Проблеми збереження основних властивостей тексту у відтвореннях сучасної івритомовної прози українською та російською мовами. Мовні індекси цільності івриту, його перекладів. Здолання національно-лінгвокультурних бар’єрів розуміння івритомовної прози.
Аннотация к работе
Питання про основні властивості тексту, засоби звязку між його компонентами, особливості структури знайшли своє відображення в дослідженнях та публікаціях багатьох авторів. В той час як зясуванню особливостей еквівалентних відносин в межах змісту та структури текстів художньої прози івритом та їх перекладів українською та російською мовами уваги у наукових дослідженнях поки що не приділялось. Разом з цим необхідно відмітити тенденції, які мають вплив на розвиток мовознавства взагалі, і гебраїстики, зокрема: по-перше, зростаючий інтерес до різних сфер міжкультурного спілкування, у тому числі перекладу, та поява останніми роками певної кількості перекладів сучасної прози івритом українською та російською мовами; по-друге, необхідність поглиблених досліджень впливу комунікативно-функціональних, соціальних та прагматичних аспектів мовотворення на розуміння дискурсу; по-третє, важливість створення лінгвістичної моделі звязку в текстах різними мовами на основі системного аналізу основних властивостей художнього тексту; по-четверте, необхідність досліджень еквівалентних відносин між текстами-першотворами івритом та їх перекладами українською та російською мовами. Описово-аналітичний метод дозволяє описати та проаналізувати текстові властивості в текстах різними мовами; контрастивний метод слугував для аналізу форми та змісту оригіналу та перекладу; контекстуально-інтерпретаційний метод задіяний для аналізу відповідностей та розбіжностей у текстах перекладів та оригіналів; соціолінгвістичний метод дозволяє простежити динаміку мовних процесів в їх функціонуванні у відповідному мовленнєвому середовищі. Теоретичне значення дослідження полягає у розробці теоретичних проблем цільності, звязності, завершеності текстів та їх еквівалентності у перекладах, проблеми добору еквівалентів в перекладах із збереженням основних текстових властивостей та національно-культурних особливостей першотвору.У першому розділі досліджуються теоретичні положення лінгвістики тексту (ЛТ), і зокрема визначаються поняття “цільність”, “звязність”; аналізуються текстологічні аспекти перекладознавства, визначаються змістові та структурні особливості тексту. При визначенні лінгвістичного статусу тексту доцільно проводити послідовне розмежування таких понять: „мова і система мови”, „мовленнєва діяльність”, „мовлення і мовленнєвий матеріал”. Горизонтальна структура змісту тексту утворюється змістом кожної з його складових, їх взаємодією, послідовністю розташування у тексті, контактним та дистантним звязком між ними. Звязність - невідємна ознака будь-якого тексту, ознака, що виявляється в його змістовій цільності, в мовних засобах цієї звязності, тобто в таких мовних механізмах, що поєднують в одне ціле окремі елементи тексту і створюють певну формально-змістову єдність, яка і є обєктом вивчення ЛТ. Вона полягає, з одного боку, в тому, що все, що є у тексті, підпорядковане тексту як цілому; з іншого боку, цільність тексту висловлена в його відокремленості від середовища, інших комунікативних діяльностей та інших текстів.