймовірність виникнення, сімейна обтяженість, приорітетні зовнішні чинники ризику та фактори способу життя), яка може бути науковим обґрунтуванням заходів, спрямованих на профілактику патології.

1. Показано, що частота вродженої щілини губи і/або піднебіння серед новонароджених протягом 1993-2004 рр. дорівнювала 0,98 на 1000 народжених живими. Найвищі значення показника зафіксовані у Чернівецькій і Сумській (по 1,26‰) та Черкаській (1,13‰) областях.

2. Встановлено, що питома вага різних форм захворювання суттєво коливалась між областями: вроджена щілина піднебіння в структурі займала у Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях і м. Києві 38,30%, 33,33% 24,24% та 16,52%; вроджена щілина губи - 19,15 %, 24,76%, 36,36%, 32,17%; вроджена щілина губи і/або піднебіння - 42,55 %, 41,90%, 39,39%, 51,31% відповідно, що відображає різницю в етіології захворювання.

3. Виявлено, що при наявності вроджених вад розвитку у майбутньої матері ймовірність народження хворої дитини підвищувалася в 14,38 разу (при ДІ 5,71-35,93). При наявності вроджених аномалій у батька ймовірність захворювання у дитини підвищувалась в тій же мірі, що і при обтяженій спадковості у матері. Величина підвищення не змінювалась при розгляді окремих форм патології.

4. Показано підвищення можливості народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння при наявності вродженої патології у близьких родичів матері (OR=5,45 при ДІ 2,59-11,22). Ймовірність народження хворої дитини при наявності вроджених хвороб у близьких родичів чоловіка також підвищена (OR=4,64 при ДІ 1,84-11,20). Величина ймовірності підвищення у всій групі не змінювалась при розгляді окремих форм патології.

5. Виявлено, що співвідношення хлопчики/дівчатка серед дітей з вродженою щілиною піднебіння відрізнялось від співвідношення статей, яке спостерігалося серед здорових доношених дітей (р<0,001); серед випадків народження дітей з вродженою щілиною губи та щілиною губи і піднебіння та в цілому серед усіх випадків патології співвідношення статей не змінене.

6. Показано, що збільшення шлюбної дистанції у подружжя, підвищує ймовірність народження дітей з вродженою щілиною губи і/або піднебіння (OR =1,39 при ДІ 1,03-1,87). Національний склад угруповання відображається на структурі захворювання: в областях з майже стовідсотковим українським населенням питома вага щілин піднебіння в структурі патології збільшена.

7. Встановлено, що вплив професійних шкідливостей підвищує ймовірність виникнення у новонароджених щілини губи або щілини губи і піднебіння (OR =3,28 при ДІ 2,09-5,11 для жінок та OR=2,44 при ДІ 1,60-3,69 для чоловіків). Підвищення ризику народження дітей із щілиною піднебіння при умові впливу негативних професійних факторів на членів подружжя не відмічено.

8. Виявлено підвищення ймовірності народження дітей із щілиною піднебіння при накопиченні загальної дози радіоактивного опромінення більше 5,0 МЗВ (OR= 5,79 при ДІ 1,50-23,93) в зв‘язку із проживанням в радіоактивно забруднених населених пунктах.

9. Встановлено, що хронічні екстрагенітальні, в т.ч. і ендокринні, та хронічні інфекційні захворювання батьків підвищують ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння (OR=1,95 при ДІ 1,40-2,70 для матері та 3,04 при ДІ 1,98-4,64 для батька; OR=1,85 при ДІ 1,21-2,81для матері та 12,75 при ДІ 4,35-36,61 для батька; OR=2,15 при ДІ 1,39-3,30 для матері та 4,94 при ДІ 2,37-10,09 для батька відповідно). Патологія батьків є більш вагомим чинником у виникненні вродженої щілини губи з щілиною піднебіння або без неї, ніж для щілини піднебіння.

10. Виявлено, що паління підвищує ймовірність виникнення у новонародженої дитини вродженої щілини губи і/або піднебіння: OR=2,92 при ДІ 1,81-4,66 у випадку тютюнопаління матері та 1,29 при ДІ 1,00-1,67 - батька. Ймовірність народження дитини з вродженою щілиною піднебіння підвищується тільки при палінні жінки: OR=2,70 при ДІ 1,04-6,57.

11. Показано, що вживання ліків в преконцепційний період підвищує ймовірність народження хворої дитини: OR=5,79 при ДІ 2,97-11,12 при вживанні ліків жінкою та 5,73 при ДІ 1,82-16,86 - чоловіком. Застосування жінкою ліків в перші 12 тижнів гестації також підвищувало ймовірність народження дитини з вадою: OR=2,82 при ДІ 1,80-4,38. Спостерігались відмінності впливу вживання ліків на формування різних форм патології.

Практичні рекомендації

Проведене дослідження може слугувати підставою для надання таких практичних рекомендацій.

