Дослідження сутності валютного ринку та його основних характеристик. Визначення передумов переходу євро на рівень міжнародної резервної валюти. Аналіз ролі інтеграції європейських країн у забезпеченні оптимального валютного простору та стійкості євро.
Аннотация к работе
Найбільш значущим наслідком введення євро стало створення нових умов для функціонування міжнародної валютно-фінансової системи. Унікальність євро повязана з тим, що вперше зявилася регіональна міжнародна валюта, тоді як раніше у світовій валютній системі взаємодіяли тільки національні валюти. Євро вдалося потіснити рамки регіонального обєднання і вийти на міжнародні ринки. Європейський Союз - єдина з регіональних угруповань світу, повністю закінчила формування єдиного внутрішнього ринку та створила економічний і валютний союз, що є закономірним етапом розвитку її інтеграції. Роль і місце кожної з двох валют у світовій валютній системі буде визначатися співвідношенням сил ЄС і США.Євро (знак валюти - €, код: EUR) - офіційна валюта 19 країн «єврозони» (Австрії, Бельгії, Німеччини, Греції, Ірландії, Іспанії, Італії, Кіпру, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Португалії, Словаччини , Словенії, Фінляндії, Франції, Естонії). Однак, на відміну від учасників Єврозони, дані країни не можуть впливати на грошово-кредитну політику Європейського центрального банку і направляти своїх представників в його керівні органи. На листопад 2013 року в готівковому обігу було 951 млрд євро, що робило цю валюту володарем найвищої сумарної вартості готівки, циркулюючих в усьому світі, випереджаючи за цим показником долар США. Євро був введений в безготівковий обіг 1 січня 1999 року, а 1 січня 2002 були введені в готівковий обіг банкноти і монети. Євро управляється Європейською системою центральних банків (ЄСЦБ) на чолі з Європейським центральним банком (ЄЦБ), розташованим у Франкфурт-на-Майні (Німеччина).У безготівкових розрахунках євро було введено з 1 січня 1999 року, в готівкових - з 1 січня 2002 року. Протягом двох місяців, тобто до 28 лютого 2002 року (за винятком Нідерландів, Франції та Ірландії, де цей термін був законодавчо скорочений), євро і національні грошові знаки перших країн Єврозони були в обігу паралельно. Після закінчення перехідного періоду національні грошові знаки були повністю замінені на євро і перестали бути законним платіжним засобом. Литва планувала перейти на євро в 2007 році, але через незначне перевищення Маастрихтських критеріїв щодо інфляції перехід довелося відкласти, і вона ввела євро лише 1 січня 2015 року.Через пять років після введення в обіг єдина європейська валюта за показниками готівкового обігу у світі випередила американський долар. Загальний номінал купюр євро зараз становить 610 мільярдів, що за курсом (28 грудня) дорівнює 800 мільярдам доларів (The Financial Times). У наш час існують різні думки стосовно ефекту, викликаного введенням євро, оскільки для розуміння і оцінки багатьох з цих ефектів будуть потрібні роки. Однією з найзначущих переваг введення євро - є зменшення ризиків, повязаних з курсами обміну валют, що дозволяє полегшити інвестування між країнами.Після введення євро в 1999 р ця валюта частково успадкувала частку в розрахунках і резервах від німецької марки, французького франка та інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і нагромаджень.Долар протягом багатьох років був домінуючою резервною валютою, в якій інші країни по всьому світу вважали за краще тримати свої валютні резерви. 57% всіх офіційних резервів іноземної валюти у світі припадало на долар. Однак, при цьому центральні банки Євроленда мали валютних резервів на $ 300 млрд. Після запровадження спільної валюти вони починають скорочувати свої резерви в іноземних валютах. Різні розрахунки визначають обсяг "надлишкових" резервів у країнах ЄВС (Європейської валютної системи) в діапазоні від $ 50 млрд. до $ 230 млрд. Ринкові оцінки експертів МВФ (Міжнародного валютного фонду), які базуються переважно на величині торгових потоків, вказують, що європейцями може бути продано до $ 50 млрд. Однак, величина і передбачувана структура резервів в ЄВС буде визначатися в більшій мірі напрямком руху потоків капіталу і політикою обмінного курсу ЄЦБ, ніж торговими потоками. Цифра "надлишкових" резервів незначна, порівняно із загальним обсягом міжнародних активів і зобовязань США, що знижує тиск на обмінний курс долара до євро, внаслідок продажу доларових резервів.Він визначає і здійснює єдину грошову політику в усіх державах-членах ЄС, які перейшли на третій етап Економічного і Валютного Союзу, і здійснює грошову емісію. Основні принципи грошової політики фактично побудовані на довели свою ефективність протягом сорокарічного періоду принципи діяльності Німецького федерального банку (Бундесбанку): забезпечення реальної незалежності й однозначна націленість на збереження стабільної цінності грошей, ЄЦБ пройшов через періоди обвалення обмінного курсу євро і його подальшого злету, не роблячи ніяких різких рухів, зберігаючи послідовність і взаємоповязаність заходів (досить сказати, що базова ставка рефінансування тримається на незмінному рівні з червня 2003 р.). Тим не менш ЄЦБ вдалося забезпечити довіру до євро, зміцнити його позиції у світовому господарстві і не допустити зниження його
План
Зміст
Вступ
1. Євро
1.1 Сутність євро
1.2 Процес введення євро в обіг
1.3 Ефект від появи нової валюти
2. Євро, як міжнародна резервна валюта
2.1 Властивість євро, як світової резервної валюти
3. Передумови переходу євро на рівень міжнародної резервної валюти
3.1 Перспективи розвитку Єврозони
3.2 Роль інтеграції європейських країн у забезпеченні оптимального валютного простору та стійкості євро