Єврейські погроми в УНР 1919 р.: міркування з приводу деяких історіографічних тенденцій - Статья

бесплатно 0
4.5 157
Дослідження подій 1919 року в УНР, пов’язаних з єврейськими погромами в добу Української революції. Обґрунтування підходів до оцінки загальної ситуації, яка посприяла боротьбі з антиєврейськими акціями; роль С. Петлюри, заперечення штучних стереотипів.


Аннотация к работе
Петлюри просто-напросто були витіснені з територій, де до того чинили погроми, а в Галичині на правах «бідних родичів» було вже не до «геройствувань» доводилось проводити «планову реорганізацію» армії під загрозою витіснення і з цієї території, але вже поляками. До цього треба додати, що жодного факту про антиєврейські акції червоних частин, які за масштабами хоча б наближено нагадували ті, що сталися на територіях офіційної УНР не наводять, хоча витрачають немало зусиль, щоб довести, що єврейські погроми були спровоковані саме більшовиками, які принесли на землі України громадянську війну, а такі погроми, як проскурівський теж, зрештою, були зворотною (мало не вимушеною) реакцією на поведінку «жидівської молоді, яка в ідеалістичнім захопленні горнулася під прапор большевизму» [7, 19]. На це сучасний дослідник відповідає буквально наступне: «Можна думати, що Жаботинський, найскорше, сам чудово розумів, якою зрадою своєї справи була б з боку Петлюри відставка в той час, коли не лише євреї, а вся Україна зазнавала страшного погрому з боку численних і могутніх ворожих сил і коли вирішувалася доля українського народу» [23,20]. Сергійчук і деякі інші автори), що погроми були не породженням отаманщини, не іманентними режиму, а «аномальними» явищами, мабуть, з подібною точкою зору можна було б погодитися (хіба що шукаючи пояснень причин загальної слабкості, неефективності влади). Коли якийсь отаман очолює бороду єврея і примушує його проковтнути її, коли иньший отаман примушує старуху семидесяти років танцювати круг трупа її забитого сина і при цьому співати: «Ще не вмерла Україна» це погром не фізичний, но моральний, це погром, споганюючий почуття людини, а такі отамани далеко козаків не поведуть» [27, 105-115].

Список литературы
1. Винниченко В. Відродження нації. Ч. ІІІ. К., Відень, 1920.

2. Робітнича газета. 1919.- 20 січ.

3. Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції Т. ІІІ. - Прага, 1921.

4. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі ЦДАВО України). Ф. 130. Оп. 4. Спр. 13.

5. Див., напр.: Попович. М. Червоне століття. - К., 2005.

6. Гай Ю. З ким і проти кого. К., 1980. С. 32; Будков Д., Веденєєв Д. Слово правди про Україну. Міжнародна інформаційна діяльність Української держави. 1917 1923 рр. К., 2004.

7. Трагедія двох народів. Матеріяли до спору між українською та російською соц.-дем. партіями з приводу убійства С. Петлюри. Прага К., 1928. Прага Київ. 1928.

8. Еврейская Энциклопедия. Иерусалим. 1976. Т. 6.

9. Солженицын А.И. Двести лет вместе. В 2-х т. Ч. 2. М., 2002.

10. Гриневич Л.В., Гриневич В.А. Євреї в Україні // Енциклопедія історії України. Т. 3. К., 2005.

11. Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 1917 1921. Т.І. Центральна Рада Гетьманщина Директорія. Прага, 1942.

12. ЦДАВО України. Ф. 3809.- Оп. 2. - Спр. 6.

13. Див.: Нова Рада. 1918. 5 берез.

14. Див.: Петлюра С. Статті. К., 1993. С. 183 186; Петлюра С. Вибрані твори та документи. К., 1994. С. 159-160.

15. ЦДАВО України. Ф. 3696. Оп. 2. Спр. 18.

16. Безпалко О. Симон Васильович Петлюра // Соціал-демократ (Прага). 1926. 28 травня.

17. Згадати хоча б: Алексеев (Небудов) Ив. Из воспоминаний левого эсера: Подпольная работа на Украине 1912-1920. М., 1922. С. 21-27; Гусев-Оренбургский С. Багровая книга: Погромы 1919-1920 гг. на Украине. Харьков, 1922.

18. Робітнича газета (Вінниця). 1919. 4 березня.

19. Робітнича газета (Вінниця). 1919. 28 лютого.

20. Див.: Визвольні змагання очима контррозвідника. (Документальна спадщина Миколи Чеботаріва). К., 2003.

21. Цит. за: Мазлах С., Шахрай В. До хвилі (Що діється на Вкраїні і з Україною?). Саратов. 1919.

22. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. К., Либідь, 1999.

23. Сергійчук В. Погроми в Україні в 1914-1920 рр.: від штучних стереотипів до гіркої правди в радянських архівах. К., 1998.

Размещено на .ru
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?