1. На рівні МОЗ України передбачити виконання ст. 29 Закону Основи законодавства України про охорону здоров‘я (1992) у частині створення служби генетичного моніторингу; посилити контроль за впливом професійних чинників ризику на населення репродуктивного віку; визначити профілактику здорового способу життя головною темою санітарно-освітньої роботи серед населення; обмежити безконтрольний доступ населення, в т.ч. репродуктивного віку, до вживання ліків, особливо до фармпрепаратів з тератогенними і мутагенними властивостями (антигіпертензивних; антиагрегантів і антикоагулянтів; антиалегрічних; амфетамінів; антиконвульсантів; антидепресантів; деяких вітамінів; барбітуратів; бензодіазепінів; препаратів літію; нейролептиків; антибіотиків; нестероїдних протизапальних; глюкокортикоїдів; седативних; препаратів статевих гормонів; тих, що регулюють діяльність щитовидної залози та знижують рівень цукру; препаратів що, впливають на мозковий кровообіг; антитуберкульозних, протигрибкових, антивірусних та ін.); вдосконалити програми викладання медичної генетики для студентів стоматологічних факультетів.

2. На рівні лікарів кабінетів планування сім‘ї, жіночих консультацій, сімейних лікарів, враховуючи неетичність елімінації плодів з вродженою щілиною губи і/або піднебіння, особливе значення необхідно надавати первинній профілактиці патології: сприяти вихованню у пацієнтів потреби в здоровому способі життя; надавати плануванню вагітності більшу питому вагу серед бажаних вагітностей; при плануванні вагітності жінки обов‘язково звертати увагу на питання обтяженості сімейного анамнезу вродженими і спадковими хворобами (у майбутньої матері і батька та їх найближчих родичів); для тих, хто проживає на територіях, забруднених радіонуклідами, дотримуватися правил радіозахисного харчування.

При виявленні обтяженої спадковості рекомендувати і застосовувати необхідні методи пренатальної діагностики вади, що надає в подальшому можливість оптимізувати пологи і перебіг неонатального періоду та якнайшвидше впровадити заходи, необхідні для адаптації хворої дитини в сім‘ї.

3. На рівні лікарів стоматологічної служби у осіб репродуктивного віку доцільно звертати увагу на мікроознаки, які можна вважати проявом дії генів схильності до виникнення захворювання (для щілини губи - прогнатія і девіація осі носу, а для щілини піднебіння - прогенія, діастема, розщеплення язичка) та пояснювати пацієнтам потенційну загрозу для їх нащадків, наголошуючи на необхідності застосування у таких пацієнтів преконцепційної підготовки до вагітності.

Перелік наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Генофонд і здоров‘я: відтворення населення України / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.В. Брезицька, І.А. Бондарець, О.В. Горіна, Г.Г. Зінченко, В.В. Єлагін, С.С. Карташова, І.П. Кривич, О.В. Линчак, Е.М Омельченко., О.В. Підгорна, Т.М. Поканєвич, О.О. Полька, Т.А. Приходько / Під ред. А.М. Сердюка, О.І. Тимченко - К.: МВЦ "Медінформ", 2006. - 272 с. Дисертант здійснював аналіз даних щодо шлюбної дистанції подружніх пар, національного розподілу в областях.

2. Поширеність індикаторних вроджених аномалій серед новонароджених України / Е.М. Омельченко, О.О. Полька, Т.А. Приходько, В.В. Єлагін, Т.М. Поканєвич, Н.Г. Кравчук // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 45. - С. 418-422. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо поширеності вроджених щілин губи і/або піднебіння та розрахунки частоти даної патології.

3. Приходько Т.А., Линчак О.В. Щілини губи і/або піднебіння: структура патології серед новонароджених Чернівецької, Івано-Франківської, Київської областей та м. Києва // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 13. - Київ-Луганськ, 2006. - С. 234-238. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел та аналіз структури щілини губи і/або піднебіння.

4. Чинники ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння в Західному регіоні України / Т.А. Приходько, О.В. Линчак, Н.М. Фоменко, О.І. Максіян // Медичні перспективи. - 2006. - № 1. - С. 115-120. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо чинників ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння та аналізував фактори ризику в Західному регіоні України.

5. Чинники ризику народження дитини з вродженою розщілиною губи і/або піднебіння в Київському регіоні / О.В. Линчак, Т.А. Приходько, Т.М. Поканєвич, Г.Г. Зінченко // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. - К., 2006. - Вип. 47. - С. 471-477. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо чинників ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння та аналізував фактори ризику в Київському регіоні України.

6. Приходько Т.А., Зінченко Г.Г., Кривич І.П. Щілини губи і/або піднебіння: вплив соціально-економічних чинників на їх виникнення у новонароджених // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 14. - Київ-Луганськ, 2007. - С. 268-275. Дисертант аналізував результати впливу соціально-економічних чинників на народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння.

7. Приходько Т.А., Линчак О.В., Поканєвич Т.М. Щілини губи і/або піднебіння: вплив вживання ліків на їх виникнення у новонароджених // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 14. - Київ-Луганськ, 2007. - С. 276-281. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу вживання ліків на народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння в Івано-Франківській та Чернівецькій області.

8. Спадковість як чинник ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння / Приходько Т.А., Линчак О.В., Фоменко Н.М., Кривич І.П. // Медичні перспективи. 2006. - Т. ІХ, № 4. - С. 114-120. Дисертант здійснював підбір та аналіз літератури щодо впливу спадкових чинників на ризик народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння та аналіз результатів щодо впливу спадковості в реєстрах генетичного моніторингу.

9. Pokanevych T., Prychodko T., Polka O. Medical and Genetic Consultation of Babies with Different Forms of Face Splitting // Archives of Perinatal Medicine: The 8th European symposium prevention of congenital anomalies (Program and Abstracts). - Supplement 2005. - P. 65. Дисертант здійснював збір та вибірку первинного матеріалу, розрахунки та аналіз щодо вроджених щілин губи і/або піднебіння серед новонароджених.

10. Галаган В.О., Приходько Т.А., Линчак О.В. Розщеплення губи та піднебіння: поширеність та медико-генетичне консультування // Сучасні технології щелепно-лицевої хірургії і хірургічної стоматології: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 8. Дисертант здійснював аналіз поширеності вроджених щілин губи і/або піднебіння серед новонароджених.

11. Пренатальна ультразвукова діагностика плоду в Київській області / О.Л. Метенько, В.В. Єлагін, Т.М. Поканєвич, О.В. Полька, Т.А. Приходько, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Ультразвукова перинатальна діагностика: ІІ український конгрес з міжнародною участю "Метаболічні спадкові захворювання" - 2005. - Вип. 20. - С. 130. Дисертант здійснював аналіз результатів пренатальної ультразвукової діагностики щілин губи і/або піднебіння у плодів.

12. Поширеність індикаторних вроджених аномалій в Київському регіоні / Е.М. Омельченко, О.О. Полька, Т.А. Приходько, В.В. Єлагін, Т.М. Поканевич // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Перші марзеєвські читання): Зб. тез доп. - К., 2005. - С. 153-154. Дисертант здійснював збір та вибірку первинного матеріалу, розрахунки та аналіз поширеності вроджених щілин губи і/або піднебіння серед новонароджених.

13. Chornobyl accident genetic consequences and their prophylaxis / О. Timchenko, O. Lynchak, S. Kartashova, E. Omelchenko, O. Polka, T. Pokanevych, O. Gorina, T. Prichodko, O. Metenko // International Journal of Radiation Medicine. Abstracts of the International Conference "Health consequences of the Cernobyl catastrophe. Strategy of recovery" - 2006. - Special Issue 8. - P. 28, 75-76. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу дози загального опромінення жінки на ризик народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння.

14. Risk Factors of Cleft Lip and/or Palatine among Newborns: Smoking in Different Regions of Ukraine / O. Lynchak, T. Prichodko, G. Zinchenko, T. Pokanevych, O. Maksiyan // Vulnerability of the Fetus and Infant to Ambient Pollutants and Reduced Food Intake in Pregnancy: Book of Abstracts. - Krakow, 2006. - P. 100. Дисертант здійснював аналіз результатів розрахунків ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння при тютюнопалінні майбутніх батьків.

15. Линчак О.В., Приходько Т.А., Полька О.О. Ризик народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння: проживання на радіоактивно забруднених територіях // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Другі марзеєвські читання): зб. тез доп. наук.-практ. конф. - К., 2006. - С. 126-127. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу проживання жінки на радіоактивно забрудненій території на ризик народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння.

16. Линчак О.В., Приходько Т.А. Расщелины губы и/или неба: структура, размеры влияния наследственной компоненты и внешних факторов // Пятый Российский конгресс "Современные технологии в педиатрии и детской хирургии": Матер. конгресса. - М., 2006. - С. 564. Дисертант аналізував результати щодо впливу спадкових і зовнішніх факторів.

17. Біоетичні аспекти первинної профілактики вродженої і спадкової патології / О.В. Линчак, О.О. Полька, Т.А. Приходько, Ю.О. Щербак, О.І. Максіян // Розвиток ідей біоетики в Європейському контексті: Матер. IV міжнародн. симпозіуму з біоетики. - К., 2006. - С. 81. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо первинної профілактики вроджених щілин губи і/або піднебіння.

18. Приходько Т.А., Линчак О.В., Кривич І.П. Зовнішні чинники ризику і первинна профілактика ізольованої щілини губи і/або піднебіння // Ультразвукова перинатальна діагностика: Матер. Міжнарод. Конф. з медичної генетики „Плід - як частина родини”. - № 23-24 (2007). - Харків, 2007. - С. 109-110. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу зовнішніх чинників виникнення ізольованої щілини губи і/або піднебіння та визначав напрямки її профілактики.

19. Генетичні наслідки впливу наслідків Чорнобильської аварії на різних етапах онтогенезу людини / О.І. Тимченко, О.В. Линчак, В.В. Єлагін, І.П. Кривич, Е.М. Омельченко, С.С. Карташова, Н.В. Брезіцька, О.О. Полька, Т.М. Поканєвич, О,В. Горіна, Т.А. Приходько, О.Л. Метенько // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: міжнарод. наук.-практ. конф. Тези доп. - К., 2007. - С. 216-218. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу проживання жінки на радіоактивно забрудненій території на ризик народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння.